Сімферополь – Російська анексія Криму для багатьох комерційних банків стала приводом вийти в односторонньому порядку із зобов'язань перед своїми кримськими клієнтами. Причому, як тих, хто проживає на півострові, так і тих, хто виїхав в інші регіони України. І якщо повернення коштів громадянам, які залишилися в окупації, взяв на себе російський Фонд захисту вкладників, то банківські проблеми переселенців тривають вже без малого рік. І їх рішення залежить винятково від зусиль і наполегливості самих постраждалих вкладників.
Нагадаємо, що перші труднощі з доступом до своїх грошей – депозитів, поточних та карткових рахунків – виникли у жителів Криму відразу після березневого «референдуму». Піонером тут став «ПриватБанк», який входить до групи найбільших і який в середині березня заблокував всі без винятку рахунки, відкриті його кримською дирекцією. Причому, при такому підході заблокованими виявилися не тільки рахунки кримчан, але навіть жителів інших регіонів України, відкриті ними на території півострова (наприклад, платіжні карти). Питання повернення коштів кримчан з «ПриватБанку» вирішувалося довгі місяці, зокрема й шляхом пікетів та відкритих звернень, проте до теперішнього часу не всі переселенці змогли повернути свої внески. Особливо це стосується власників великих депозитів.
Нацбанк як співучасник
Варто відзначити, що, незважаючи на незаконність дій «ПриватБанку» і ряду інших фінансових установ, Національний банк, в якому пробували шукати справедливості кримчани, фактично самоусунувся від вирішення проблеми. З боку регулятора лише прозвучали загальні рекомендації комерційним банкам «сприяти в розблокування рахунків особам, які переселяються з Криму і Севастополя» і надають документи, що підтверджують їх нове місце проживання або реєстрації. Однак жодних санкцій до банків, які необґрунтовано утримують кошти клієнтів, не слідувало.
Постанова НБУ стала поштовхом не тільки до подальшого блокування коштів кримчан, але і приводом для відмови їм у банківському обслуговуванні
Більше того, Нацбанк сам ще більше погіршив ситуацію, ввівши в дію з 5 листопада сумнозвісну постанову №699, якою визнав всіх жителів Кримського півострова нерезидентами України. Це стало поштовхом не тільки до подальшого блокування коштів кримчан, але і приводом для відмови їм у банківському обслуговуванні: починаючи від відкриття нових рахунків і закінчуючи обміном валюти. Правозахисники назвали цей документ дискримінацією громадян за територіальною ознакою.
Під тиском громадської думки Національний банк у грудні 2014 року випустив нову постанову – №810, якою пояснив деякі пункти 699-ї постанови. Зокрема, кримчанам, які переїхали в інші регіони України, було дароване право вважати себе повноцінними громадянами за наявності «довідки переселенця». «Фізична особа, яка є внутрішньо переміщеною особою і отримала передбачену законодавством України довідку, яка засвідчує її перебування на материковій частині України, є резидентом України. Для цілей ідентифікації внутрішньо переміщеної особи місцем його проживання на території України вважається адреса проживання, зазначена у довідці», – сказано в документі.
Однак маховик фінансової дискримінації переселенців до того моменту вже почав розкручуватися. Проігнорувавши пояснення, яке щойно вийшло, ряд комерційних банків вхопився за можливість заморозити клієнтські кошти, посилаючись на попереднє рішення НБУ щодо «кримського питання».
Як відзначають експерти, для деяких банків замороження коштів стало одним з інструментів, що дозволяє боротися з відтоком депозитних коштів і загальним дефіцитом активів, яким вони не забули скористатися при загальному потуранні НБУ. «Українські банки, поспішаючи убезпечитися від загрози неповернення жителями півострова значних кредитних коштів, скористалися правовою невизначеністю і заблокували депозити кримчан. На хвилі загальної негативної для банків тенденції зняття населенням грошей з рахунків, втратити заощадження жителів Криму банки собі дозволити не могли. Отже, виникла колізія економічних інтересів і правових реалій, в яких депозитні договори все ще діють, але банки необґрунтовано утримують кошти клієнтів», – зазначає, зокрема, адвокат Дмитро Дугінов (цитується за Prostopravo).
Не блокування, а «ідентифікація»
Отже, посилаючись на постанову №699 Національного банку і замовчуючи постанові №810, яка пояснює її, низка українських банків оголосили своїх клієнтів-кримчан нерезидентами і виставили різного роду умови для підтвердження їх резидентності. У зв'язку з чим переселенці з Криму після завершення різдвяних канікул стали отримувати повідомлення про призупинення операцій за їх рахунками і про необхідність «повторної ідентифікації як резидента або нерезидента України».
Зокрема, такий «сюрприз» чекав клієнтів «Райффайзен Банку Аваль», який входить до групи найбільших. Хоча упродовж минулого року кримчани не мали обмежень у доступі до своїх коштів в «Авалі» на материку. «Закрили взагалі всі рахунки і карти, причому не тільки ті, що відкривалися в Криму, але навіть ті, які встиг відкрити вже на материку. Просто за ознакою кримської прописки клієнта, незалежно від місця фактичного проживання. І навіть незважаючи на те, що ще восени, відкриваючи нову карту, я надав їх банку горезвісну «довідку переселенця», яка фіксує нове місце проживання», – написав у соцмережі один з користувачів.
За словами клієнта, при зверненні на гарячу лінію банку йому порадили надати довідку від російського Фонду захисту вкладників у Криму про те, що громадянин не звертався до фонду за компенсацією коштів. Цю довідку в банку назвали умовою для розблокування рахунків, незважаючи на те, що, як ми зазначали вище, Національний банк в 810-ій постанові назвав достатньою для підтвердження резидентності лише «довідку переселенця», що видається органами соцзахисту на місцях. До того ж, закон України про тимчасово окуповані території не визнає ні російських органів в Криму, ні видані ними папери. Проте, як з'ясувалося, їх визнають українські комерційні банки.
Вимоги банків, не передбачені ні законами, ні рекомендаціями НБУ, лише переслідують мету максимально відтягнути момент повернення клієнту його грошей
За словами юристів, такі вимоги банків, не передбачені ні законами, ні рекомендаціями регулятора, лише переслідують мету максимально відтягнути момент повернення клієнту його грошей.
«Зараз переважна більшість українських банків при вирішенні питання про можливість повернення депозитів вимагає, серед інших документів, довідку про невиплату коштів Фондом захисту вкладників. Така довідка необхідна для уникнення подвійного отримання вкладниками півострова грошей з одного й того ж банківського вкладу – через фонд і безпосередньо у фінустанові на материковій частині України, – зазначає Дмитро Дугинов. – На перший погляд, логіка банків не викликає питань. Але тільки поки вкладник не звернеться за згаданою довідкою до фонду і, на свій подив, не дізнається, що останній таких довідок не видає. Банки, які вже майже півроку розробляють складні й незручні для своїх кримських клієнтів порядки, навряд чи не знають про це, тому що постійно підтримують зв'язок з фондом. Без довідки питання про повернення коштів вирішити дуже складно, навіть, якщо клієнт надає фінустанові оригінал договору банківського внеску, який має бути переданий до фонду в разі звернення за компенсацією. І шляхом виключення банки йти до істини відмовляються, ще більше ускладнюючи життя своїм клієнтам».
Зафіксовані випадки, коли українські банки для встановлення резидентності клієнта вимагають довідку з Федеральної міграційної служби Росії про те, що громадянин звертався із заявою про відмову від отримання російського громадянства
Крім того, зафіксовані випадки, коли українські банки для встановлення резидентності клієнта вимагають довідку з Федеральної міграційної служби Росії про те, що громадянин звертався із заявою про відмову від отримання російського громадянства. Що також суперечить постанові НБУ №810.
Виникає резонне питання: як на тлі все нових хитрощів банків і зведення ними штучних перепон для кримських клієнтів отримати доступ до своїх грошей? Між тим, це можливо, однак доведеться запастися часом, терпінням і наполегливістю. Також буде не зайвим вивчити юридичну сторону питання або проконсультуватися з адвокатом.
Як повернути свої гроші?
Чинне українське законодавство забороняє обмежувати права клієнта банку на розпорядження його коштами, якщо на те немає відповідного рішення суду або в інших, передбачених законодавством випадках. Зокрема, в Цивільному кодексі закладена норма про доступ вкладника до своїх грошей в будь-який момент. Вводячи всілякі обмеження, банки тим самим порушують закон. Тому варто чітко усвідомлювати, що у будь-яких юридичних чи судових розглядах закон буде на вашому боці, і не боятися діяти активно.
За словами юристів, для початку можна спробувати звернутися в Нацбанк України. Навіть з урахуванням його пасивної позиції у відстоюванні інтересів кримських вкладників. «Для початку можна пригрозити, що вкладник буде скаржитися в НБУ у зв'язку з порушенням банком своїх прямих зобов'язань перед клієнтом, – радить партнер правової групи «Маестро і партнери» Ігор Омельченко. – Зараз у більшості банків дуже хитке становище, і зайві проблеми у вигляді позачергової перевірки Нацбанку їм ні до чого. Так що така дія вкладника цілком імовірно може дати позитивний результат» (цитується за Prostopravo). Якщо ж результат з ходу не отриманий, потрібно написати скаргу в НБУ і копію листа надіслати до банку. Іноді таких превентивних заходів буває достатньо, щоб повернути доступ до власних грошей. У всякому разі, нам відомий позитивний приклад вирішення проблеми кримських переселенців у Львові після звернення зі скаргою на один з банків в регіональне управління Національного банку України.
Якщо ж і це не допомогло, то слід готуватися до початку судового процесу, про що також корисно повідомити банк. При цьому бажано ретельно документувати всі дії проблемної для вас фінустанови.
«У першу чергу, необхідно перевести всі стосунки з банком у письмову форму. Немає необхідності телефонувати, спілкуватися з касирами, менеджерами та іншими посадовими особами в усній формі, оскільки, якщо вам доведеться звернутися в суд, то ті слова, які вам сказали телефоном або де-небудь біля каси, ви до своєї позовної заяви не зможете додати», – говорить адвокат Дмитро Гутгарц.
Потрібно звернутися в банк з офіційною письмовою вимогою про повернення коштів з вашого поточного рахунку або депозиту
Для початку потрібно звернутися в банк з офіційною письмовою вимогою про повернення коштів з вашого поточного рахунку або депозиту. Краще зробити це рекомендованим листом з повідомленням. Потім вже можна складати позовну заяву до суду, до якої додати копії договору з банком, вашої переписки (як вашого запиту, так і отриманої відповіді), свідоцтво про внесення грошей на депозит або рахунок (банківську квитанцію), а також квитанцію про сплату судового збору.
Шлях судового розгляду набагато довший, зате ви будете захищені рішенням суду, невиконання якого буде кримінальним злочином. Юридична практика свідчить, що суди, як правило, задовольняють позови фізичних осіб-клієнтів банків. Як ми вже відзначали вище, законних підстав для утримання ваших коштів у фінустанов немає. До того ж, якщо йдеться про неповернення гривневого депозиту, то, за загальним правилом, крім самих коштів, банк зобов'язаний буде виплатити і передбачені договором відсотки за внеском, і компенсувати інфляційні втрати за час відтермінування, і, більше того, сплатити вам три відсотки річних відтермінованої суми.
