Вільнюс – 13 січня у Литві відзначають День захисників свободи – у пам’ять про загиблих 1991 року під час силових дій радянської армії у Вільнюсі. Учасник тих подій, а нині депутат Сейму Аудронюс Ажубаліс в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що Кремль намагався повалити законну владу Литви. За його словами, агресія Росії на сході України знову нагадує Литві про необхідність укріплення оборони.
Литва першою з радянських республік у березні 1990 року проголосила незалежність від СРСР. На її території відновили дію конституції Литовської республіки 1938 року. Центральний уряд СРСР не визнавав незалежність Литви.
Почалась кампанія дискредитації, дезінформації з боку МосквиАудронюс Ажубаліс
«Почалась кампанія дискредитації, дезінформації з боку Москви. Слова «убивці євреїв», «націоналісти» стали звичними в радянських ЗМІ щодо нашого першого уряду. Також почалась і економічна блокада», – згадує Аудронюс Ажубаліс, який 1991 року був прес-секретарем керівника Верховної Ради Литви Вітаутаса Ландсберґіса.
Перша найбільша провокація
Литовські комуністи організували рух «Единство», наголошуючи на боротьбі з націоналізмом та економічному добробуті. Цей рух підтримували чимало литовських росіян. «Единство» організувало масові демонстрації своїх прихильників проти зростання цін.
«Перша найбільша провокація була 8 січня 1991 року, коли агенти Москви та місцеві колабораціоністи організували так званий «марш робітників». Це були робітники воєнних заводів, вони йшли ніби як мирна демонстрація з різними соціальними вимогами, але головне їхнє завдання було – зробити коридор для захоплення Верховної ради, але це провалилось», – зазначив литовський депутат.
Аудронюс Ажубаліс вважає, що події 13 січня 1991 року стали апогеєм складного періоду, оскільки Кремль побачив, що литовська державність, не зважаючи на труднощі становлення, перемагає. Тому й було ухвалено рішення про військове розв'язання «литовської проблеми».
8-9 січня до Литви прибули спецпідрозділи – елітний загін КДБ СРСР «Альфа» і десантники 76-ї повітряно-десантної дивізії, яка базувалась у російському Пскові.
До литовських міст почали входити радянські війська
10 січня президент СРСР Михайло Горбачов звернувся до спікера Верховної ради Литви Вітаутаса Ландсберґіса з ультиматумом – повернути на територію Литви дію радянської Конституції і відмінити вже ухвалені антирадянські закони.
До литовських міст почали входити радянські війська. Вітаутас Ландсберґіс, який на той час був головою Верховної ради Литви, закликав литовських громадян захистити щойно набуту незалежність.
За словами Аудронюса Ажубаліса, Ландсберґіс показав себе справжнім лідером, який об’єднав литовців не поступився.
Люди відчували, що це не фальш, що ми стоятимемо до кінцяАудронюс Ажубаліс
«Оскільки я провів цю історичну ніч в його кабінеті чи секретаріаті, можу запевнити, що не було ніякого евакуаційного плану, ніхто навіть і не думав про те, щоб вийти звідкись, з кимось домовитись, евакуюватись. І, мабуть, це відчувалося з цього виступів, люди відчували, що це не фальш, що ми стоятимемо до кінця».
(Інтерв'ю з Вітаусом Ландсбергісом)
У ніч на 13 січня радянська бронетехніка розпочала штурм Вільнюської телевежі і власне будівлі Литовського радіо та телебачення. Ці важливі об’єкти захищали звичайні беззбройні цивільні, серед яких були і українці, зокрема загін українських студентів-добровольців.
Загинули 15 людей
Незважаючи на те, що військовим вдалось захопити телевежу і Литовське радіо і ТБ, вони не наважились штурмувати будівлю тодішньої Верховної ради Литви, яку обороняли тисячі людей.
Це була серйозна спроба розігнати Верховну раду, литовський уряд, щоб наступного дня оголосити, що робітники і селяни взяли владу у свої руки і потіснили націоналістівАудронюс Ажубаліс
«Я думаю, що це була серйозна спроба розігнати Верховну раду, литовський уряд, щоб наступного дня оголосити, що робітники і селяни взяли владу у свої руки і потіснили націоналістів», – вважає Аудронюс Ажубаліс.
При захопленні радянською армією і спецчастинами телевежі та будинку Литовського радіо і ТБ загинули 15 людей (14 цивільних литовців і один радянський солдат, убитий рикошетом під час стрілянини всередині вежі), більше тисячі беззбройних людей постраждали.
За словами Аудронюса Ажубаліса, у Литві ухвалені закони, згідно з якими родини загиблих 13 січня 1991 року отримують пільги та допомогу від держави.
Литва наголошує, що всі поранені та загиблі постраждали від дій радянських військових. Прокуратура Литви порушила кримінальну справу, загалом 69 осіб – громадян Росії, Білорусі та України, підозрюють у військових злочинах і злочинах проти людяності.
Наразі з боку Росії лунають інші версії – у заяві ветеранів «Альфи» від 18 липня 2014 року йдеться про те, що, нібито, «альфівці» при штурмі телевежі не використали жодного бойового патрону.
«Це звичайні речі, якими завжди користувалися комуністи та їхні прихильники. Згадаймо Тбілісі або події в Карабаху, де без руки Москви також не обійшлося. У Литві вони також намагались здійснити провокації, але у них нічого не вийшло. Вони вбили одного зі своїх офіцерів спецназу, але наші медики встигли взяти його тіло і зробити експертизу. Це ще один приклад «дикої» провокації, яку вони намагались здійснити, запевняючи, що російського офіцера вбили литовські націоналісти», – наголосив Аудронюс Ажубаліс.
Події в Україні – це привід замислитись і Литві
Литва 1991 року заплатила дорогу ціну людськими жертвами за свою незалежність, а наразі Україна сьогодні ціною тисяч загиблих відстоює свою державність і бореться з агресію Росії на сході України.
Без демократичної, вільної України в нашому регіоні не буде спокою, миру і безпекиАудронюс Ажубаліс
«Я вважаю, що без демократичної, вільної України в нашому регіоні не буде спокою, миру і безпеки. В іншому випадку ми назавжди залишимось прифронтовими державами. Думаю, що більшість ще не усвідомили, наскільки важливою є роль і успіх України для всіх нас», – впевнений колишній міністр закордонних справ Литви Аудронюс Ажубаліс.
Наразі, за його словами, останні події в Україні – це привід і Литві подумати про свою безпеку.
«Українці нас пробудили – ми почали замислюватись не лише про політичну, але і про фізичну незалежність держави. Ми купуємо новітнє озброєння. Ми зрозуміли дуже просту річ: бути в НАТО – це добре, але найперше завдання членів альянсу – бути здатним оборонятися власними силами або прийти на допомогу», – зазначив учасник січневих подій 1991 року у Вільнюсі Аудронюс Ажубаліс.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
