Доступність посилання

Микола Семена: «Закликаю до територіальної цілісності Росії»


Микола Семена

Микола Семена

Вже майже півроку позаштатний оглядач Радіо Свобода, журналіст Микола Семена перебуває у Криму під слідством. ФСБ відкрила проти нього кримінальну справу і звинуватила у закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Приводом для цих звинувачень стала авторська стаття Миколи, у якій він називає Крим частиною України. В інтерв'ю для Крим.Реалії журналіст розповів, чому звинувачення проти нього суперечать навіть російському законодавству, і як він переживає переслідування і тиск.

‒ Миколо, ви подали кілька клопотань про припинення кримінальної справи проти вас. Як ви обгрунтовуєте те, що ваша справа має бути закрита?

‒ Таких клопотань було два. Останнє клопотання більш мотивоване. Мої адвокати підготували правове обґрунтування, яке полягає у тому, що навіть згідно з російським законодавством у моїх діях немає злочину.

Чому? По-перше, адвокати обґрунтовують це нормами закону «Про кордони Російської Федерації». Згідно з цим законом, остаточно встановленими межами Російської Федерації вважаються кордони, підтверджені міжнародними угодами. Взагалі, всі кордони у світі встановлені шляхом укладання договору між двома сусідніми країнами про те, що їхні межі будуть проходити ось так і ось так.

Цей договір між двома країнами вважається частиною міжнародного права. А згідно з Конституцією Російської Федерації, документи міжнародного права вважаються пріоритетними і мають більшу чинність порівняно з внутрішнім законодавством.

У зв'язку з цим договір про кордон, який був укладений між Україною і Росією, є частиною міжнародного права і стоїть вище внутрішнього російського законодавства. Тобто він вищий за рішення Ради Федерації про приєднання Криму і Севастополя і має пріоритет над ним. Згідно з цим договором, межа встановлена від Харкова до Азовського моря, а далі Азовським морем і Керченською протокою. Відповідно, межа по Перекопу ніколи двома нашими країнами не встановлювалася. Тому і досі, згідно з російським законодавством, кордоном між Україною і Росією вважається межа вздовж Керченської протоки, а не Перекопу.

За моїми спостереженнями, навіть самі росіяни вважають кордон на Перекопі не цілком законним, оскільки насправді кордон вздовж Керченської протоки зберігається: там перевіряють паспорти, там діє митна служба. Росія зберігає ту межу і вважає, що вона залишилася

За моїми спостереженнями, навіть самі росіяни вважають кордон на Перекопі не цілком законним, оскільки насправді кордон вздовж Керченської протоки зберігається: там перевіряють паспорти, там діє митна служба. Росія зберігає ту межу і вважає, що вона залишилася.

З іншого боку, згідно з усім міжнародним правом, Крим не вважається російською територією. Згідно з резолюцією Генасамблеї ООН, резолюцією ПАРЄ, резолюцією Парламентської асамблеї країн ОБСЄ, згідно з Будапештською угодою, договором про дружбу між Україною і Росією. Відповідно, з твердження про приналежність Криму до України не випливає те, що я закликаю до порушення територіальної цілісності Російської Федерації. Навпаки, закликаючи до відновлення колишнього статус кво на території Криму, я закликаю до відновлення територіальної цілісності Росії, яка була порушена Радою Федерації у березні 2014 року. Я закликаю до відновлення територіальної цілісності Росії і України ‒ двох наших країн, які мають залишатися дружніми, мають бути стратегічними партнерами, але бути незалежними одна від одної. Тому, відповідно до міжнародного права і російського законодавства, в моїх діях немає злочину.

Оскільки у Росії є стільки неузгодженості і непорозумінь з міжнародним правом, стільки проблем щодо держкордону у внутрішнього законодавства, все це свідчить про те, що стосовно Криму ніяка крапка ще не поставлена. Крим як і раніше залишається предметом широкої, я б сказав, всесвітньої дискусії, у якій беруть участь багато суб'єктів, починаючи від Організації Об'єднаних Націй до окремих журналістів. Тому будь-який матеріал щодо статусу Криму у цій ситуації є висловлюванням окремої думки кожної окремої людини. Моя стаття ‒ це скромна участь у цій дискусії. А право на участь у дискусії, на висловлення думки, гарантоване Російською Конституцією.

‒ Аргументи у вас переконливі. Але, як відомо, російські слідчі органи і суди можуть нехтувати законом, особливо коли йдеться про політичне переслідування. Наскільки ймовірно, що у вашій справі буде зроблений виняток?

‒ У всіх колишніх клопотаннях слідство нам відмовило і абсолютно не прислухається до мотивування. Слідство не надає нам мотивованих постанов з приводу відмов. Це свідчить про те, що справа буде просуватися дуже складно. Шансів дуже мало, але я думаю, що вони є, хоч і невеликі. Оскільки проти тієї логіки, про яку я говорив, проти міжнародного законодавства дуже складно заперечувати. Якщо суд винесе обвинувальний вирок, то це буде ще одна дискредитація російської судової системи. Це буде ухвалення ще одного незаконного рішення.

‒ Вашим козирем є те, що шум з приводу вашої справи може дискредитувати дії Росії у Криму. Але чи боїться цього російська влада настільки, щоб взяти і припинити переслідування?

Російським органам влади і політичних партій саме час турбуватиметься про свій імідж на міжнародній арені і виконувати хоча б своє законодавство

‒ Складно про це говорити. Але, я думаю, в нинішній політичній обстановці, коли Росія втратила дуже велику частину свого позитивного міжнародного іміджу, російським органам влади і політичних партій саме час турбуватиметься про свій імідж на міжнародній арені і виконувати хоча б своє законодавство.

‒ Нещодавно слідчий ФСБ відмовив вам у проходженні лікування у Київському інституті нейрохірургії. Чи було для вас це очікуваним?

‒ Це було повністю очікуваним, тому що ми ніяк не сподівалися на милість переможця в кримському питанні. Ми думали, що так і станеться. Хоча я вважаю, що їх мотивування не зовсім відповідає дійсності. По-перше, подібних операцій у Криму не роблять. По-друге, я не знаю, наскільки я можу довіряти своє здоров'я тій державі, яка мене судить. По-третє, ця операція тут буде не безкоштовною, і у мене немає таких коштів, щоб оплатити цю операцію у Росії. А в Україні я міг би знайти спонсорів, які б допомогли мені вилікуватися.

Поки що стан мого здоров'я не настільки критичний. І якийсь час я ще можу потерпіти. Я думаю, що це питання може бути поставлене під час суду. І там ми спробуємо його ще раз вирішити.

‒ Нещодавно у Варшаві відбулася конференція ОБСЄ з людського виміру. Там багато уваги було приділено питанню Криму і вашій справі зокрема. Як ви оцінюєте виступи, які звучали там?

‒ Я високо оцінюю солідарність зі мною міжнародних організацій. Я ціную їх допомогу і підтримку. Але я хотів би відзначити абсолютно невмотивовану позицію представників Росії на варшавській конференції. Зокрема, виступ так званого голови кримського відділення Спілки журналістів Росії Андрія Трофимова, який сказав, що він двічі зустрічався з моїм слідчим і розбирався у моїй справі. Я не знаю, наскільки можна зрозуміти мою справу без зустрічей і розмов зі мною. Хоча я абсолютно не сподіваюся на допомогу Спілки журналістів Росії, оскільки вони вже висловили свою позицію раніше з цього приводу.

Кримська організація Спілки журналістів створена незаконним шляхом. Зібралися люди після «референдуму», ухвалили рішення зрадити Україну і вважати себе членами Спілки журналістів Росії

Кримська організація Спілки журналістів створена незаконним шляхом. Зібралися люди після «референдуму», ухвалили рішення зрадити Україну і вважати себе членами Спілки журналістів Росії. Їх туди прийняли цілим колективом. По-перше, колективного прийому до Спілки журналістів не існує, існує тільки персональний прийом. Персонального прийому не було!

Тому, по-перше, Андрій Трофимов не є головою кримської організацією СЖР, він незаконно привласнив собі це звання. А, по-друге, він підтримує обвинувальний нахил у цій справі, як стало видно з його виступу, що зовсім неправильно.

До речі, багато членів кримського відділення Національної спілки журналістів України залишилися вірними своїй батьківщині і своєму союзу. Вони залишилися членами НСЖУ, зокрема і я. Ми зібрали свої документи і передали їх у правління спілки журналістів з проханням відтворити у Києві тимчасову кримську первинну організацію.

‒ Як кримінальне переслідування вплинуло на вас? Як ви себе почуваєте, який у вас настрій?

‒ Настрій у мене оптимістичний, оскільки я ж сподіваюся на те, що переможе здоровий глузд. Єдине, це вплинуло на мій творчий стан. Я змушений був дати підписку про невиїзд. Я обмежений у пересуванні. Моя банківська картка заблокована. Я обмежений у творчій роботі. Якщо говорити про художню фотографію, то я у зв'язку з підпискою обмежений у тому, щоб виїжджати і проводити фото-пленери. Я не можу писати. Це фактично блокування мого людського і творчого потенціалу.

XS
SM
MD
LG