Доступність посилання

«Віце-прем'єр» Шеремет і запаморочення від успіхів


Михайло Шеремет, керівник «самооборони» Криму й перший заступник Сергія Аксьонова

Михайло Шеремет, керівник «самооборони» Криму й перший заступник Сергія Аксьонова

Спеціально для Крим.Реалії

У так званого «віце-прем'єра» Криму Михайла Шеремета після виборів до Держдуми розпочалося запаморочення від «успіхів». В інтерв'ю російським журналістам він сказав, що продовольча блокада з боку України нібито сприятливо позначилася на сільському господарстві півострова.

Пан Шеремет відомий тим, що під час «Кримської весни» керував так званою «самообороною». Реальні силові важелі були зосереджені в руках Кремля. Російські війська, захоплюючи український півострів, використовували людей Шеремета в якості живого прикриття і пропагандистської картинки. За співучасть у поверненні Криму до «рідної гавані» його призначили першим «віце-прем'єром». Надалі «самооборона» Шеремета прославилася пограбуванням українського державного і приватного майна в рамках так званої «націоналізації». Її проводили з урахуванням персональних інтересів нинішньої кримської верхівки. Тепер з'ясувалося, що «віце-прем'єр» розбирається й у сільському господарстві.

Я їм вдячний за цю блокаду, тому що ми змогли у стислі терміни переорієнтувати наш бізнес на материкову частину Росії, ми почали розвивати своє сільське господарство, своє виробництво

«Я їм вдячний за цю блокаду, тому що ми змогли у стислі терміни переорієнтувати наш бізнес на материкову частину Росії, більше того, ми почали розвивати своє сільське господарство, своє виробництво, яке розвинулося в рази завдяки тому, що вони влаштували так звану блокаду», ‒ сказав Шеремет.

Організатори блокади, вважає кримський «чиновник», знищили сільське господарство в Херсонській області. До анексії Криму саме південь України був основним постачальником овочів і фруктів на півострів. Шеремет на цьому не зупинився й перейшов до ще більш гучних заяв. «Сьогодні в нас ростуть прекрасні сади, ми збираємо рекордні врожаї. Нам довелося відійти від таких напрямків сільського господарства як рис, кукурудза, які споживали дуже багато вологи, проте інші культури в нас дають рекордні врожаї», ‒ розповів «віце-прем'єр».

Про які саме «рекордні врожаї» йдеться, він не уточнив. Брехня й політичний тролінг стали візитною карткою російського політикуму. «Влада» анексованого півострова тут є пародією на високе московське начальство. В перші місяці після анексії Криму російський уряд запровадив проти деяких європейських країн так звані відповідні санкції. Справа звелася до банального продуктового ембарго проти власного населення. Західні демократії, запроваджуючи обмеження проти найбільш людожерських режимів, ніколи не перекривали постачання їжі й ліків. Кремль, намагаючись насолити Брюсселю й Вашингтону, позбавив власне населення відносно доступних і, найголовніше, якісних продуктів. Тепер замість нормальних сирів і м'ясних виробів жителі Росії вживають різні сурогати, а президент Володимир Путін обговорює з керівництвом Індонезії збільшення постачання до Росії пальмової олії. «Прорив» на всіх фронтах очевидний.

Тим часом чиновники обговорюють перспективу скасування чи пом'якшення ембарго. В умовах кризи уряд буде змушений піти на такий захід, щоб зберегти соціальну стабільність. При цьому міністр сільського господарства Олександр Ткачов розповідає журналістам, що при поверненні на прилавки іноземних товарів ніякого обвалу не буде. Мовляв, російські виробники успішно замістили заморські продукти. Кримські «управлінці», слухаючи подібні казки, починають складати власні історії про те, як півострів забезпечує себе їжею.

За один похід до сімферопольського магазину за продуктами потрібно викласти 1,5 тисяч рублів. І це звичайний набір продуктів на три-чотири персони

Поки пан Шеремет розповідає про невідомі «рекордні» врожаї, жителі півострова ламають голови, як їм прожити до наступної зарплати. За один похід до сімферопольського магазину за продуктами потрібно викласти 1,5 тисяч рублів. І це звичайний набір продуктів на три-чотири персони. Заробітна плата в межах 15-18 тисяч рублів на місяць у Сімферополі вважається хорошою. При цьому Кримстат «намалював» середньомісячну зарплату за січень-серпень поточного року в межах 25 тисяч рублів. Офіційну вартість мінімального продуктового набору востаннє публікували лише навесні. Тоді вона коливалась у межах чотирьох тисяч рублів на людину. У перший рік анексії Москва радувала бюджетників відносно високими зарплатами й пенсіями. Ідилія тривала, поки на півострові були українські ціни. Вже наприкінці першого року анексії бюджетникам зрізали так звані «стимулювальні» виплати і премії.

Тепер для відносно прийнятного рівня життя в кримській столиці родина з чотирьох осіб повинна мати дохід не нижче 65-70 тисяч рублів на місяць. Зараз такі гроші отримують лише відряджені чиновники, силовики й військові. Кримських «аборигенів», які рахують кожну копійку, зробили людьми другого сорту. Навіть пригладжена російська соціологія другий рік поспіль фіксує, що жителів півострова в першу чергу цікавить вартість їжі та промислових товарів. Улітку цього року опитування російського центру «Відкрита думка» показало, що 83 відсотки респондентів стурбовані зростанням цін на продукти харчування.

Зростання цін частково пов'язане з логістикою ‒ я маю на увазі відсутність мосту через Керченську протоку. Вплинула на рівень цін і енергетична блокада

«Голові» республіки Сергію Аксьонову довелося визнати, що ціни підскочили через блокаду. «Зростання цін частково пов'язане з логістикою ‒ я маю на увазі відсутність мосту через Керченську протоку. Вплинула на рівень цін і енергетична блокада. Але приблизно в половині випадків ми маємо справу з відвертою спекуляцією. Це результат недобросовісності, а краще сказати, жадібності як деяких кримських підприємців і виробників, так і їхніх колег із інших регіонів країни», ‒ обурювався кримський «прем'єр». У якості вирішення проблеми він запропонував запровадити державне регулювання цін. Буквально днями «прем'єр» знову заговорив про ручне управління на ринку, не уточнивши, як саме вони мають намір контролювати ситуацію.

Слова Михайла Шеремета щодо «користі» від української блокади не тільки перекреслюють заяви його начальника, а й вказують, що «радмін» ніяк не має наміру боротися з ціновими стрибками. По-перше, «спекулянтами», яких голосно критикував Аксьонов, є московські ділки й підприємці, наближені до кримської «влади». Коли «голова» республіки говорить, що йому відомі гешефтмахери, які наживаються за рахунок кримчан, він не лукавить. Але розв'язати з ними війну не ризикне. По-друге, «корисність» української блокади ‒ чергова ідеологічна установка. Всіх, хто висловиться проти такої версії, оголосять «панікерами», «бандерівцями», надівши їм на голови «пакет Ярової». Вибори відбулися, підлеглі Аксьонова отримали місця в Держдумі. Розшаркуватися перед електоратом, зображуючи бурхливу діяльність, уже немає сенсу.

Сергій Стельмах, політичний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG