Немає нічого кориснішого для правильного розуміння себе, ніж погляд з боку. Як минулі декілька днів відобразилися в світових медіа, що було винесене в заголовки, а чому не приділили належної уваги ‒ у традиційному огляді Крим.Реалії.
Історія Ільмі Умерова опинилася в центрі уваги світового інформагентства Reuters. «Кримський дисидент проходить примусове психіатричне обстеження російською владою, яке проводиться в напівзруйнованому медичному закладі, і говорить, що погані умови становлять небезпеку для його фізичного здоров'я... Західні країни, зокрема Великобританія і США, закликали до звільнення Умерова та засудили його лікування. Правозахисники кажуть, що Росія відроджує радянську практику, піддаючи політичних дисидентів насильницькому ув'язненню і психіатричному лікуванню». Персонал перешкоджає спілкуванню Умерова з журналістами і блокує відеозйомку. Сам він каже, що його переслідування організоване не місцевою прокуратурою, а Кремлем.
Кримська тема знову актуалізувалася в американській виборчій кампанії. Як повідомляє американське видання The Hill, сенатор Тім Кейн звинуватив Дональда Трампа в тому, що той не знав про захоплення Криму Росією. Кейн також піддав критиці м'якість Трампа відносно Росії в його кампанії, натякаючи на зв'язки колишнього шефа кампанії Пола Манафорта, який консультував проросійську політичну партію в Україні. Трамп категорично відкинув усі звинувачення і назвав ці заяви «тотальною брехнею».
«Крим убезпечить індійських туристів», ‒ повідомляє індійське інформагентство Millennium Post. Коментуючи повідомлення про збройні сутички, які мали місце в північній частині Криму минулого місяця з участю групи, яка, нібито, прийшла з української сторони здійснювати акти терору в громадських місцях і при цьому зірвати туристичний сезон на півострові, «голова» півострова Сергій Аксьонов запевнив туристів з Індії, «що Крим є безпечним туристичним напрямком». «Ми вітаємо гостей. Поготів, що Росія та Індія мають тривалі дружні відносини», ‒ додав він.
«Росія починає військові маневри поблизу Криму», ‒ повідомляє німецький журнал Spiegel. «Росія запустила військові навчання «Кавказ-2016». В активних маневрах беруть участь 12 500 солдатів Чорноморського і Каспійського флотів і невідома кількість бойових літаків. Маневри триватимуть до суботи, і охоплять весь Південний військовий округ Росії. Вони відбуваються у складний час: відносини між урядами Москви і Києва напружені. Уряд Росії нещодавно звинуватив Україну у направленні диверсантів до Криму, щоб виконати серію вибухів. Україна заперечує звинувачення. До «Кавказ-2016» Росія вже провела кілька невеликих навчань, зокрема швидке розгортання військової техніки і солдатів у Криму. Оскільки міжнародне співтовариство не визнає анексію Кримського півострова Російською Федерацією в березні 2014 року, Росія в черговий раз значно збільшила там свою військову присутність. На початку серпня найбільш передова система ППО Росії С-400 була встановлена там».
Про інцидент з естонською сім'єю на адміністративному кордоні з Кримом повідомляє видання The Baltic Course. «Сім'я, що складається з двох дорослих і двох дітей, всі з них громадяни Естонії, хотіли в'їхати в Україну через контрольно-пропускний пункт в районі Джанкоя. Сім'я була переконана, що як громадяни ЄС вони не потребують отримання візи для в'їзду в Україну. Українські прикордонники відмовилися пускати їх в країну, тому що вони хотіли в'їхати в Україну з анексованого Криму».
Турецьке інформагентство Anadolu Ajansı цитує президента Петра Порошенка, який сказав у посланні до Верховної Ради, що «Крим був, є і буде українським». Також він закликав не скасовувати санкції проти Росії.
Європейська комісія спостерігатиме за парламентськими виборами в Росії, але не працюватиме в Криму, ‒ повідомляє портал W Radio. ОБСЄ «не здійснюватиме будь-якої діяльності на незаконно анексованих територіях Криму і Севастополя». Представник ЄС нагадав, що «засуджує і не визнає незаконної анексії Криму та Севастополя Росією».
Польський портал Іnteria опублікував розгорнуте інтерв'ю із кримськотатарською громадською активісткою Тамілою Ташевою під заголовком «Насильство і бідність ‒ Крим під російською окупацією». Вона нараховує понад 50 тисяч біженців з Криму, половина з яких ‒ кримські татари. Люди їдуть через переслідування за політичні погляди або через релігійні утиски. Поширюється побутове насильство на етнічному ґрунті укупі з державними репресіями. При цьому відмова від збройного спротиву є усвідомленим вибором кримчан. Також навіть прихильники Росії визнають труднощі із забезпеченням півострова водою, електрикою і продовольством.
