У середу 24 серпня в Україні відзначають День Незалежності. У 25-й день народження по всій країні відбулись урочисті заходи. Президент України Петро Порошенко, виступаючи на військовому параді, зазначив, що в Україні пам'ятають про жителів анексованого Криму й окуповану частину Донбасу.
Пізніше того ж дня, виступаючи в Києві на нараді послів України, Порошенко заявив, що Українська держава має висувати нові ініціативи щодо визнання й засудження злочинів Росії в Україні.
За його словами, військова агресія Росії проти України, анексія Росією Криму й порушення прав людини на окупованих українських територіях повинні бути визнані як акти порушення міжнародного права.
Порошенко підкреслив, що українські дипломати мають посилити роботу в цьому напрямку, щоб злочини Росії, вчинені проти українців, отримали належне політико-правове визнання. Серед іншого, за словами президента, Київ активно повинен використовувати для цього трибуну ООН та інші міжнародні організації.
З огляду на погіршення ситуації з правами людини й мілітаризацію Кримського півострова, очікую переходу в практичну площину моєї ініціативи зі створення міжнародного багатостороннього механізму з деокупації КримуПетро Порошенко
«Україна звертатиметься до Міжнародного трибуналу ООН з морського права у зв'язку з порушенням Росією відповідної конвенції. З огляду на системне погіршення ситуації з правами людини і стрімку мілітаризацію Кримського півострова, очікую переходу в практичну площину моєї ініціативи зі створення міжнародного багатостороннього механізму з деокупації Криму», – зазначив Порошенко.
Президент повідомив дипломатам, що нові ініціативи Київ подаватиме на розгляд міжнародної спільноти під час вересневого засідання генеральної асамблеї ООН. Порошенко також нагадав, що Україна вже подала три заяви проти Росії до Європейського суду з прав людини у зв'язку з анексією Криму й конфліктом на Донбасі. Зараз Київ готує ще низку позовів.
Попередження для активістів
Співзасновник Українського культурного центру в Криму Леонід Кузьмін повідомив, що його і ще двох проукраїнських активістів із Сімферополя підконтрольна Росії прокуратура попередила про заборону проведення будь-яких акцій і громадських заходів до Дня Незалежності України. За інформацією активіста, належне інформування вручили, зокрема, Михайлу Батраку й Галині Балабановій.
Про це Кузьмін сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Коли наближаються значущі українські дати, у прокуратури Сімферополя починається якесь загострення, що потрібно видавати незрозумілі попередженняЛеонід Кузьмін
«Коли наближаються значущі українські дати, у прокуратури Сімферополя починається якесь загострення, що потрібно видавати незрозумілі попередження. Напевно, не зовсім законні й такі, що перевищують межу гуманності, так як прокуратурою людина, яка нічого не зробив, підозрюється у скоєнні якихось діянь», – зазначив Кузьмін.
Квіти для Шевченка
У День Незалежності України 24 серпня біля пам'ятника українському поету Тарасу Шевченку в Сімферополі з'явилися букети квітів із жовто-блакитною символікою.
При цьому, як розповів Крим.Реалії кореспондент Радіо Свобода, територію біля пам'ятника активно патрулюють співробітники російської поліції.
День Незалежності України в Криму
Нескорені кримчани
Жителі анексованого Криму й переселенці з півострова 24 серпня взяли участь в київській «Ході Нескорених». У День Незалежності України центральними вулицями столиці пройшов цивільний парад, таким чином активісти заявили про тих людей, які не є військовими, але роблять свій внесок у розвиток і незалежність країни.
«Я вирішив сюди прийти, бо не ось той парад – показуха президентська – потрібна, а потрібні, дійсно, ветерани, ті, хто був поранений, ті, хто втратив близьких. Ця хода – це і є справжній парад», – поділився з Крим.Реалії Борис із Сімферополя, який брав участь і був поранений у протистоянні на Майдані Незалежності взимку 2014 року.
Керчанин Сергій приїхав до Києва зі своїм сином і дружиною спеціально для святкування Дня Незалежності. Каже, що бути тут «вимагає душа, серце».
«Відчуття не можна передати, дім тут, вдома я, всі свої, всі рідні», – каже кримчанин.
Інші учасники ходи – переселенці Ольга й Валентина – в Києві вже не перший місяць, зізнаються, буває непросто, але про переїзд із Севастополя не шкодують.
«Незалежність: я усвідомила, що це таке, коли сталися ці події в Криму. Ми прожили в окупації півтора року, стільки сліз я пролила, я навіть не очікувала, що зі мною таке станеться. І зараз я знаю, що таке незалежність, я знаю, що я господар свого життя і, що я можу тут вільно розмовляти, а там ми боялись і пошепки говорили. Тут я дихаю вільно, говорю вільно, і ми не шкодуємо, що поїхали», – розповіла Валентина.
Багато людей зустрічали цю ходу зі сльозами на очах – попереду колони йшли ті, хто за час конфлікту в Україні втратив своїх близьких і родичів. Діти й матері несли в руках портрети загиблих батьків. У рядах ходи пройшли активісти й волонтери.
Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
