Економічні відносини з окупованим Кримом потребують прозорого врегулювання – експерт

Юлія Каздобіна

Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Питання врегулювання економічних відносин з окупованою територією Кримського півострова вже понад рік гостро стоїть на порядку денному. Потоки контрабанди, що йдуть транзитом через територію Криму, явно лобістський характер закону про ВЕЗ «Крим» та інші проблеми регулярно піднімаються у ЗМІ активістами та правозахисниками. Події останніх тижнів, пов’язані з блокуванням громадськими активістами товаропотоку між материковою Україною та Кримським півостровом, призвели до значного збурення в суспільстві. Врегулювання цього питання у прозорий та демократичний спосіб допоможе зняти соціальну напругу та заповнити правові лакуни, що існують.

Громадянська блокада Криму, організована Меджлісом кримськотатарського народу та підтримана низкою інших організацій, серед яких «Правий сектор» та декілька добровольчих батальйонів, викликала значний резонанс. Багато хто прийняв її з ентузіазмом, адже, на їхню думку, зупинка товаропотоку між Україною та окупованою територією призведе до збільшення витрат з боку РФ на утримання Криму, таким чином наближаючи дату його повернення. Інші активісти розкритикували дії блокувальників, як протизаконні й такі, що, на їхню думку, порушують права людини.

Також останнім часом у пресі та соціальних мережах почали з’являтися повідомлення, що на блок-постах перед адміністративним кордоном з окупованою територією невідомі люди зі зброєю зупиняють та обшукують легкові автомобілі, які прямують до Криму, вимагають від водіїв пред’явити документи, змушують викидати продукти, куплені для власного вжитку. За повідомленнями правозахисників, було зафіксовано понад 20 звернень громадян до правоохоронних органів з приводу подібних порушень.

Ця інформація не залишилася без відповіді. Активісти громадянської блокади ухвалили рішення врегулювати правила провозу продуктів та вдосконалити процедури контролю на організованих ними блок-постах. Зі свого боку, державою було ухвалене рішення, що догляд автомобілів здійснюватиметься за участі представників правоохоронних органів.

Готовність держави не допустити порушення прав громадян є, звичайно, позитивним кроком. Разом з тим, виникає питання, а чи не є такі дії протиправними? Адже в Україні і досі діє закон про ВЕЗ «Крим», згідно з яким торгівля з Кримом є легальною. Також жодних законодавчих обмежень на кількість і номенклатуру товарів, що громадяни можуть провозити на окуповану територію, не існує. Отже, з точки зору чинного законодавства, громадяни, які їдуть до Криму, жодних правопорушень не чинять.

Як вже було згадано, закон про ВЕЗ «Крим» викликає велику кількість нарікань. Від моменту його появи в стінах Верховної Ради правозахисні організації, організації кримських переселенців та аналітичні центри постійно його критикували та вимагали його скасування. Як було неодноразово підкреслено, цей закон не відповідає інтересами України, адже він порушує права людини та легалізує анексію Криму Російською Федерацією. Втім, він і досі лишається чинним законом України.

З огляду на це, можна лише вітати ініціативу Президента щодо скасування Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», про яку заявляв Голова Меджлісу кримськотатарського народу і народний депутат від Блоку Порошенка Рефат Чубаров.Ситуація, що склалася, є ненормальною для правової держави та вимагає належних змін у законодавчому полі та вдосконалення процедур контролю на лінії розмежування.

Разом з тим, хотілося б наголосити, що проблема вимагає комплексного підходу. Скасування існуючого закону без внесення альтернативних пропозицій щодо врегулювання економічних відносин з окупованою територією створить правовий вакуум, який призведе лише до погіршення ситуації. Як показує досвід останніх років, вихід з правового поля загрожує хаосом та ескалацією насильства.

У Верховній Раді України вже зареєстровано 5 законопроектів, які пропонують різні шляхи врегулювання економічних відносин з окупованою територією. Жоден з них не пройшов належного громадського обговорення. Знову ж таки, досвід внесення змін до Конституції вчить нас, що недостатня відкритість у розробці рішень створює недовіру та непорозуміння між владою та суспільством, і може мати негативні наслідки.

Отже, дуже важливо, щоб одночасно з внесенням пропозиції щодо відміни закону про ВЕЗ «Крим», було запропоновано законопроект, розроблений у прозорий спосіб.

Залучення зацікавлених сторін і представників громадянського суспільства до розробки нових законодавчих актів є стандартною практикою в демократичних країнах. Участь експертів і ключових гравців у процесі розробки державних документів дозволяє не лише підвищити їхню якість, а й покращує комунікацію та розуміння ініціатив влади у суспільстві, підвищує зацікавленість учасників у впровадженні ухвалених рішень.

З огляду на викладене вище і на те, що питання відновлення суверенітету України над тимчасово окупованою територією належить до сфери національної безпеки, Президентові Порошенку доцільно було б ініціювати щонайшвидше створення робочої групи з розробки нового проекту закону, яким буде врегульовано економічні відносини з окупованою територією Кримського півострова. До такої робочої групи варто включити представників громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін, за згодою.

У разі результативного співробітництва, така група могла б у майбутньому перетворитися на постійно діючий консультативно-дорадчий орган з питань державної політики щодо окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Юлія Каздобіна, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції