Київ – Позицію Туреччини з приводу анексії Криму складно зрозуміти на підставі публічних заяв її перших осіб. У грудні турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган після зустрічі з Володимиром Путіним сказав, що підтримує підхід Росії до вирішення проблем кримськотатарського народу. Проте вже в січні голова МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу оголосив, що Російська Федерація не виконала обіцянок, наданих кримським татарам. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туреччині Сергій Корсунський в інтерв'ю для Крим.Реалії дав свою оцінку позиції Анкари щодо Криму й прокоментував, на яку допомогу від Туреччини розраховує офіційний Київ.
– На початку грудня в Анкарі відбулася зустріч Володимира Путіна з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, після якої турецький лідер повідомив про підтримку підходу Росії до кримських татар. Багатьох кримчан розчарувала ця заява. Як її розцінюєте ви?
– Насправді такої заяви не було. Її й бути не може, тому що Туреччина категорично проти окупації Криму. В особистих контактах між Ердоганом і Путіним, які відбуваються без преси, про це Росії говорилося неодноразово в різних формах.
Те, про що ви говорите – це досить коротка заяву Ердогана на прес-конференції. Він не сказав, що Туреччина підтримує політику Росії відносно кримських татар. Він сказав, що Туреччина підтримує наміри Росії вирішувати питання кримських татар.
Путін всіх вводить в оману, і ми це знаємо. І під час його переговорів з турецькою стороною росіянам були передані матеріали, зокрема й ті, які були підготовлені нами за допомогою Мустафи Джемілєва. У них в досить жорсткій формі було сказано про те, що Туреччина жодним чином не може змиритися з тією ситуацією, яка є. У відповідь від Путіна прозвучали клятвені обіцянки вирішити всі проблеми кримських татар. Він сказав, що кримськотатарську мову вже зробив державною. Це взагалі його козир, який він часто використовує.
Президент Туреччини поводився дуже обережно, будучи господарем заходу. У Туреччині не прийнято виносити сміття з хати. Він сказав, що Туреччина підтримує наміри Росії вирішувати ці проблеми. Але ви, напевно, бачили недавню заяву міністра закордонних справ Туреччини та прем'єр-міністра Туреччини, які сказали, що Туреччина розчарована тим, що обіцянки не справдилися.
Як тільки пан Путін залишив Анкару, ми мали дуже серйозну бесіду з Міністерством закордонних справ Туреччини, під час якої нас запевнили в тому, що всі наші домовленості, що стосуються особливо кримськотатарського питання, були виконані. Всі меседжі, які ми просили передати, були передані. Позиція Туреччини залишається абсолютно незмінною. І я навіть не можу собі уявити, як може статися так, що Туреччина змінить свою позицію.
У турецькому суспільстві глибоко вкорінене, що кримські татари є кров і плоть тіла турецької нації і в історичному плані, і в релігійному, і в якому хочете. Тому уявити собі, що вони змиряться з ситуацією – неможливо.
Звичайно, дуже багато залежить і від позиції самих кримських татар у Туреччині. Буквально через 10 днів після візиту Путіна я відвідав Ескішехір, де діє найбільша організація кримських татар в країні. Я виступав там в університеті. Мене запевнили, що не може бути жодної мови про те, що кримськотатарські організації Туреччини хоч якось змінити свою позицію, яка полягає в різкому засудженні дій Росії.
Насправді в українських ЗМІ дійсно прозвучало розчарування після виступу Ердогана. Але зараз як минув місяць, можна бачити, що позиція Туреччини щодо підтримки територіальної цілісності України залишається чіткою і зрозумілою.
– Є думка про те, що у Туреччини дуже сильні економічні взаємини з Російською Федерацією, і в зв'язку з цим Анкара не може дозволити собі різкі оцінки щодо Кремля...
– Це правда. Турки – дуже прагматична нація. Вони проводять дуже прагматичну політику не тільки відносно Росії. Вони відкрито сказали нам і Європейському союзу, що вони не можуть собі дозволити розкіш посваритися з Росією остаточно і безповоротно. Вони близько 60 відсотків газу отримують від Російської Федерації. Крім того, Росія тут має величезні економічні інтереси. Одна тільки покупка ДенізБанку за 4 мільярди доларів Ощадбанком Росії чого варта! Крім того, є проект будівництва атомної станції, який являє собою інвестиції на 22 млрд доларів.
– А в цих економічних умовах на що здатна вплинути Туреччина? Якою мірою ця країна може тиснути на агресора?
– По-перше, ми можемо розраховувати на стовідсоткову допомогу Туреччини в будь-яких міжнародних організаціях, будь-яких багатосторонніх форумах: НАТО, ООН, ОБСЄ, Рада Європи. Туреччина є активним, а не пасивним учасником всіх наших зусиль щодо того, щоб зупинити агресію дипломатичними способами.
Також є форми підтримки, про які я поки не хотів би говорити в цьому інтерв'ю. Поки це не для широкого розповсюдження. Можливо, ми будемо говорити про них в березні, коли президент Ердоган приїде в Україну на четверту стратегічну нараду. Ми оголосимо про масштабні двосторонні проекти. Ви зрозумієте, що насправді казки про «Турецький потік» ніколи не стануть реальністю. Ми говоримо з турками про багатомільярдні двосторонні проекти. Для нас це дуже важливо, оскільки на цей момент Туреччина – це друга країна після Росії за обсягами експорту і найбільша країна світу, з якою ми маємо позитивне сальдо. Ви ж знаєте, яка в нас ситуація в економіці. Ми дуже потребуємо валютних надходжень та участі турецьких бізнесменів в торгівлі.
Зараз ми намагаємося знайти розумний компроміс між бажанням Туреччини бути присутньою у Криму і допомагати кримським татарам і тим, що Крим має статус окупованої території. Адже Туреччина сьогодні не може там реалізовувати свої проекти без нашої згоди. Знайти компроміс нелегко, але ми шукаємо шляхи того, як Туреччина може надавати масштабну допомогу кримським татарам.
Можу навести один із прикладів – турецькі авіалінії почали літати в Херсон, а не в Сімферополь, куди вони дуже хотіли. Більше того, цей рейс раніше здійснювався три рази на тиждень, а нещодавно він став щоденним. Крім того, вони запустили автобуси, які возять людей з Сімферополя до Херсона. Це дуже нетривіальний крок. Ви уявляєте собі, що таке для Херсона прихід турецьких авіаліній? Цей крок – це вже допомога тим кримським татарам, які влаштувалися в Херсонській області.
Ми перебуваємо в постійному контакті з Департаментом Кабінету міністрів у справах Криму та Севастополя, Меджлісом кримськотатарського народу та уповноваженим президента України у справах кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим. Ми намагаємося знайти розумні законні механізми, які передбачають конкретну реальну допомогу.
– Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу повідомив, що в Крим буде спрямована моніторингова група, яка оцінюватиме дотримання прав кримських татар. Як ви до цього ставитеся?
– Це питання обговорювалося в Києві під час зустрічі Мевлюта Чавушоглу з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Ми чітко і ясно сказали Туреччині, що не проти надсилання неофіційної делегації, яка відвідає Крим і побачить на власні очі, що там коїться. У той же час не може бути й мови про жодні офіційні зустрічі цієї делегації з так званою «офіційною владою» Криму. Це абсолютно виключено. І турецька сторона має нас інформувати про всі свої дії щодо надсилання делегації. На цей момент такі пропозиції готуються Туреччиною.
Ця країна дуже чітко дотримується норм міжнародного права, вона чутлива до сепаратистських прагнень в певних своїх регіонах. Тому не може бути й мови про те, що Туреччина буде порушувати міжнародні норми.
Це питання ще буде відпрацьовуватися. Можливо, візит турецької делегації проходитиме під егідою міжнародної організації. Наприклад, тієї ж самої ОБСЄ, місію якої очолює турецький дипломат.
Усі деталі ще будуть обговорюватися. Ми зацікавлені в тому, щоб правда була донесена. Тому що Росія постійно поширює дезінформацію про ситуацію в Криму. Адже одна справа – їх пропагандистська машина, а інша – наші скромні зусилля.
– Ви кажете, що Туреччина пильно стежить за дотриманням міжнародних норм, що стосуються окупованих територій. Але є багато свідчень того, що турецькі кораблі як і раніше заходять в порти Криму, хоча це заборонене міжнародними інстанціями. Крім того, було кілька авіарейсів з Сімферополя до Стамбулу. Як ваше посольство реагує на ці факти?
– Почну з простого – авіарейсів. Жодних прямих авіарейсів не було і бути не може. Всі ці рейси здійснювалися за маршрутом: Сімферополь – Анапа, Анапа – Стамбул. В Анапі пасажири виходять з літака, проходять митний кордон, отримують штамп в паспорті про виліт з Анапи і прилітають в Стамбул. Таких рейсів перевізник «Грозний Авіа» здійснив кілька. Кожен з них ми контролювали. У Стамбулі цей рейс офіційно фіксувався як рейс Анапа – Стамбул. Такий рейс є законним і зупинити ми його не можемо. Але не може бути й мови про те, що літак прилітає з Сімферополя і в паспортах пасажирів проставляється штамп з позначкою «Сімферополь, Російська Федерація».
Росія намагалася обдурити саму себе, але Туреччина в курсі всієї цієї ситуації.
З кораблями ситуація складніша. Ми фіксуємо випадки, коли в порти Криму незаконно заходять кораблі під різними прапорами, що мають відношення до турецьких судновласників. Ми регулярно передаємо відповідні ноти до МЗС Туреччини. З цього приводу я двічі зустрічався із заступником міністра і вручав йому всі документи. Днями у нас знову були контакти з МЗС, і ми знову підняли цю тему.
Відповідь на ці питання, надана турецькою стороною, звучить приблизно так. Уряд Туреччини офіційно поінформував всіх перевізників і всіх власників, всі приватні компанії, що порти Криму закриті, і візит турецького судна в них є порушенням міжнародного права. Більшість судновласників прислухалися до цієї рекомендації, і під турецьким прапором ці кораблі не ходять. Однак треба визнати, що не без допомоги росіян використовуються різні схеми для того, щоб обійти це обмеження.
Ті ж самі турецькі кораблі використовують прапори інших невеликих держав і під ними заходять у кримські порти. Уряд Туреччини нам говорить, що не вітає цього. Однак вони чесно говорять про те, що турецькі кораблі використовують різні схеми. Наприклад, вони виходять в море, і в документах у них вказано, що вони йдуть в порт Новоросійськ. Турецька митниця випускає їх туди. А вони йдуть до Криму, потім йдуть до Новоросійська і повертаються до Туреччини. Тобто судновласники, як і авіаперевізники, знаходять обхідні шляхи. З усіх випадків подібних порушень тільки кілька разів саме турецькі кораблі під своїм прапором заходили в порти Криму. Ми проти цього протестували і продовжуємо протестувати.
– Також існує велика проблема з видачею російських закордонних паспортів жителям Криму. У них вказується, що вони видані не на території Криму, а в Краснодарському краї. Відповідно, їх неможливо відрізнити від законних російських документів. Чи можуть кримчани з цими «загранами» в'їхати до Туреччини? Що посольство робить для протидії цьому?
– Це, безумовно, проблема. Перед Новим роком ми отримали від Міністерства закордонних справ відповідну інформацію. Ми її довели до уряду Туреччини окремої нотою. Також була проведена зустріч з підрозділом МЗС Туреччини, який займається цим питанням. Ми пояснили, що це є порушенням, і що люди з такими документами не повинні пропускатися.
Але давайте подивимося на реальність. Громадянину Росії при в'їзді до Туреччини не потрібна віза, якщо він буде перебувати в Туреччині не більше 60 днів. Виходить, що це поширюється і на кримчан з російськими паспортами, оскільки паспорти, видані кримчанам, не відрізняються від паспортів, виданих жителям Краснодарського краю. Поки ми не маємо механізмів, щоб цьому перешкодити. Нас запевнили, що у випадках, коли ці громадяни будуть звертатися за візою на тривалий період, Туреччина вимагатиме і внутрішній паспорт. Але це поширюється тільки на ті випадки, коли людина їде не з туристичними цілями, а на довгий період, щоб, наприклад, працювати або вчитися.
А механізмів, що стосуються контролю при безвізовому в'їзді, поки, на жаль, немає. Ми думаємо над ними. Сподіваюся, що до візиту президента Ердогана до Києва компромісний варіант буде знайдений.
– Моє останнє запитання стосується кримських активістів Олега Сенцова та Олександра Кольченка, які утримуються в московському СІЗО. МЗС України повідомляє, що всім посольствам було дане завдання інформувати владу і жителів різних країн про ситуацію з кримськими ув'язненими. Чи проводите ви цю роботу?
Для української дипломатії зараз завдання номер один – це рішення кримського питання і боротьба за територіальну цілісність України
– Безумовно. Я знаю про особливе ставлення президента України до цієї справи. Для української дипломатії зараз завдання номер один – це рішення кримського питання і боротьба за територіальну цілісність України. Але найголовнішим пріоритетом є наші громадяни, які перебувають в російських в'язницях. Ми не тільки регулярно інформуємо турецьку сторону про долю Олега Сенцова, Олександра Кольченка та Наді Савченко, але і просимо їх на будь-яких переговорах і зустрічах піднімати ці питання. Також ми просимо про підтримку у випадку, якщо ми самі піднімаємо ці питання на міжнародних зустрічах.
Також ми повідомляємо про ситуацію з нашими політв'язнями в «Фейсбуці» й «Твіттері». У Туреччині це не надто вітається, але, публікуючи там інформацію, ми сповіщаємо, зокрема, і дипломатичний корпус. Ми прагнемо використовувати всі можливості.
