Доступність посилання

10 років убивству Політковської. Замовника ніби й не було


Учасники акції пам'яті Ганни Політковської кріплять її портрет біля Соловецького каменя

Учасники акції пам'яті Ганни Політковської кріплять її портрет біля Соловецького каменя

Десять років тому, 7 жовтня 2006 року, в Москві була вбита в під’їзді власного будинку декількома пострілами, зробленими практично впритул, оглядач «Нової газети», журналіст і правозахисниця Анна Політковська.

Єдиний, хто визнав свою причетність до цього злочину і погодився співпрацювати зі слідством, – колишній співробітник правоохоронних органів Дмитро Павлюченков. Його справа розглядалася в особливому порядку, і 2012 року за організацію вбивства суд засудив Павлюченкова до 11 років позбавлення волі. Ще п’ятьох: братів Рустама, Джабраїла та Ібрагіма Махмудових, їхнього дядька Лом-Алі Гайтукаєва і колишнього співробітника міліції Сергія Хаджикурбанова 2014 року визнали винними присяжні, через рік Верховний суд Росії залишив цей вирок у силі. Замовник убивства Анни Політковської не знайдений і досі.

Відеопікет співробітників «Нової газети»

5 жовтня 2006 року Анна Політковська востаннє брала участь в ефірі Радіо Свобода. Учасники програми Олени Риковцевої «Час преси» говорили тоді про перспективи Рамзана Кадирова – йому саме виповнилося 30 років, і він отримав офіційну можливість претендувати на посаду очільника Чеченської Республіки. Багато російських журналів і газет вийшли того дня з нарисами і статтями про Рамзана Кадирова. Юлія Латиніна з нагоди його дня народження виступила з публікацією в «Коммерсанті», заявивши, зокрема, що «жодної альтернативи Кадирову немає».

Обговорюючи, серед іншого, і цей допис в ефірі Радіо Свобода, Анна Політковська різко розкритикувала Рамзана Кадирова, назвала його «озброєним до зубів боягузом» і сказала, що в день народження Кадирова мріє побачити його на лаві підсудних:

«Кадиров – це Сталін наших днів. Це безумовно. Для чеченського народу це так. Вибачте, коли ми говоримо: з ким ви, майстри культури – як це було колись, ми повинні сказати, що Латиніна і багато інших наших колег зробили все, щоб ми думали або намагалися думати, що абсолютне зло сьогодні може перемогти заради того, щоб десь в гіпотетичному майбутньому це було добро. Це абсолютна неправда…

…Я пов’язую долю Рамзана Кадирова з тією кількістю кровників, які в нього існують. Більше ні з чим. Я, звичайно, нікому в житті не побажаю загибелі, але коли думаю про саме цього персонажа, то йому треба дуже добре думати про свою охорону. Я думаю, що він так і робить… Це озброєний до зубів боягуз, який сидить, оточений охороною. Я думаю, що він не стане президентом. У мене є глибоке якесь внутрішнє переконання, може, навіть інтуїтивне – неможливо раціональне… Моя особиста мрія в день народження Кадирова тільки про одне. Я кажу про це абсолютно серйозно. Я мрію про те, щоб він сидів на лаві підсудних. І щоб найсуворіша юридична процедура з перерахуванням усіх злочинів, зі слідством щодо всіх його злочинів відбувалася. До речі, через три публікації нашої газети, про це, звичайно, інші видання не пишуть, порушені кримінальні справи щодо кадировців і особисто щодо Кадирова. Я, наприклад, проходжу в одній із таких справ свідком. Це справи про викрадення. Зокрема, одна кримінальна справа саме щодо викрадення – співучасть Кадирова Рамзана Ахматовича у викраденні двох людей. Тому моя мрія в цій площині», – сказала Анна Політковська в ефірі Радіо Свобода.

А через два дні Політковську вбили. У під’їзді будинку в центрі Москви. За цей злочин засуджені 6 осіб. Замовника серед них немає. Його ім’я не назване.

Рамзан Кадиров через кілька місяців після загибелі Анни Політковської очолив Чеченську Республіку, якою незмінно керує майже 10 років. У 2016-му свій 40-річний ювілей він відзначив третьою офіційною церемонією вступу на посаду голови Чечні і, поклавши руку на Конституцію, поклявся «поважати й охороняти права та свободи людини і громадянина».

Ілля Політковський в інтерв’ю Радіо Свобода припустив, що замовник убивства його матері досі не названий і не переданий правосуддю, тому що нинішній російській владі це не вигідно:

«У головах владної еліти мама завжди була ворогом, опонентом, і навіщо розслідувати те, що мало кого хвилює?​

Нагорі, у керівництві нашої країни, в курсі, хто замовник, але з якихось причин розслідування не йде, і вони не діляться цим із офіційною слідчою групою. Він, найімовірніше, належить до якогось клану, яких у Росії безліч, і ця інформація – розмінна монета. У мене немає підтвердження

За моєю інформацією, віддаленими чутками, скажімо так, нагорі, у керівництві нашої країни (Росії – ред.), в курсі, хто замовник, але з якихось причин розслідування не йде, і вони не діляться цим із офіційною слідчою групою. Він, найімовірніше, належить до якогось клану, яких у Росії безліч, і ця інформація – розмінна монета. Всім відомо, що на багатьох керівників нашої країни збирається досьє, компромат, який ніколи не використовують або використовують тоді, коли це буде необхідно. я припускаю, що ті, хто знає ім’я замовника вбивства мами, це просто притримують для зручного моменту в майбутньому. Це тільки відчуття. У мене немає підтвердження того, що я щойно сказав… Я дуже вірю і хочу, щоб російська система правосуддя себе якось реабілітувала, але розумію, що за нинішнього режиму, за нинішньої ситуації ніхто цим займатися не буде… Я просто вірю, що в якийсь момент режим стане таким, що моїм розслідуванням почне займатися більша кількість людей і розслідування буде більш ефективним, ніж зараз».


Анна Політковська була відома своїми публікаціями на тему Чечні і Північного Кавказу. Остання опублікована за її життя стаття – «Каральна змова» – присвячена складові і діяльності чеченських загонів, які воюють на боці федеральних російських сил. Для багатьох, про кого писала і кому допомагала Анна Політковська, вона була не стільки журналісткою, скільки правозахисницею.

XS
SM
MD
LG