Доступність посилання

Дружина кримського політв'язня: у моєму житті все змінилося


Андрій Коломієць

Андрій Коломієць

У травні 2016 року пролунав телефонний дзвінок і на іншому кінці дроту чоловік назвався співробітником міграційної служби. Голос сказав, що Андрію Коломійцю терміново потрібна перереєстрація в органах ФМС. У запасі був ще місяць, але чоловік на лінії наполягав і навіть більше, запропонував особисто приїхати у наш будинок і поставити штамп ще на три місяці реєстрації.

У моєму житті все змінилося. Російська Федерація постала переді мною не в ролі рятівника, а в ролі жорстокого ката... Того дня ми просто поралися на городі. Коли приїхали і подзвонили у двері, я не могла і подумати, що все обернеться так. Пам'ятаю, як ще я по дурості, не усвідомлюючи, ненароком ляпнула такі слова: «Іди, Андрюша, це по твою душу»... Я буду довго ще картати себе за ці слова, адже вони виявилися пророчими.

Андрія не було хвилин десять. Я захвилювалася і вийшла у двір будинка і побачила картину, яку не могла уявити навіть у страшному сні. Стоїть Андрій обличчям до паркану, розпеченого сонцем. Руки мій коханий тримав за головою, і я зрозуміла, що моїй казці настав кінець. Поруч стояли троє у масках і двоє у цивільному. Один з них назвався Степаном, але посвідчення особи він не надав. Всього лише простягнув папір про обшук і відразу попрямував у нашу обитель. Ця сволота влізла в будинок і почала нишпорити у шафах.

«Випадково» передбачувано кат знайшов згорток наркотичного засобу. Цей пакунок він запропонував взяти мені в руки

«Випадково» передбачувано кат знайшов згорток наркотичного засобу. Цей пакунок він запропонував взяти мені в руки, але, знаючи їх систему роботи, я природно відмовилася. Правоохоронець сказав, що має право за законом затримати на допит мого чоловіка Андрія на 3 години до з'ясування обставин, що і зробив...

Коли вони його забрали в інше місто, була вже третя година дня. Відстань між Прохолодним і Нальчиком ‒ одна година дороги. Коли зателефонував Андрій, вже була 18:00. Мій коханий сказав, що у них почався допит. У слухавці я чула крики «багато не базікай, поклади трубку, сюди встань тобі сказали!!!». Все це, звичайно, змусило мене неймовірно хвилюватися.

Наступного дня його не було вдома, він не дзвонив, а на вихідний номер вже ніхто не піднімав слухавки. Я змушена була піти в прокуратуру і написати заяву, адже неймовірно хвилювалася! Я описала, як його затримали та забрали на допит. Через деякий час прокуратура надіслала мені відповідь: «Співробітники правоохоронного відділу діяли згідно із законом». Минуло три доби. Я собі місця не знаходила, всі сльози виплакала, стала взагалі звинувачувати себе за все і жаліти, що дала йому добро приїхати в Росію...

Він зателефонував нарешті і сказав, що сидить у слідчого і його хочуть посадити за підкинуті наркотики. А потім додав: «Маська, прошу, приїдь і нікому не вір, щоб вони тобі не говорили». Я почала шукати машину, щоб поїхати туди, але через півгодини Андрій знову зміг зателефонувати і сказати, що його везуть до слідчого ізолятора. Попросив, щоб я зібрала і привезла туди хоч якісь речі. Моє життя почало валитися.

Я з раннього ранку вирушила до того, хто, як мені здавалося, міг допомогти, до слідчого. Але вона відразу ж почала допитувати мене. Слідча мені пояснила ось що: «Андрія допитали і майже відразу ж відпустили. Але він, повертаючись додому, чекав попутку, «раптом» вирішив дорогою нарвати дикоростучої анаші, а після швидко сів у таксі. Він поклав пакет із зібраним наркотиком, вагою близько 150 грам, під крісло автомобіля і поїхав у бік будинку. Але «раптово» їх зупинила патрульна машина і вибігли силовики, одразу ж знайшли пакет із забороненим засобом. Тепер його хочуть судити через це».

Я їм не повірила. Я знала, що все це брехня, адже пам'ятала, що говорив мені Андрій: «Маська, нікому не вір...».

Зараз я знаю правду, що ж насправді сталося тоді. Андрій мені все розповів. Це боляче знати. Це все мені здається нереальним. Андрій подзвонив зі слідчого ізолятора, щоб у стислі терміни, відведені на телефонну розмову, розповісти всю правду. Швидко заговорив, він почав з прізвища Медведчука... Андрій Коломієць був активним учасником революції честі і гідності. Він так сильно ненавидів цю особистість, що з групою соратників, які поділяють ті ж почуття, вирішили розвідати те, де живе і чим займається кум Путіна. Але, побачивши всю вкрадену у українського народу розкіш, пам'ятаючи всю кров, яку Медведчук з нього випив, не всі змогли тримати себе в руках... Були здійснені деякі дії, що порушують закони України, і за них треба було відповісти перед судом.

Проти нього та інших патріотів було порушено кримінальну справу. Андрія помістили під домашній арешт, і він чесно ходив на всі суди. Але в той же час хотів зустрітися зі мною

Проти нього та інших патріотів було порушено кримінальну справу. Андрія помістили під домашній арешт, і він чесно ходив на всі суди. Але в той же час хотів зустрітися зі мною. Ми тільки познайомилися в інтернеті і як би смішно це не було ‒ дуже полюбили одне одного. Як шкода, що я не змогла тоді приїхати. Але у мене четверо дітей, я не могла їх залишити. Ось і виходить, що саме я змусила його приїхати до мене! Як мені шкода...

Коли його вивели з нашого будинку, то в машині одразу ж наділи на голову сміттєвий чорний пакет і всю голову обмотали скотчем. Андрій каже, що він ледве дихав і зовсім нічого не бачив. Коли привезли до відділення, то у нього забрали всі особисті речі. Трохи пізніше пакет зірвали. Оперативник кинув йому паспорт, щоб забирав, але Андрій побачив, що це не його документи і відмовився брати. Немов серцем відчув. Тому що не минуло й хвилини, як увірвався чоловік набагато вищий за званням. Це було видно з поведінки інших співробітників. Він відразу кинувся до паспорту і почав знімати відбитки пальців... Але не вийшло. Що ще більше його розлютило.

Як з'ясувалося, агентові ФСБ, Боровику Степану, тому, який дзвонив і вимагав приїхати на продовження реєстрації в ФМС, була поставлена задача «розкрутити» Андрія на тему, як з Надією Савченко. Про те, що він розвідник і воював у АТО. Хотіли зняти з ним відео, немов тільки зловили його у військовій формі. Щоб примусити Коломійця заговорити, обмотували йому пальці рук ганчіркою, намотували на пальці дроти і починали крутити ручку свого пекельного пристрою. Андрія били струмом...

Він, проявляючи мужність, мовчав. Не зізнавався у тому, чого не робив. Намагався розповісти щось зовсім інше, але правдиве, щоб зрозуміли, що він не той, хто їм потрібний, і його відпустили.

Але нелюди з ФСБ говорили йому, що якщо буде продовжувати мовчати, то вони його «втратять». Вимагали пройти тест на детектор брехні. Хотіли, щоб детектор показав те, що їм потрібно. Коломієць відмовлявся... але сили не безмежні і вони закінчилися, коли почали тиснути на мене. Знову я... Вони говорили Андрію, виснаженому струмом, що якщо він не підпише, що їм необхідно, вони відберуть моїх дітей або посадять мене в тюрму. Андрій каже, що до того моменту він стомився і це моральний тиск через мене абсолютно його добив. Годині о дванадцятій ночі він все підписав...

(Далі буде)

Галина Заліханова, цивільна дружина кримського політв'язня Андрія Коломійця

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG