Активістка «Кримської солідарності» Гульсум Алієва ніколи не думала, що активно займатиметься громадською діяльністю. Але доля склалася так, що після арешту російськими силовиками її батька у «Справі Хізб ут-Тахрір», Гульсум влилася в об'єднання таких же, як і вона, родичів інших політв'язнів Криму. Про те, чим зараз займається об'єднання і хто йому допомагає ‒ із перших вуст для Крим.Реалії.
‒ Гульсум, скільки вже діє «Кримська солідарність»? Чого владося досягти за цей час?
‒ Об'єднання «Кримська солідарність» діє вже більше чотирьох місяців, воно стало відкритим не тільки для родичів звинувачених російськими правоохоронцями в приналежності до організації «Хізб ут-Тахрір», а й для сімей інших політв'язнів Криму, а також викрадених і зниклих мусульман.
Протягом цього часу, що ми працюємо, до нас приєдналися й активісти проекту «Бизим балалар» на чолі з його координатором Лілею Буджуровою
Протягом цього часу, що ми працюємо, до нас приєдналися й активісти проекту «Бизим балалар» (у перекладі з кримськотатарської ‒ «Наші діти») на чолі з його координатором Лілею Буджуровою. Є вже кошти, які регулярно ось уже п'яту нашу зустріч надходять сім'ям, дітям людей, які сидять у в'язниці. Приєднуються закордонні фонди, такі як, наприклад, «Фундація Крим». На зустрічах присутні і представники Меджлісу кримськотатарського народу. Члени Польового правозахисного центру в Криму. Члени Кримської контактної групи з прав людини також не залишаються осторонь, постійні юридичні консультації ‒ теж важливий аспект для нашого об'єднання і тих, хто опинився в цьому нелегкому стані.
‒ Які плани на майбутнє у «Кримської солідарності»?
‒ Попри те, що в правовому полі вирішити нашу проблему не видається можливим, ми все одно прагнемо до того, щоб бути грамотними і юридично освіченими в цьому питанні, щоб знати свої права й говорити про утиски, підтримуючи принцип гласності.
‒Чи надається якась допомога «Кримській солідарності» з боку інших організацій і об'єднань?
‒ Як уже говорилося раніше, активісти проекту «Бизим балалар» надають матеріальну допомогу для сімей політв'язнів і сімей зниклих, надходить допомога від мусульман, які об'єдналися в одну групу «Са'дака» (в ісламі ‒ добровільна милостиня, яку мусульманин виплачує на власний розсуд і бажання ‒ КР).
‒ Активісти «Кримської солідарності» стають упізнаваними людьми. Чи планують вони брати участь в політиці, обиратися до Курултаю?
‒ Нічого не можу сказати. Поки ця тема не обговорювалася.
‒ Яку допомогу і від кого ваше об'єднання хотіло б отримати?
Тут, на території Криму, ми опинилися в зоні правового свавілля
‒ Сьогодні ми розуміємо, що вирішити нашу проблему в правовому полі не є можливим, тим більше тут ‒ на території Криму. Ми опинилися в зоні правового свавілля. Наше об'єднання працює в напрямку допомоги сім'ям політв'язнів, зниклих, а ця допомога не тільки правова, а й фінансова, тому що сім'ї залишилися без своїх годувальників, хотілося б бачити підтримку й із боку інших держав. Так, у нас є активісти, з якими ми співпрацюємо, як я говорила раніше, і ми всім дуже вдячні за їхню допомогу й підтримку.
Але є й такі сім'ї, де діти потребують дорогих операцій, а часто й таких, які не роблять на території Криму, є необхідність і в курсах лікування, які також недешеві... Звісно, на все це потрібні кошти, й тут просто неможливо обійтися тими пожертвами, що приходять від небайдужих людей.
‒ Чи чиниться якийсь тиск на учасників об'єднання «Кримська солідарність»?
Є й такі сім'ї, де діти потребують дорогих операцій, а часто й таких, які не роблять на території Криму
‒ Слава Богу, поки ні, хоч і був інцидент, коли на одній із наших зустрічей стояла чергова машина поліції. Правоохоронці цікавилися, що за захід планується, тоді координатор Кримської контактної групи з прав людини, один із ініціаторів створення «Кримської солідарності» Абдурешит Джеппаров їм пояснив, що зустрічаються родичі ув'язнених, щоб підтримати один одного морально.
Сподіваюся, що й надалі наші зустрічі відбуватимуться в спокійному режимі, однак не виключаємо можливого переслідування йГуГу тиску.
