Доступність посилання

Заборона Меджлісу: наслідки та реакції


Акція на підтримку Меджлісу кримськотатарського народу в Києві, 29 вересня 2016 року

Акція на підтримку Меджлісу кримськотатарського народу в Києві, 29 вересня 2016 року

Верховний суд Росії 29 вересня затвердив рішення про заборону Меджлісу кримськотатарського народу. Він залишив чинним вердикт Київського районного суду Сімферополя про визнання представницького органу кримських татар екстремістською організацією. Кореспондент Крим.Реалії з'ясовував, як в Україні і в світі відреагували на ухвалене рішення і чим заборона, яка набула чинності, загрожує учасникам кримськотатарського руху.

Верховний суд Криму, підконтрольний Росії, визнав Меджліс кримських татар екстремістською організацією 26 квітня. Відповідачі, незгодні з цим рішенням, подали на нього апеляцію. Верховний суд Росії розглянув її 29 вересня.

Захист у суді вели адвокати російського правозахисного центру «Меморіал» Марина Агальцова і Кирило Коротєєв, а звинувачення ‒ співробітник російського прокуратури Криму Володимир Чухрін. Члени Меджлісу в засіданні відмовилися брати участь з принципових міркувань.

«Своєю відсутністю у Верховному суді Російської Федерації ми демонструємо свою незгоду з правом російської влади перешкоджати (забороняти) діяльність обраного самим народом представницького органу корінного кримськотатарського народу; свою абсолютну недовіру до російського правосуддя, яке неодноразово показало готовність, порушуючи власне російське законодавство, бути спільником у політичних переслідуваннях, організованих владою», ‒ пояснив перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял.

Держзвинувачення на минулому суді наполягало, що рішення про визнання Меджлісу екстремістським є обґрунтованим і має залишитися в силі. На користь своєї позиції прокурор Чухрін наводив аргументи про те, що Меджліс організовував низку радикальних акцій, зокрема зіткнення з «Беркутом» 3 травня 2014 року і «блокаду» Криму. Також звинувачення використовувало як докази деякі публічні висловлювання Рефата Чубарова, які, за версією російської прокуратури, мають ознаки екстремізму.

Захист під час засідання навів низку аргументів на користь того, що рішення про заборону Меджлісу має бути відхилене. Зокрема, адвокати Агальцова і Коротєєв сказали, що в цій справі відповідач є неналежним. За їхніми словами, в позові Меджліс названий громадським об'єднанням, яким він не є. Захист наполягав на тому, що це представницький орган кримських татар, створений відповідно до Конвенції ООН про корінні народи.

Адвокати Марина Агальцова і Кирило Коротєєв у Верховному суді Росії, 29 вересня 2016 року

Адвокати Марина Агальцова і Кирило Коротєєв у Верховному суді Росії, 29 вересня 2016 року

Також адвокати, відповідаючи на претензії обвинувачів, повідомили, що наведені заяви Рефата Чубарова та акції кримських татар не мають ознак екстремізму.

«Є кілька справ проти Чубарова, але жодна з них не доведена до кінця. Зараз звинувачення просто полегшує собі життя, і замість розслідування справ хоче рішення про заборону Меджлісу покласти в основу звинувачення проти його голови. Але наведені висловлювання Чубарова ‒ його особиста позиція. Меджліс не ухвалював жодних резолюцій про участь у «блокаді», ‒ наголосла адвокат Марина Агальцова.

Засідання Верховного суду в цілому тривало 5 годин. Воно завершилося тим, що суддя не повірив доказам захисту і залишив чинним рішення суду першої інстанції.

Заборона народу

У той час, поки в Москві йшло судове засідання, на Майдані незалежності в Києві відбувалася акція проти заборони Меджлісу. У центрі української столиці зібралися учасники кримськотатарського національного руху, українські політики і правозахисники, представники міжнародних організацій.

Позицію української держави з приводу того, що відбувається, оприлюднила спікер Міністерства закордонних справ України Мар'яна Беца.

Це абсолютно злочинний і ганебний вирок. Ми закликаємо Росію негайно припинити всі репресії проти кримських татар

«Це абсолютно злочинний і ганебний вирок. Заборона Меджлісу ‒ це фактично заборона корінного народу Криму ‒ кримських татар. Ми закликаємо Росію негайно припинити всі репресії проти кримських татар. Без сумнівів, ми здійснимо демарш і сьогодні надішлемо Російській Федерації відповідну ноту», ‒ сказала вона.

Представники міжнародних організацій Amnesty international і Freedom House на мітингу в Києві також засудили дії російської влади відносно Меджлісу.

«Amnesty international в Україні вже неодноразово повідомляла про утиски свобод і прав кримських татар. У своїх дослідженнях і заявах ми неодноразово звертали увагу на те, що спроби заборони Меджлісу є атакою на свободу мирних зібрань», ‒ наголосила координатор Amnesty international в Україні Леся Харченко.

Координатор громадської ініціативи «Крим-SOS» Таміла Ташева звернула увагу на те, що у зв'язку із забороною Меджлісу під ударом опинилися не тільки 33 людини, які входять до його складу, а тисячі її співвітчизників, які брали участь у формуванні органів національного самоврядування.

Кримських татар, які просто виходили і вирішували свої побутові проблеми, зараз переслідуватимуть

«На вулицях, де живуть мої батьки, завжди відбувалися зібрання громади кримських татар, а цю роботу координували представники регіональних меджлісів. Можна сказати, що моїх батьків, мою сестру і всіх інших кримських татар, які просто виходили і вирішували свої побутові проблеми, зараз переслідуватимуть», ‒ зазначила активістка, виступаючи на мітингу.

Вуличні акції на підтримку Меджлісу відбулися не тільки в українській столиці, але й у Латвії, Казахстані та Фінляндії. Їх проведенням в основному займалися представники посольств України.

Конвеєр кримінальних справ

У самому Криму російські силовики почали застосовувати санкції до членів Меджлісу, ще до того, як рішення про заборону набуде чинності. 27 вересня деяких делегатів Курултаю і членів Меджлісу викликали на допит в сімферопольський офіс Центру з протидії екстремізму. Там їх розпитували про засідання представницького органу кримських татар, яке відбулося в Бахчисараї кілька днів тому.

У результаті двох членів Меджлісу ‒ Ільмі Умерова та Алі Хамзіна ‒ російські силовики звинуватили в участі в засіданні екстремістської організації. З допиту їх прямо відправили до суду, який визнав їхню провину і виніс покарання у вигляді штрафу. За участь у засіданні Меджлісу Ільмі Умерову тепер потрібно заплатити 750 рублів, а Алі Хамзіну ‒ 1000.

Які наслідки матиме заборона Меджлісу, яка набула чинності, залежатиме від того, як швидко російські силовики відкриють першу кримінальну справу за участь у представницькому органі. Таку думку висловив у коментарі для Крим.Реалії директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

«Поки що всі справи, які заводилися, були за фактами якихось дій і безпосередньо не стосувалися участі в Меджлісі. Важливим наступним кроком, з точки зору створення прецеденту і розширення каральної практики, буде перший випадок відкриття кримінального провадження за фактом участі в інституті Курултай-Меджліс. Потім воно може встати на конвеєр в разі, якщо їм буде це вигідно», ‒ зазначив експерт.

Голова Меджлісу Рефат Чубаров оголосив, що, незважаючи на судову заборону, представницький орган продовжить свою роботу.

Працювали і працюватимемо. Це наша земля. Кримські татари її не залишать

«Працювали і працюватимемо. Це наша земля. Всі, хто не хоче вважати її своєю землею, ‒ вони залишають Крим. Кримські татари не залишають», ‒ сказав він, відповідаючи на запитання кореспондента Крим.Реалії.

Чубаров додав, що він і його соратники мають намір оскаржувати рішення, винесене Верховним судом Росії. Найближчим часом адвокати планують подати скаргу на винесений вердикт до Європейського суду з прав людини.

XS
SM
MD
LG