Українську картоплю замінила курська і краснодарська – огляд кримської преси

Передумов для зростання цін у Криму через продовольчу блокаду немає, стверджує «Кримська газета». «Кримський час» пише, що «татари проти блокади». А «Кримська світлиця» зазначає, що акція не ставить метою заморити голодом кримчан, а спрямована на порятунок честі країни. Про чергові «страшилки для кримчан» з російськими паспортами пише «Кримський Телеграф». А оглядач «Першої кримської» вважає, що ціною допомоги Росії в сирійському конфлікті може стати скасування санкцій і визнання російської юрисдикції над Кримом.

Передумов для зростання цін в Криму немає, ідеться в статті, присвяченій наслідкам продовольчої блокади півострова, яку публікує «Кримська газета». Видання цитує міністра сільського господарства Криму Віталія Поліщука, який повідомив, що з урахуванням поставок овочів із російських регіонів, Крим може взагалі відмовитись від постачань з України.

«Частка картоплі з російських регіонів на кримських ринках збільшується з кожним днем. У наявності є і курська картопля, і краснодарська – сьогодні ми маємо продукцію з різних регіонів. Поки через так звану блокаду ми не бачимо якихось особливих проблем», – сказав Поліщук.

Цього року, пише газета, кримські аграрії зібрали вже 213 тисяч тонн овочів. При цьому, за інформацією митних органів, з України завезли «всього лише 89 тисяч тонн», відзначає видання. Газета також пише, що молочна продукція, хліб, м'ясо, овочі та фрукти в магазинах – практично всі кримського або російського виробництва, і «залишок українських товарів дуже малий».

«Фактично Крим поступово замінив продукцію сусідів, тому говорити про «блокаду» немає сенсу – українська влада швидше поставила в катастрофічне становище жителів Херсона й інших українських міст, закривши для них багаторічний ринок збуту товарів», – пише газета.

За словами кримського міністра промислової політики Андрія Скринника, на якого посилається видання, «залишки» української продукції в Криму становлять від 3 до 5 відсотків, і застосовувати до них слово «блокада» «неправильно», оскільки «це не може вплинути ні на асортимент продукції, ні на її обсяг, ні на ціни».

Директор сімферопольського супермаркету «Сільпо» Ірина Корольова теж вважає, що немає жодних причин для занепокоєння, пише газета.

«Молочну продукцію возять місцеві постачальники, а інша продовольча продукція різна: і білоруська, і російська, і дуже багато нашої, кримської. М'ясо і птиця повністю місцеві, ми пишаємось нашим м'ясним відділом. Загалом, української продукції залишилось приблизно 2-3%, кримської –15%, все інше – з материкової Росії. Різниця в ціні між кримськими та російськими продуктами – не більше п'яти рублів. Тож так звана блокада ніяк не вплинула», – цитує Корольову видання.

Кримські татари – проти блокади, стверджує «Кримський час».

Представники кримськотатарської молоді, пише газета, провели протестну акцію в Сімферополі біля будівлі підприємства «СімСітіТранс», яке належить одному з ініціаторів блокади Криму Ленуру Іслямову. Під час протесту, за повідомленнями видання, спалили американський прапор. Також активісти виставили плакат «Ганьба американським посіпакам!» і закидали яйцями портрети організаторів «антикримської акції» Мустафи Джемілєва, Рефата Чубарова і Ленура Іслямова, пише журналіст Андрій Крятов.

«Учасники протесту пояснили пресі, що Іслямов веде бізнес на півострові, але, будучи громадянином Росії, виступає з агресивною антикримською і антиросійською позицією. Його заклики до блокади Республіки Крим, на їхню думку, – черговий бізнес русофоба», – пише журналіст.

На думку одного з активістів, Айваза Умерова, якого цитує газета, «це не реальна блокада, а спроба меджлісівців взяти під контроль фінансові потоки між Україною і Кримом».

Подібну акцію, пише видання, кримськотатарські активісти провели біля стін будинку Мустафи Джемілєва в Бахчисараї.

Акція, ініційована лідерами кримських татар, спрямована на порятунок честі країни, вважає Валентин Бут, оглядач «Кримської світлиці». На його думку, ніхто насправді не ставить за мету заморити голодом нещасних кримчан, тим більше, що родини самих ініціаторів, їхні родичі, їхній народ, перебувають не де-небудь, а в Криму.

«Ідеться про припинення ганебного застілля з ворогом, про припинення його економічного підживлення. Блокада не є ні провокацією, як її хтось підносить, ні самоціллю. Поставки продовольчих товарів для потреб населення можуть бути відновлені в розумних обсягах у разі виконання всього чотирьох умов», – пише Бут.

Вимоги, як уточнює газета, полягають у звільненні українських політв'язнів, яких утримують під арештом як у Криму, так і на території Росії (Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджи, Алі Асанова, Таїра Смедляєва, Олександра Костенка, а також Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та інших), припиненні політично мотивованого кримінального й адміністративного переслідування громадян України в Криму, усуненні незаконних перешкод для роботи кримськотатарських та українських ЗМІ, безперешкодному допуску до Криму іноземних журналістів і міжнародних спостерігачів, а також скасування заборони на в'їзд до Криму лідерам кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву і Рефату Чубарову, активістам національного руху Ісмету Юкселю і Синаверу Кадирову.

«Саме тому нашим крамарям потрібно серйозно замислитись над сутністю тієї подвійної гри, яку вони ведуть. Замислитись, і зробити висновки, поки не пізно. Не можна просити союзників про посилення санкцій проти агресора в той час, як самі продовжуєте з ним пиячити. Не можна на словах підтримувати рішучі дії організаторів блокади, а насправді не скасовувати ганебний закон про колаборанство з агресором, розсилаючи тим часом контрольованими вами каналами радіо- і телебачення козачків, які переконують далекого від політики обивателя в недоцільності та нульовій результативності будь-яких блокад», – пише Бут.

З російськими паспортами не пускають за кордон, з українськими не пускають додому? Таке питання порушує Євгенія Корольова, журналіст газети «Кримський Телеграф». У статті під назвою «Чергова лякалка для кримчан» автор намагається з'ясувати, в яких країнах у кримчан дійсно виникають проблеми при в'їзді і які переваги має російський «закордон».

«Кримчанам раз у раз говорять, що неможливо отримати візу до Європи, але, незважаючи на це, жителі півострова туди літають. Тепер кримчан знову залякують», – пише Корольова.

Йдеться про заяву начальника управління Федеральної антимонопольної служби Росії у Ростовській області Віктора Солодовникова про те, що кримчанам, які отримали російське громадянство, слід остерігатись виїжджати за кордон з українськими закордонними паспортами. За його словами, при в'їзді назад ФМС фіксує їх як іноземних громадян, які, відповідно, мають виїхати з території держави упродовж трьох місяців, пише газета.

«При повторному їхньому виїзді прикордонна служба може не впустити їх назад, тому що працює механізм фактичного закриття в'їзду цим громадянам», – зазначив Солодовников.

У кримських турагентствах цю заяву назвали черговою «лякалкою для кримчан». За словами директора туристичного агентства «Атлас» Ганни Парубіної, «жителі півострова без проблем подорожують з українськими закордонними паспортами», пише газета. У той самий час Парубіна зазначає, що за останні три місяці кількість кримчан із російськими закордонними паспортами збільшилась у кілька разів. Серед переваг, які дає російський «закордон», за її словами, – безвізовий в'їзд в більшу кількість країн, ніж в Україні (74 проти 54). Як приклад газета наводить «популярний» В'єтнам, куди росіянам, на відміну від українців, не потрібна віза.

З Європою відбувається трохи інакше, пише газета. З кримчанами, які хочуть купити авто- або авіатур, більшість турагентств не захочуть зв'язуватись через занадто великий пакет документів. У той самий час із відкриттям візи в консульстві на комерційній основі проблем, як стверджує Парубіна, не виникає. Тим часом, ще в червні цього року директор Департаменту загальноєвропейського співробітництва МЗС Росії Іван Солтановський повідомив про існування «візової війни», оголошеної Європою відносно кримчан із російськими документами, нагадує газета. Парубіна, між тим, стверджує, що поки проблеми виникають у тих, хто хоче відпочити на Кіпрі. Зараз кримчанам, за її словами, краще вибирати тури до країн Карибського басейну, куди не виникає проблем із вильотом «ні з російським, ні з українським закордонним паспортом», пише автор статті.

Скасування санкцій і визнання російської юрисдикції над Кримом – така ціна допомоги Росії в сирійському конфлікті, пише «Перша кримська». Оглядач газети Микола Карпов зазначає, що Захід і Росія мають спільного ворога – ІГІЛ, однаково небезпечний і для Близького Сходу, і для світової стабільності. На думку аналітика, тут і є необхідне «поле дотику інтересів».

«Росія готова надати військову допомогу на всіх фронтах, просто поки це не артикульовано публічно, кулуарно ж про це оголошено. До речі, в цьому відношенні цілком очікувано, що керівництво Росії готове буде змінити свою позицію і щодо ситуації на Донбасі, відсторонившись від лідерів «ДНР-ЛНР» і надавши розбирати це згарище Україні та Європі. Побічно остання теза підтверджується блискавичними змінами нібито ідейного голови «народної ради ДНР» Андрія Пургіна на більш гнучкого Дениса Пушиліна», – пише Карпов.

Враховуючи нещодавні заяви Вікторії Нуланд, у Вашингтоні не готові на таку угоду, зазначає газета. Тому «поставки зброї до Сирії стали більш інтенсивними і набули важливого політичного сенсу». Інша справа, що Захід недвозначно дав зрозуміти: якщо допомога надаватиметься тільки Асаду і в ім'я збереження режиму Асада, то посилення санкцій не уникнути, – зазначає оглядач. На думку аналітика, на Близькому Сході зараз відбувається «випробування нервів на міцність».

«Росії та її керівництву дуже важливо відновити статус-кво в міжнародному співтоваристві, Заходу – залучити до боротьби проти ІГІЛ якомога більше ефективних учасників. Ціна торгу – Крим, «ДНР-ЛНР» і Асад – позамежно висока, і всім є що втрачати», – пише Карпов.