У 2015 році Нурі Примов, Руслан Зейтуллаєв, Ферат Сайфуллаєв і Рустем Ваїтов ‒ четверо кримчан із Севастополя, Орлиного і Штормового ‒ були першими, кого заарештували на півострові за звинуваченням у причетності до організації «Хізб ут-Тахрір» (визнана в Росії терористичною). 7 вересня суд у Ростові виніс їм вирок з тюремними термінами від 5 до 7 років, а самі обвинувачені слухали його із заклеєними ротами ‒ на знак протесту проти свавілля. Правозахисне товариство «Меморіал» незабаром визнало їх політв'язнями.
Один із захисників «севастопольської четвірки», адвокат Еміль Курбедінов, в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Крим.Реалії розповідає про підводні камені процесу над кримськими татарами і про те, як працює російське правосуддя.
‒ Які, на ваш погляд, найбільш кричущі порушення допустив ростовський суд в процесі у справі «севастопольської четвірки»?
Вони не винні, а ось їхні права порушували з моменту арешту: саме обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою було незаконним через низку причин.
‒ Ми зараз оскаржуємо вирок хлопцям у Верховному суді Російської Федерації, незважаючи на те, що їм дали максимально м'які терміни за тією статтею. Це справа принципу. Вони не винні, а ось їхні права порушували з моменту арешту: саме обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою було незаконним через низку причин. Російські силовики чинили тиск навіть на слухачів судових засідань щодо продовження арештів. Я пам'ятаю, коли прийшли представники Меджлісу Ільмі Умеров і Наріман Джелял, співробітники ФСБ видали всім присутнім повістки до суду, а суддя вимагав вивести їх із зали як свідків у інших справах.
‒ Чи тиснули особисто на вас під час процесу, Еміле?
Майже всі свідки звинувачення в суді відмовилися від своїх письмових свідчень, оголосивши, що давали їх під тиском або взагалі не бачили, що підписували
‒ Цей пресинг відчували, мені здається, буквально всі учасники процесу. Через три місяці після того, як я став захищати хлопців, слідчий виніс незаконну постанову про усунення мене від справи. Практично всі свідки звинувачення в суді відмовилися від своїх письмових свідчень, оголосивши, що давали їх під тиском або взагалі не бачили, що підписували. Звинувачення підтримали тільки колишні співробітники СБУ, нині ФСБ, а решта свідків прямо зізналися, що відчувають до обвинувачених особисту неприязнь. Протоколи обшуків, допитів складалися з грубими порушеннями.
‒ Експертизи у справі теж були з «сюрпризами»?
‒ В одному з висновків у справі експерт стверджував, що слово «сугбет» використовували винятково члени партії «Хізб ут-Тахрір», отже, обвинувачені до неї належать. «Сугбет» ‒ це тюркське слово, і кримські татари використовують його постійно і скрізь. Воно означає певний тип особистого спілкування. За таким принципом записати в «Хізб ут-Тахрір» можна взагалі всіх.
‒ Чи був у справі прихований свідок?
‒ Як же без нього! Коли у справі все тріщить по швах, вони викидають цей рятівний круг. У цьому прихованому свідкові хлопці пізнали араба, який живе в одному із сіл. Саме він їх покликав на зустріч, ставив певні провокаційні питання і, записавши відео, відніс його співробітникам ФСБ. Незважаючи на те, що голос прихованого свідка був змінений, хлопці впізнали його за характерним акцентом. Звуть цю людину Аднан, він досі живе в Криму і напевно продовжує провокації. Я вважаю, що у нього була корислива мета, тому що він зайняв у багатьох людей гроші і не хотів віддавати. Окрім того, під час допиту в суді зв'язок з ним весь час обривався, і складалося враження, що хтось підказує йому відповіді.
‒ В основі будь-якої справи щодо «Хізб-ут-Тахрір» лежить постанова Верховного суду Росії від 2003 року. Як ви оцінюєте це основне рішення?
‒ Ми вивчили її і побачили, що вона теж, по суті, незаконна. Визнаючи організацію терористичною, суд не наводить жодних доказів планування або здійснення терактів. Йдеться тільки про пропаганду створення глобального халіфату, без уточнення методів. Наскільки я знаю, багато юристів, адвокати намагалися оскаржити це рішення, але упиралися в стіну. Верховний суд просто так не визнає себе неправим.
‒ Про які порушення прав кримських татар, мусульман ви розповідатимете на нараді ОБСЄ у Варшаві?
У нас будуть окремі блоки щодо переслідувань за віросповідання, за приналежність до «Хізб ут-Тахрір», блок щодо викрадення мусульман у Криму
‒ Я не можу поки розкривати всі карти, щоб не підігравати нашим опонентам. Можу сказати тільки, що у нас будуть окремі блоки щодо переслідувань за віросповідання, за приналежність до «Хізб ут-Тахрір», блок щодо викрадення мусульман у Криму. Це й низка адміністративних справ, коли до людей приходять додому з обшуками, а варто їм вийти у двір, звинувачують у несанкціонованих мітингах. Це і рейди у мечеті, на ринки, коли силовики забирали по 50, по 100 людей, відвозили в Центр з протидії екстремізму і незаконно знімали відбитки пальців, фотографували, складали анкети. Ми будемо говорити також про тиск на адвокатів, на журналістів у зв'язку з їхньою професійною діяльністю.
‒ Чи будете ви згадувати справу кримського журналіста Миколи Семени, якого звинувачують у закликах до порушення територіальної цілісності Росії?
‒ Безумовно, про його справу потрібно говорити в ОБСЄ, тому що Микола Семена постраждав саме за свою думку, тобто є кричущий випадок порушення свободи слова. Суд у його випадку знову виявився політизованим, став інструментом розправи над неугодними журналістами.
‒ Вас особисто намагалися залякати?
‒ Були лише окремі натяки, і про це я теж говоритиму у Варшаві. Коли я написав заяву на двох співробітників ФСБ, які перевищили свої повноваження, мені прийшов лист від військової прокуратури, від військового слідчого комітету. Відмовивши мені в порушенні кримінальної справи, вони пишуть, що в моїх діях теж є склад кримінального злочину, але порушувати його на перший раз не будуть. Тобто мені як заявнику загрожують переслідуванням, якщо я ще раз поскаржуся на ФСБ. Ось так зараз бути адвокатом у Криму.
