Доступність посилання

logo-print

Якщо Росія відкрито вдарить по Україні, НАТО може піти на «радикальніші рішення» – Божок


Брюссель – Якщо Російська Федерація піде на подальшу ескалацію конфлікту, не слід виключати з боку союзу НАТО радикальніших рішень, не виключаючи й можливості надання Україні летальної зброї. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловлює виконувач обов’язків голови місії України при НАТО Єгор Божок. Він розповідає про плани реформування Збройних сил України, а також СБУ, про що цього місяця йтиметься в штаб-квартирі альянсу в Брюсселі на спеціальному засіданні. Водночас чільний український дипломат «привідкрив завісу» планів приєднання України до «привілейованого клубу» партнерів НАТО та щодо ініціативи українців одноосібно, без Росії, здійснювати для альянсу стратегічні авіаперевезення.

Засідання комісії Україна-НАТО наступного тижня, як виглядає, стане важливим моментом поглиблення зв’язків з альянсом в післяваршавський період. Що саме буде предметом обговорень дипломатів із Києва та представників НАТО?

– Як відомо, на Варшавському саміті НАТО ми отримали безпрецедентний в історії відносин альянсу із партнерами інструмент – комплексний пакет допомоги. Фактично, це останній елемент в процесі підготовки та набуття стандартів членства в НАТО. Нині цей механізм виглядає так: у нас є річна національна програма – це і де-факто, і де-юре практичний інструмент плану дій щодо членства. Ми маємо також в Україні потужну команду радників НАТО, які допомагають нам проводити реформи майже у всіх сферах сектору безпеки й оборони, починаючи зі Збройних сил та завершуючи такими спеціальними службами, як Служба безпеки. Після «Варшави» ми отримали ще й третій елемент – згаданий комплексний пакет допомоги НАТО Україні, який охоплює 40 напрямків, в яких ми отримуватимемо практичну, матеріально-технічну та фінансову підтримку. Все це – для приведення сектору оборони й безпеки у відповідність до стандартів членства в НАТО.

Єгор Божок

Єгор Божок

– Тобто натовці Україні допомагають з реформами не лише армії, а й СБУ, Національної гвардії чи Прикордонної служби України?

– Всі ці відомства є складовими сектору безпеки й оборони. Вони чітко визначені в затвердженій президентом програмі реформування цього сектору. Це і Національна гвардія, і Служба зовнішньої розвідки, прикордонна служба, Нацгвардія...

Тобто якщо з перетвореннями у Збройних силах, Генштабі процес вже йде, то вочевидь, на черзі такі установи, як Служба безпеки? Чи не так?

Ми вперше в історії українсько-натовського співробітництва вносимо СБУ до «треку» співробітницва з НАТО, тобто її реформуватимуть за стандартами альянсу

– Наприкінці вересня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі буде ще один важливий захід – засідання спільної робочої групи Україна-НАТО з питань військової реформи.

Там будуть два питання: перший – результати й плани в реформуванні оборонного відомства, другий – реформування Служби безпеки України. Тобто ми вперше в історії українсько-натовського співробітництва вносимо СБУ до «треку» співробітницва з НАТО, тобто її реформуватимуть за стандартами альянсу. Очікуємо, що представники СБУ представлять існуючі плани реформування відомства, і розраховуємо на те, що за результатами засідання буде досягнута домовленість, що оці плани будуть вдосконалені за допомогою радників НАТО, і надалі ми будемо їх реалізовувати спільно з альянсом.

– Як відомо, скандинавські держави – Швеція, Фінляндія – не входять до альянсу, проте мають з НАТО особливе партнерство, яке майже межує із членством. Чи реально Україні досягти принаймні такого ж статусу?

На шляху євроатлантичної інтеграції України наступна зупинка – це саме цей «клуб» найбільш взаємосумісних партнерів НАТО

– Питання дуже правильне і влучне... На шляху євроатлантичної інтеграції України наступна зупинка – це саме цей «клуб» найбільш взаємосумісних партнерів НАТО. Там є Швеція, Фінляндія і, до речі, на саміті НАТО в Уельсі до цього клубу запросили й Грузію. В рамках цього статусу найбільш взаємосумісних партнерів НАТО є різні рівні: Швеція перебуває на максимальному рівні довіри, взаємодії та співробітництва, Грузія – на початковому. Ми хотіли б принаймні потрапити до цього «клубу» для розвитку співробітництва й щоб вирішувати завдання євроатлантичної інтеграції в зовсім іншому контексті.

– Скупчення російських військ вздовж кордонів України та напруга, що там панує, розцінюються, зокрема, в останньому звіті ООН як ситуація дуже нестійка, де є високий ризик нової ескалації. Вочевидь, це також буде на столі переговорів комісії. Що у цьому сенсі пропонуватиме військово-політичній організації Київ?

– Комісія Україна-НАТО матиме на порядку денному два питання. Перше – безпекова ситуація в та навколо України, розвиток «нормандського» й «мінського» процесів, безпекова ситуація в Криму та вздовж українських кордонів. Друге – це згадані вже плани й перспективи співробітництва з НАТО за результатами Варшавського саміту.

– Надання летальних озброєнь Україні – питання, яке в НАТО не має одностайної позиції. А чи можливе надання летальної зброї в разі загострення конфлікту, відкритого вторгнення російських військ в Україну?

Якщо Російська Федерація піде на подальшу ескалацію, не слід виключати з боку НАТО радикальніших рішень

– Я б цього не виключав. На сьогодні Україна здатна протистояти агресії Росії в тих масштабах, в яких вона є. Звичайно, що російська військова ескалація вздовж українських кордонів та на окупованих територіях перебуває під пильною увагою НАТО. Вони абсолютно повністю обізнані з тим, що там відбувається. Ми здійснюємо з ними інформаційний обмін щоденно й за багатьма напрямками – починаючи від розвідки й закінчуючи політичною лінією. Звичайно, якщо Російська Федерація піде на подальшу ескалацію, не слід виключати з боку НАТО радикальніших рішень.

– Як відомо вся практична співпраця НАТО й Росії після її анексії Криму була припинена. І ось з’являється інформація, що російська авіаперевізна компанія «Волга-Днепр», що раніше разом із Україною мала контрактні домовленості із альянсом, має намір брати участь у тендері на співпрацю із НАТО? Що стосовно цього каже Київ?

Київ розриває співробітництво з російською стороною в рамках взаємодії з НАТО в сфері стратегічних авіаперевезень
Ми подали одноосібну заявку на забезпечення стратегічних перевезень

– Київ розриває співробітництво з російською стороною в рамках взаємодії з НАТО в сфері стратегічних авіаперевезень. За нашими оцінками, ми цілком здатні самостійно й одноосібно забезпечити всі потреби альянсу в цій сфері. Наше державне підприємство «Антонов» має для цього достатньо великих вантажних літаків «Руслан», а також ми маємо єдиний у світі унікальний літак «Мрія». Тому ми вважаємо наші потужності достатніми для того, щоб одноосібно забезпечити всі потреби НАТО. Ми подали одноосібну заявку на забезпечення стратегічних перевезень в рамках наступного періоду цього проекту, починаючи із січня 2017 року. Зараз тривають відповідні процедури оцінки і ми активно взаємодіємо з НАТО для того, щоб цю оцінку пройти успішно.

XS
SM
MD
LG