Доступність посилання

Туреччина. Листопад. Другий заколот?


Мітингувальники в Туреччині з портретом засновника сучасної турецької демократії Кемаля Ататюрка

Мітингувальники в Туреччині з портретом засновника сучасної турецької демократії Кемаля Ататюрка

Спеціально для Крим.Реалії

Як тільки виникають передумови до політичного консенсусу, відразу з’являється щось, що стає непереборною перешкодою до досягнення компромісу. Так відбувається практично з усіх актуальних питань сучасності: в Сирії та інших гарячих точках. А за цим «щось», завжди стоїть «хтось», що ховає свої справжні наміри за змістом відомого латинського питання: «Cui bono?» – «Кому це вигідно?».

Після зустрічі 22 вересня зі своїм турецьким колегою голова Об’єднаного комітету начальників штабів Північноатлантичного Альянсу генерал Джозеф Данфорд знову підтвердив тісні військові відносини США і Туреччини – союзників по НАТО. Європейські чиновники, які побували в Туреччині протягом останніх двох тижнів, обрали конструктивний тон на адресу турецького керівництва і підтвердили європейські перспективи країни. Випадково або волею Аллаха в Анкару в цей час прибув новий британський міністр закордонних справ Борис Джонсон (Boris Johnson), зі своїм першим офіційним візитом. Доречним за терміном став і пік в цілому позитивних переговорів між розділеними частинами Кіпру за участю генерального секретаря ООН.

Фетхуллах Ґюлен, якого влада Туреччини звинуватила в підготовці та здійсненні невдалого перевороту, в п’ятницю, 23 вересня, в інтерв’ю німецькій Die Zeit, однозначно заявив, що «не закликає своїх прихильників до опору або помсти».

Другий переворот, ще більш кривавий, ніж перший, може статися в Туреччині до листопада місяця

Раптом, як грім серед ясного неба, знову, як і у випадку з публікацією Akşam наклепу на адресу Вселенського патріарха Варфоломія, нібито викривши його у зв’язках з «Фетхуллахом Ґюленом» від імені відставного американського дипломата, турецька преса, на цей раз газета Yeni Şafak, поширила чергову сенсацію.

Відставний офіцер, полковник Хасан Атілла Уйгур (Hasan Atilla Uğur) попереджає: «Другий переворот, ще більш кривавий, ніж перший, може статися в Туреччині до листопада місяця». Саме під таким заголовком ексклюзивного інтерв’ю вийшла газета в неділю, 25 вересня. Пополудні того ж дня опубліковали англійську версію матеріалу, потім «гарячу новину» озвучили практично всі телеканали країни, включаючи CNN Türk.

Всі ті ж дійові особи, все та ж політична партія Vatan Partisi (VP), яка напередодні невдалого перевороту приймала в себе в Анкарі в якості радника президента Росії одіозного Олександра Дугіна!

Хасан Атілла Уйгур – заступник генерального секретаря VP, фігурант відомого справи «Ергенекон», учасник операції по захопленню в Кенії, доставці на острів Імрали і допитів лідера Робітничої Партії Курдистану (РПК) Абдулли Оджалана, керівник ряду антикурдських операцій.

Газета Yeni Şafak – представниця консервативної турецької проурядової преси, з 1997 року це ЗМІ належить Albayrak Holding, яким керують шість синів глави сім’ї Ахмета Албайрака (Ahmet Albayrak), який помер 2010 року. Багато спостерігачів вважають, що газета часто публікувала неправдиву інформацію, особливо щодо подій в парку Гезі 2013 року. Останній приклад – підробка інтерв’ю зі всесвітньо відомим американським лінгвістом Ноамом Хомськи (Noam Chomsky).

Президент Реджеп Эрдоган заявил о том, что считает возможным повторение путча в стране, поэтому не исключил продления ЧП в будущем​

Світова преса вважала за краще не звертати увагу на публікацію про майбутній «листопадовий» турецький переворот. ЗМІ були зайняті гарячими суперечками в ООН з приводу Сирії, організованими не без участі винної Росії. Це та інші обставини використали прихильники євразійства з турецького інтернаціоналу, порадившись, напевно, зі своїми соратниками по боротьбі – «дугінцями».

Тим часом, ще 22 липня, наступного дня після оголошення в Туреччині надзвичайного стану (НС), президент Реджеп Ердоган заявив про те, що вважає за можливе повторення путчу в країні, тому не виключив продовження НС у майбутньому.

Заклики «покінчити з членством Туреччини в НАТО» на тлі «нового перевороту в Туреччині» почали лунати особливо голосно відразу після провалу спроби путчу в липні цього року. І одночасно цю тезу в інтерпретаціях, із посиланням на західні публікації, спритно почали використовувати в російській пропаганді.

Якщо ж підняти пласт російських публікацій протягом першого тижня після 15 липня, то можна з легкістю виявити, що практично всі вони закінчуються натяками на те, що невдалий переворот – не останній.

Неофашист Олександр Дугін у створеному спеціально «фільмі-розслідуванні» не приховує: переворот в Туреччині повториться!

Потім неофашист Олександр Дугін у створеному спеціально «фільмі-розслідуванні» підтвердив «революційні» цілі і завдання, які ставить перед собою в Туреччині євразійство і VP – переорієнтація зовнішньої політики країни, відрив її від Північноатлантичного Союзу і Європи. При цьому головний «дугінець» не приховує: переворот в Туреччині повториться!

Сьогодні ж, у період офіційного перебування в Анкарі керівника британського зовнішньополітичного відомства, Yeni Şafak устами одного з лідерів Vatan Partisi акцентує увагу на тому, що другий переворот готується Великобританією! Спікер, посилаючись на публікації в таблойдах і жовтій пресі, робить висновки глобального масштабу, гідні уваги органів безпеки Туреччини. Лондон нібито «вже готує обґрунтування перевороту», оскільки газети Daily Express і Daily Star надрукували матеріали про «готовність британських сил спеціальних операцій здійснити вторгнення до Туреччини з території Кіпру для евакуації власних туристів». Крім того, діяч VP говорить про поїздки британських консульських співробітників південними провінціями Туреччини, де вони курирують курдські загони, які планують підняти повстання, підтверджуючи тим самим свою «гарячу новину».

Уже в понеділок, 26 вересня, Yeni Şafak розвиває тему, публікуючи матеріал про те, що всі імами секти Фетхуллаха Ґюлена після 15 липня переїхали до Лондона, куди перебазувалась штаб-квартира організації. Крім того, в якості теперішніх організаторів і керівників прихильників Ґюлена в Туреччині називають Німеччину, Канаду й Австрію.

Оглядач Hürriyet Daily News Мустафа Акйол (Mustafa Akyol) вже приступив до осмислення «ердоганізма і антиердоганізма» всередині країни та за її межами, що, безумовно, свідчить про наявність протиріч, які використовує в Туреччині Кремль.

Нестабільна Туреччина потрібна Кремлю та його інтернаціональним «партійним сателітам» для підтвердження версії про слабкість НАТО і Заходу в цілому. Окупувавши Крим, Москва повинна щодня і щогодини доводити свою одноосібну силу в Чорному морі, яке, «на думку керівника російського генштабу, вже не контролює Туреччина». Далі що? Претензії Москви на Босфор і Дарданелли? І знову в Кремлі повторюються, таке вже було, як раз напередодні відомих подій 1917 року.

Цікаво, на що розраховують у Євразійському русі Олександра Дугіна? Відповідь проста: на те, що Vatan Partisi одіозного Догу Піренчека зможе замінити або, скоріше, «замістити» мережу Ґюлена в Туреччині. Це те, що потрібно Дугіну для підтвердження в Білокам’яній ефективності своїх контактів у якості інструментів впливу на Анатолію, і це те, що на сьогодні потрібно правлячій еліті Туреччини – остаточна ліквідація «секти гюленістов, керованої з США і Європи». Адже «євразійство» теж виступає за практичну співпрацю, але тільки «всередині одного об’єднаного континенту» і тільки на основі спільної боротьби проти Заходу. І там точно не будуть замислюватися над тим, чому деякі у світі нараховують 7 континентів, де Європа і Азія – різні поняття, а деякі, особливо на території колишнього СРСР, – лише 6, де існує Євразія.

Події розвиваються стрімко, і «дугінцям» нічого не варто отримати схвалення «згори» і підтримку в Кремлі для того, щоб «дати відмашку» на здійснення другої частини «марлезонського балету» якраз на початку листопада. Мета однозначна – остаточний розкол між Анкарою і НАТО, Туреччиною і Європою.

Турецьке прислів’я говорить: спритний злодій зробить так, що винен буде господар.

Ані Сталін, ані Хрущов, ані Брежнєв не оскаржували непорушність кордонів після 1945 року. Путін зробив це двічі, спочатку з Кримом, потім з Україною в цілому... Це нічого доброго для світового порядку не обіцяє

Колумніст газети Daily Sabah Емре Гьонен (Emre Gönen) ставить питання: як же зупинити Росію? «Основна мотивація Росії – підтримувати внутрішню стабільність будь-якою ціною ... Ані Сталін, ані Хрущов, ані Брежнєв не оскаржували непорушність кордонів після 1945 року. Путін зробив це двічі, спочатку з Кримом, потім з Україною в цілому... Це нічого доброго для світового порядку не обіцяє», – підсумовує він.

Рудольф Медведь, оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG