Доступність посилання

logo-print

Журналіст Микола Семена: «Свавілля репресивної системи в Криму має припинитися»


Директору Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ ОБСЄ) Міхаелю Георгу Лінку, комісару Ради Європи з прав людини Нілсу Муйжніексу, верховному комісару ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейну, комісару ОБСЄ зі свободи медіа Дуньї Міятович, усім учасникам конференції ОБСЄ 2016 року людського виміру у Варшаві.

Скоро виповниться 50 років як я працюю в журналістиці. Понад 33 роки з них я живу в Криму і працюю в ЗМІ України й Росії. Тема розвитку людини, закономірності становлення й розвитку громадянських свобод, зокрема, свободи слова і свободи медіа, аналіз політичних процесів, проблем розвитку демократії, запобігання зсувам влади в диктаторські режими – все це було темами моїх публікацій. Але сьогодні я, як і ще троє моїх колег із Криму – Андрій Клименко, Ганна Андрієвська, Ільмі Умеров, а також кілька журналістів у самій Росії – піддаємося кримінальному переслідуванню за висловлювання, які російський кримінальний кодекс, починаючи з березня 2015 року, кваліфікує як «заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації», хоча наші публікації стосувалися Криму – території, яка не належить Росії згідно з міжнародним правом. Ми безпідставно внесені до переліку екстремістів, наші цивільні й людські права незаконно обмежені.

Моя кримінальна справа, як і справи моїх колег, є тільки частиною широкого процесу наступу влади Росії на права громадянського суспільства і права людини

При цьому моя кримінальна справа, як і справи моїх колег, є тільки частиною широкого процесу наступу влади Росії на права громадянського суспільства і права людини. У країні, де насильно знищена політична опозиція, на прикладі Криму зараз відпрацьовуються методи насильницького придушення всіх громадянських свобод.

Кримчани позбавлені права на інформацію – всяке поширення, окрім офіційної російської пропаганди, карається як злочин. У Криму влада заблокувала від 40 до 60 сайтів в інтернеті, присікається поширення інших ЗМІ, окрім російських офіційних. Кримчани позбавлені права на свободу слова – всі висловлювання, що йдуть урозріз із офіційною політикою Кремля, караються у кримінальному порядку, що видно на нашому прикладі.

Вибори, як і «референдум» 2014 року, фальсифікуються. Дозволяється діяльність винятково провладних громадських організацій, реалізація тільки провладних ініціатив. Національно-культурні організації перереєстровані, переглянуто їхній склад, затверджені нові статути, в яких порушуються принципи самостійності.

У навчальних закладах мінімізоване вивчення національних мов і літератури, ведеться тотальна русифікація, вивчення історії фальсифікується, запроваджена військова підготовка, фактично ведеться пропаганда війни й виправдовуються методи насильства в політиці, насаджуються національна нетерпимість щодо українців і кримських татар. Крим, колишній світовий курорт і культурно-історична Мекка, за словами міністра оборони Росії Сергія Шойгу, нині «перетворений на неприступну військову фортецю».

Меджліс корінного в Криму кримськотатарського народу як виборний орган національного самоврядування заборонений, головні його діячі, як і активісти українських національно-культурних і просвітницьких організацій, насильно вигнані з Криму, щодо них також порушені кримінальні справи.

Правосуддя в Криму ліквідоване, всі суди ухвалюють рішення і виносять вироки за вказівкою влади. Кримські, як і російські, суди зараз є частиною єдиної репресивної системи влади, яка переслідує всіх інакомислячих.

Усупереч рекомендаціям пана Нілса Муйжніекса, який відвідав Крим рік тому, за цей час «випадки серйозних порушень прав людини, серед яких убивства, насильницькі зникнення, фізично жорстоке ставлення й незаконні затримання й репресії», не тільки не розслідувані, винні не притягнуті до відповідальності, але їхня кількість збільшилась, а рівень і небезпека загроз щодо кримчан значно посилились.

У Криму й у самій Росії основи громадянського суспільства знищені, розвиток людського капіталу насильно припинений, моральний розвиток людини під загрозою

Усе це свідчить, що в Криму й у самій Росії основи громадянського суспільства знищені, розвиток людського капіталу насильно припинений, моральний розвиток людини, який ще давньогрецькі філософи вважали «мірою всіх речей», під загрозою. Як сказав нещодавно Андрій Кончаловський, російський кінорежисер, чия картина «Рай» отримала приз «Срібний лев» на 73-му Венеціанському кінофестивалі, «духовне насильство я вважаю ще страшнішим, ніж навіть фізичне». Кримчани ж перебувають сьогодні і під духовним, і під фізичним насильством.

Свавілля репресивної системи в Криму має припинитися. Як підтверджують юристи, навіть відповідно до російського законодавства, зокрема наші справи, як і багато інших, не містять складу злочину, і тому мають бути припинені. Кримчанам мають забезпечити й гарантувати всі громадянські свободи і права людини. Але цього не станеться без міжнародного правового контролю за перебігом наших справ і за правовою ситуацією в Криму.

Можливості України щодо захисту своїх громадян у Криму обмежені російською військовою присутністю й відмовою правозахисникам у доступі на півострів. Більше того, глибина російських репресій досягла такого рівня, що протистояти їм зможе тільки широка міжнародна солідарність правозахисників. Ефект принесло би створення міжнародної правової структури із захисту громадянських свобод і прав людини в Криму, яка взяла б під контроль хід усіх політичних процесів, надала б юридичну підтримку репресованим активістам, брала б участь у судових засіданнях, доводила б до відома світової громадськості інформацію про всі порушення прав людини і громадянських свобод. Я впевнений, що всі разом ми зможемо відстояти людські права кримчан і їхні громадянські свободи.

Микола Семена, позаштатний оглядач Радіо Свобода, сайту Крим.Реалії, всеукраїнської щоденної газети «День»

XS
SM
MD
LG