Доступність посилання

ТОП новини

Андрій Кириллов: «План Старикова». У Москві подумують, як позбутися Криму


Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Близько тижня тому в ефірі російської редакції Радіо Свобода керівник Центру економічних стратегій Інституту економіки РАН, колишній заступник міністра економіки Росії Іван Стариков познайомив слухачів зі своїм планом порятунку російської економіки. Стариков був шокований тим, що відбувається в його країні і впевнений, що вихід для Росії лежить, насамперед, через відмову від Криму. Не виклавши всіх пунктів свого плану, він тезисно позначив головні.

Вони такі: в Криму проводиться ще один референдум; Крим оголошується незалежною державою (Севастополь залишається російським); створюються загальні російсько-українські структури для розвитку нової республіки. Захід згоден, знімає з Росії санкції і навіть допомагає молодій державі. Стариков називає ці ідеї «Планом перезаснування Республіки Крим», що складається з 10 пунктів.

Чим цікава презентація цього сценарію повернення Криму? Перш за все, тим, що показують нам хід думки тієї частини державної та ділової еліти Росії, яка, можливо, зараз майже не чутна. Вона, думка розсудливої частини російської еліти, заглушена пропагандою і темниками російських ЗМІ, але, як бачимо, існує. І дуже важливо, що пошуки виходу з-під дії санкцій та оздоровлення російської економіки там напряму пов'язують з відмовою від Криму.

Стариков, як вказувалося, довгий час був у вищому ешелоні російської влади і близький до навколодержавних експертних кіл, він добре знає стиль і методи мислення тих, хто рухає російську державну машину. Бажаючи того чи ні, він цей стиль і методи транслює, нехай навіть і перебуває зараз, схоже, в опалі. Він, звичайно, не лютий опозиціонер, готовий кидатися гаслами, але при тому і не полум'яний путінець, який прагне заморити росіян на славу Росії. Таких, як Стариков, ймовірно, багато, дуже багато, і саме такі діячі будуть виводити Росію з глухого кута. Коли саме це почне відбуватися і коли вони займуться справами, втім, не зрозуміло.

Тобто Кремль ухвалює рішення про те, що кримчани можуть ще раз сходити проголосувати і тут вже оберуть свою незалежність. З чого б це раптом?

Але подивимося уважніше на його пропозиції. «Крим стає незалежним» шляхом проведення нового референдуму. Тобто Кремль ухвалює рішення про те, що кримчани можуть ще раз сходити проголосувати і тут вже оберуть свою незалежність. З чого б це раптом? Вже зараз кримчани чудово розуміють, що без російських пенсій і виплат бюджетникам вони не протягнуть і двох місяців, почнеться голод у прямому сенсі. І тут вони раптом голосують проти цих пенсій? Як у випадку з першим, так і з гіпотетичним другим референдумом ставлення до нього росіян не більше ніж до фальсифікації виявлення народної волі. І це має влаштувати ЄС. Але гаразд.

Потім незалежний Крим потрапляє під протекторат Росії, України і «якоюсь мірою ЄС». Припустимо. Це, як можна зрозуміти, спосіб «збереження Росією свого обличчя». Ще й залишають за собою Севастополь, без якого Росії не жити вже ніяк. Мовляв, ми все ще в Криму багато вирішуємо, ми їх не кинули. При цьому Москва уникає будь-якої відповідальності за Крим і кримчан, приблизно так, як зараз на Донбасі.

Чи потрібно таке Києву або ЄС? Можливо, вони без Москви та її «протекторату» зможуть зайнятися напівзруйнованим майбутнім Кримом, не рахуючись із примхами росіян? «Ви вже забралися, так забирайтеся остаточно» – ось якою буде реакція українців. Подвійний або потрійний протекторат можливий тільки в тому випадку, коли у суб'єктів протекторату є хоча б мінімальна довіра один до одного і спільні цілі. Ні про що подібне найближчим часом говорити, маючи на увазі Україну і Росію, не можна.

Звичайно, «план Старикова», від якийпредставив у декількох реченнях, зараз не більш ніж загальний напрямок. Але впадає в око, що автор не враховує інтереси України, передбачається, що ми наперед будемо згодні з будь-якими ідеями. І тому, потерпівши з мріями, варто повернутися до фактів, визнаних усім світом.

А вони такі: Росія в порушення цілої низки договорів, в порушення власного законодавства, анексувала значну частину сусідньої держави, супроводивши це фальшивим референдумом. Після цього вона систематично, на багатьох рівнях і з особливим цинізмом здійснює там злочини – від убивств опозиціонерів і завдання матеріальної шкоди в колосальних масштабах до ненадання медичної допомоги окупованому населенню. Злочини мають бути покарані, злочинці – отримати покарання, збитки – бути відшкодовані. Стариков не бачить або не хоче бачити цієї простої й очевидної вимоги, яка є зараз і яке буде в України до Росії, коли незабаром Кремль вирішить вступати в миролюбні переговори стосовно долі Криму. І це навіть не торкаючись проблем Донбасу.

Андрій Кириллов, кримський оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG