Київ – Цього літа у Хорватії відпочивають кілька груп українських дітей і військовослужбовців. На сьогодні це 150 бійців і майже триста дітей. Їхні побут, медичний догляд, екскурсії організував Івіца Піріч – колишній гравець київського футбольного клубу «Арсенал», нині агент FIFA, засновник фонду допомоги людям, які постраждали від війни. Під час приїзду до Києва Піріч розповів Радіо Свобода і низці українських видань про плани фонду і про те, чому він вирішив допомагати українцям.
Хорватія підтримує Україну, тому що сценарій, який зараз реалізовують у вас, був і у нас
– Люди у Хорватії пильно стежать за подіями в Україні. У нас про це пишуть у ЗМІ дуже багато. Майже уся Хорватія підтримує Україну, тому що сценарій, який зараз реалізовують у вас, був і у нас, ми пережили війну і нам болять наші рани і спогади.
Крім того, підтримати Україну мене спонукали особисті причини: я працював у Києві, грав за київський «Арсенал», але маю знайомих по всій Україні. Дехто з них унаслідок розгулу сепаратизму і російської військової агресії на Донбасі втратив домівки, дехто внаслідок бойових дій на Донбасі втратив бізнес. Я вже не кажу про те, скільки достойних українців втратили життя на сході України, але завдяки їхній жертовності Росія була зупинена.
– Чому, за яких обставин Ви вирішили допомагати Україні?
Поїздку першої дитячої групи мій фонд організовував у співпраці з посольством України у Хорватії
– Під час війни у Хорватії мої українські друзі допомогли моїй родині. І коли почались військові дії на сході України, моя сім’я провела, сказати б, нараду – і ми вирішили, що настав час підтримати українців. Поїздку першої дитячої групи мій фонд організовував у співпраці з посольством України у Хорватії. І хочу наголосити, що досі українські дипломати є нашими важливими партнерами, навіть друзями. У складі першої групи влітку 2015 року Хорватію відвідала 131 дитина з зони АТО.
І уявіть, для абсолютної більшості з них це була перша закордонна подорож! За час відпочинку діти їздили на різноманітні екскурсії, зустрілися із хорватськими урядовцями, а також зіграли дружній матч із хорватськими ровесниками. Головне – що діти із зони АТО завдяки подорожі до Хорватії побачили Європу і захотіли жити так, як живуть у Хорватії, як живуть в ЄС. Такі поїздки – це найкраща зброя проти пропаганди з боку Кремля.
– Скільки українців завдяки Вам відкрили для себе Хорватію?
За півтора року в Хорватії побували вже 750 дітей – жителів прифронтової зони та дітей загиблих учасників
– Всього за півтора року в Хорватії побували вже 750 дітей – жителів прифронтової зони та дітей загиблих учасників, влітку 2016 року ми з моїми українськими друзями з громадської організації «Серця кіборгів» організували відпочинок на одному з міжнародних курортів Хорватії для бійців, які пройшли пекло війни на сході України. Але хлопці не лише відпочили. А і зустрілися з хорватськими політиками, журналістами. І, власне, мої земляки з перших вуст почули, що відбувається на Донбасі. Крім того, під час цієї поїздки українські вояки зіграли у футбол з хорватськими військовослужбовцями, зрозуміло, що перемогла дружба.
– А коли в гості до хорватських друзів приїде наступна група українців?
Моїм партнером з української сторони виступає перша леді України – Марина Порошенко та її благодійний фонд
– У вересні, це будуть 150 дітей із прифронтової зони і діти загиблих військовослужбовців, а також 50 поранених українських бійців: діти їдуть на 12 днів у містечко Оміш, а солдати – у Макарськ на 9 днів.
Цього разу моїм партнером з української сторони виступає перша леді України – Марина Порошенко та її благодійний фонд і, вже традиційно, маємо допомогу від українських дипломатів у Загребі. Мені приємно, що українці оцінили мою роботу – я пишаюсь тим, що отримав орден «Єдність та воля». Дякую, українці!
– Як Ви вважаєте, окрім прийому на відпочинок дітей і військових, чим Хорватія може допомогти України?
– Насамперед, Хорватія має досвід реабілітації військовослужбовців, наші лікарі і психологи допомагають солдатам, сказати б, повернутись до мирного життя. Окремої психологічної підтримки потребують родини поранених і загиблих бійців, насамперед діти. Це перший, вкрай важливий для мене і моїх однодумців напрямок.
Ми, хорвати, теж пройшли через війну, включно з інформаційною, ми також робили помилки при проведенні реформ і у нас вистачало людей, які перешкоджали цим реформам
Другий напрямок – це досвід Хорватії в реалізації програми євроінтеграції. Не варто думати, що наш шлях до Євросоюзу був легким, навпаки, ми, хорвати, теж пройшли через війну, включно з інформаційною, ми також робили помилки при проведенні реформ і у нас вистачало людей, які перешкоджали цим реформам. Але нині Хорватія є членом ЄС, і розвиток нашої державності триває, як і поглиблення зв’язків з європейськими партнерами.
Ну, і третій напрямок – поглиблення ділових контактів і торговельно-економічної співпраці між Хорватією та Україною. З цього року я представляю Торговельно-промислову палату України у Хорватії, а цього літа мені запропонували мої українські друзі представляти Палату ще й у Боснії і Герцеговині. Тож роботи вистачає. І це добре, це означає, що у нас – у хорватів та українців – є спільна європейська перспектива.
