Доступність посилання

«Турецький потік»: пастка для економіки України чи Росії?


Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган під час зустрічі в Стамбулі, 10 жовтня 2016 року

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган під час зустрічі в Стамбулі, 10 жовтня 2016 року

Угода про будівництво «Турецького потоку» – газогону між Росією і Туреччиною – навряд чи значно вплине на обсяг транзиту російського газу через Україну, визнає значна частина експертів. Більше того, частина експертів сумнівається, що його вдасться реалізувати повною мірою, оскільки всі витрати на будівництво газогону в найскладнішій ділянці, дном Чорного моря – лягають на Росію. Політологи ж вбачають в угоді, яку Кремль та Анкара підписали 10 жовтня, не так економічний інтерес Росії, як її бажання продемонструвати, що західні санкції не діють, та що Росія не потерпає від зовнішньополітичної ізоляції. Утім, частина експертів не виключає ризику того, що в разі запуску «Турецького потоку» зменшиться та частина транзиту блакитного палива, яка йде через південь України, Румунію та Болгарію до Туреччини.

Угоду про реалізацію проекту газопроводу «Турецький потік» 10 жовтня підписали міністри енергетики Росії і Туреччини за підсумками переговорів президентів обох країн – Володимира Путіна і Реджепа Тайїпа Ердогана.

​Раніше голова російського «Газпрому» Олексій Міллер повідомив, що угода передбачає будівництво двох ниток магістрального трубопроводу на дні Чорного моря, яке має завершитися до грудня 2019 року.

Чимало коментаторів називали проект «Турецького потоку», який мав за головну мету оминути Україну, політичним блефом Росії, що не мав економічного обґрунтування – зокрема, через значне зниження світових цін на енергоносії, пошуки країнами ЄС джерел газу, альтернативних Росії, та через відсутність фінансування від потенційних західних учасників проекту.

Олексій Міллер

Олексій Міллер

У новому проекті постачання російського газу на південь Європи, який став заміною призупиненому «Південному потокові», передбачається спорудження двох ліній, потужністю кожної з них 15 мільярдів кубометрів газу на рік. Одна з них, як очікується, мала б постачати газ на турецький ринок, інша – забезпечуватиме транзит до країн Євросоюзу. Причому в «Газпромі» визнають, що за умовами угоди, 100% робіт на дні Чорного моря проводитиме та фінансуватиме російська сторона, тоді як Туреччина візьме на себе сухопутну частину потоку, який йтиме її територією до місця приєднання до існуючих турецьких мереж. У разі можливості транзиту газу до ЄС із півдня сухопутний транзитний газогін Туреччина та Росія будуватимуть спільно. Також, за словамии керівника «Газпрому» Олексія Міллера, у рамках угоди Туреччина отримає знижку на газ, яка варіюватиметься залежно від обсягів купівлі блакитного палива.

Перспективність цього проекту керівник «Газпрому» пояснює, посилаючись на прогнози зростання споживання газу у світі.

Експерти: «Турецький потік» економічно вигідний Анкарі, Україну він навряд чи зачепить, а для Кремля – це суто політичний проект

Експерт з міжнародних питань, голова фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко вважає, що «Турецький потік» економічно вигідний лише Туреччині, тоді як з російського боку переважає політична мотивація, зокрема- намір нашкодити Україні та продемонструвати неефективність санкцій.

Богдан Яременко

Богдан Яременко

«Туреччині потрібна лише одна гілка – вона має намір додатково отримувати 12-13 мільярдів кубів. Якщо завантаження нового потоку буде більшим, то це може означати втрати для українського транзиту. Це не економіка, а геополітична гра, і тут мета не так зиск, як потреба завдати шкоди Україні. Туреччина не долучалася до санкцій, тому на її території «Газпром» та пов’язані з ним підприємства, частина з яких перебуває під західними санкціями, зможуть працювати», підсумовує аналітик.

Зі свого боку, Ігор Семиволос, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, припускає, що витрати на новий газовий проект додатково ослаблять російську економіку, а про ефективність «Турецького потоку» говорити зарано, бо за два роки ситуація у світі та в самій Росії може змінитися кардинально.

Ігор Семиволос

Ігор Семиволос

Чим більше Росія вкладає грошей у подібні проекти – тим швидше виснажується її економіка

«Моє нагальне враження: чим більше Росія вкладає грошей у подібні проекти – тим швидше виснажується її економіка. Що це нашкодить Україні, або дасть змогу Росії подолати ізоляцію – лише ілюзія. І що буде з Росією за 2 роки, яка буде ситуація в ЄС, якими будуть західні санкції проти Росії – незрозуміло», – наголошує Семиволос.

Проте, уточнює експерт, Туреччина не долучалася до західних санкцій проти Росії, а крім того, навряд чи США тиснутиме на Анкару, щоби вона визнавала санкції проти підприємств, пов’язаних із російським «Газпромом». Відтак російська й турецька частини потоку навряд чи залежатимуть від питання санкцій напряму, каже Семиволос.

Це спроба продемонструвати, що ізоляція не спрацьовує, але йдеться виключно про турецький ринок – «Діксі груп»

Експерт «Діксі груп» Роман Ніцович вбачає в «Турецькому потоці» переважно піар російської сторони.

«Це спроба продемонструвати, що проект є успішний, що ізоляція не спрацьовує.

Ідеться виключно про потреби турецького ринку. Це та межа, до якої домовилися Росія і Туреччина

Однак ідеться виключно про потреби турецького ринку. Це та межа, до якої домовилися Росія і Туреччина, бо Туреччина хоче сама керувати потоками, і не погодиться на звичайний транзит російського газу своєю територією. Це ключова країна для постачання енергоресурсів із родовищ у східному Середземномор’ї. Втрати для України – можливі, але дуже незначні. Ідеться про ті обсяги, які ідуть півднем України до Туреччини», – зауважує експерт.

Водночас Туреччина, за словами Ніцовича, нарощує обсяги споживання газу швидше, ніж будуються нові газогони, тож обсяги українського транзиту мало зменшаться. Як приклад він наводить «Блакитний потік», який вже запущений з Росії до Туреччини, котрий, однак, не зменшив транзиту українською територією.

Нині, за даними «Укртрансгазу», транзит газу територією України зростає, і сягає 253 мільйони кубометрів на добу (це 7,5 мільярда кубів у місячному вимірі). У серпні обсяг транзиту становив від 150 до 180 мільйонів метрів кубічних на добу. Однією з причин зростання фахівці називають ремонтні роботи, які нині тривають на трубах «Північного потоку».

Вартість російської частини «Турецького потоку» в «Діксі Груп» оцінюють щонайменше у 10 мільярдів доларів. Зазвичай на етапі будівництва такі проекти мають властивість дорожчати – через появу труднощів, не врахованих у проекті, визнають експерти.

Політична карикатура Євгенії Олійник

Політична карикатура Євгенії Олійник

XS
SM
MD
LG