Доступність посилання

Французький часопис Le Monde повідомляє про деякі обставини скасування візиту президента Росії Володимира Путіна до Франції. Міжнародне інтернет-видання Open Democracy пише про проблему жіночих образів у категорії героїзму в Україні. Консервативна газета Німеччини Frankfurter Allgemeine розмірковує над закликом британського міністра закордонних справ Бориса Джонсона провести антивоєнну демонстрацію під російським посольством у Лондоні.

Провідний часопис Франції Le Monde друкує статтю «Володимир Путін скасував свій візит до Парижа, запланований на 19 жовтня». У статті повідомляється, що президент Росії, як очікувалось, мав узяти участь у відкритті російського православного собору у столиці Франції. Французьке керівництво хотіло використати цю нагоду для того, щоб організувати зустріч для обговорення ситуації в Сирії. Кремль відмовився від французького плану на візит свого керівника, вважаючи, що це буде принизливим для президента Путіна, який, як пише французька газета, бажає подати себе як основного гравця на міжнародній арені. Втім, президент Франції Франсуа Олланд заявив, що готовий у будь-який час зустрітися з президентом Путіним, щоб обговорити перспективи миру. Французький керівник додав, що необхідно вести діалог із Росією щодо врегулювання ситуації в Сирії, і це, на думку французького президента, має бути відвертий і прямий діалог.

Французьке видання додає, що не варто навіть удавати, що французьке керівництво ніяк не відреагувало на російське вето проекту резолюції Франції в Раді безпеки ООН, яка вимагала негайного припинення російських бомбувань сирійського міста Алеппо. Для Франції цей момент, як пише газета, постав доволі помітним головним болем. На додаток до вирішення проблеми Сирії, французьке керівництво розглядає Путіна тим, з ким також варто говорити про розв’язання конфлікту в Україні. Саме тому французький міністр закордонних справ Жан-Марк Еро вважає Росію, попри кризу, більше партнером, ніж опонентом. Видання додає, що минулого року президент Франції мав більш ніж два десятки телефонних розмов зі своїм російським колегою. Цього разу, як пише газета, президент Олланд планував висловити Путіну цілковиту неприпустимість навмисних російських бомбардувань шпиталів і цивільних об'єктів у сирійському місті Алеппо, додавши, що той, хто вдається до подібних дій, мусить відповідати перед Міжнародним трибуналом із воєнних злочинів.

Le Monde, утім, додає, що будь-які звинувачення у скоєнні воєнних злочинів мусять подаватися через Раду безпеки ООН, у якій Росія має своє право вето. Загалом, як вказує французький часопис, французька влада дещо забуксувала щодо відповіді на скасування візиту Путіна. Від самого початку його планування, а це було десь рік тому, наголошувалось, що це буде приватний візит президента Росії для участі у відкритті того, що називається «російським культурним центром у Парижі». Далі видання наводить слова французького міністра закордонних справ Еро, який раніше казав, що коли президент Олланд зустрінеться з Путіним, він йому скаже правду у вічі й не буде обмінюватись звичайними для подібних випадків люб'язностями. Відтак, на думку французької газети, саме беручи все це до уваги, Москва вирішила відкласти зустріч обох президентів, так би мовити, до кращих часів і нагод.

«Володимир Путін скасував свій візит до Парижа, запланований на 19 жовтня»

Міжнародне інтернет-видання Open Democracy публікує матеріал «Яке місце залишається жінкам в українській політиці пам'яті?». Стаття починається з повідомлення, що 14 жовтня в Україні відзначають нове державне свято – День захисника України. Ця нова дата в календарі українських державних свят розриває зв'язки з традицією відзначення радянського Дня захисника Вітчизни 23 лютого. Видання пише, що цю дату було обрано з певних міркувань. Православні і греко-католики 14 жовтня відзначають свято Покрови. Цей день також має міцний зв'язок із українським військом. Свято Покрови було популярним поміж українських козаків, і Українська повстанська армія обрала цей день як дату свого народження. Президент України Петро Порошенко, як зазначається у статі, в такий спосіб намагається наголосити на тому, що українська військова традиція не пов'язана з радянською армією, що має великий сенс саме тепер в умовах конфлікту на сході України. Окупаційне російське військо пов'язується з радянською армією, тому бажання України порвати зі своїм радянським минулим є очевидним.

Водночас, як пише видання, щось таки відсутнє на цій картині, а саме тисячі жінок, які захищали й захищають українську державність зі зброєю в руках чи в якийсь інший спосіб. Принагідно додається, що навіть українське слово «захисник» вживається у чоловічому роді. А це, на думку автора статті, означає, що жінки якось усунуті на узбіччя офіційних святкувань Дня захисника України. Далі також зазначається, що українські герої минулого й сьогодення асоціюються з війнами й військовими звитягами, і тут так само немає іншого місця, окрім місця символічного, для українок на війні, як і немає для них місця у сприйнятті героїчних захисників України. Видання пише, що в Україні мають визнавати реальну роль жінок, яку вони відігравали й відграють під час збройних конфліктів, і не лише як солдатські дружини й матері. Також у матеріалі вказується, що долучення жінок до дискусії про захисників української державності не має сприйматися, як запровадження якоїсь справедливості щодо них, дозволяючи їм бути поміж героїв-чоловіків. Тут ідеться про обговорення місця, яке чоловіки-герої відводять жінкам, і в такий спосіб запровадити дискусію щодо самого сприйняття українських героїв.

Далі інтернет-видання Open Democracy пише про грандіозне художнє полотно «Державотворення», яке було виставлене у приміщенні Верховної Ради. На картині зображено десь 80 осіб – депутатів українського парламенту, яких оберігає Покрова. На цьому полотні, як пише видання, зображено лише кількох жінок, функція яких є суто символічною. Окрім Діви Марії, там подано узагальнений образ української жінки в особі поетичної героїні Тараса Шевченка – Катерини. Реальні жінки, яких представлено на полотні, – це Леся Українка, Княгиня Ольга та ще кілька депутаток Верховної Ради, які просто губляться серед купи чоловіків. На думку видання, подання гендерних ролей на цій картині оповідає про усталений підхід в Україні. Чоловіки будують державу та її захищають, тоді як жінки лише відіграють роль певних символів держави. Усунення жінок з категорії героїв України вказує, на думку видання, на значно ширшу проблему виключення з цієї категорії інших маргіналізованих груп, з огляду на їхню етнічну, расову, статеву чи якусь іншу відмінність. Усе це, як пише видання, допомагає проблематизувати саму концепцію героїзму в Україні. Тоді як приділення уваги всьому цьому може зробити Україну, скажімо, менш «героїчною», на думку інтернет-видання Open Democracy, все це допоможе об'єднати українців навколо, швидше, мирної громадянської тотожності, ніж навколо тотожності, яка б виявлялась у націоналістичних і військових тонах.

«Яке місце залишається жінкам в українській політиці пам'яті?»

Часопис консервативних кіл Німеччини Frankfurter Allgemeine друкує статтю «Очікуваний виклик Росії». У статті повідомляється, що міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон закликав до проведення демонстрації протесту навпроти російського посольства в Лондоні. Все це, як пише німецька газета, прогнозовано викликало дипломатичний приплив емоцій. Цього вже давно очікували від Лондона. Відтоді як людина з «неприборканим ротом», як подає Джонсона видання, очолила британське міністерство закордонних справ, Лондон уже підспудно почав готуватися до потоку тих таки емоцій від нового міністра. Протягом своїх трьох місяців на цій посаді Джонсон дещо засмутив тих, хто очікував від нього якихось нетипових кроків. І ось ці кроки, як виглядає, почали здійснюватися. На засіданні Палати громад британського парламенту під час дебатів стосовно гуманітарної кризи в Сирії Джонсон заявив, що Росія мусить бути державою-парією, додавши, що воєнні злочини Росії в Сирії буде подано до міжнародного трибуналу. Британський міністр також закликав до проведення антивоєнного протесту під стінами російського посольства у Лондоні.

Німецьке видання пише, що це були доволі різкі слова від того, кого ще кілька місяців тому визначали як «апологета Путіна». Ще у травні Борис Джонсон критикував роль Євросоюзу в Україні, після чого його вважали «помічником Путіна» й тим, хто виправдовував анексію українського Криму Росією. Але в кожному разі, як пише німецький часопис, російське посольство в Лондоні майже негайно відреагувало на слова Джонсона в парламенті, визначивши те, що сказав британський міністр, як «доволі нетипове». Згодом Москва дещо посилила тон, назвавши слова Джонсона «ганебними» й такими, що представляють «антиросійську істерію» у Сполученому Королівстві. Ба більше, у відповідь на заклик британського міністра провести антивоєнну демонстрацію під російським посольством у Лондоні представники дипломатичної місії Росії у Великій Британії звернулись до британського «Форін офісу» – Міністерства закордонних справ Великої Британії – з проханням надати свідчення того, що саме російський винищувач завдав ударів на гуманітарний конвой ООН у Сирії.

Далі Frankfurter Allgemeine зазначає, що мало хто очікував, що доволі спонтанно організоване обговорення ситуації в Сирії, яке було проведене у британському парламенті, викличе таку реакцію. Ба більше, колишній міністр розвитку Британії, депутат від Консервативної партії Ендрю Мітчелл напередодні парламентських дебатів щодо Сирії запропонував установити зону вільну від польотів у зоні сирійського конфлікту, на додаток порівнявши Володимира Путіна з Адольфом Гітлером, а бомбування російською бойовою авіацією сирійського міста Алеппо з руйнуванням нацистською авіацією іспанського міста Герніка. Видання вказує, що Борис Джонсон висловив розуміння потреби запровадження зони, вільної від польотів над Сирією, втім, додавши, що таку зону реально запровадити, коли, за його словами, західні союзники будуть готові збивати літаки й гелікоптери. Маються на увазі російські літаки й гелікоптери. Газета пояснює, що Джонсон виконує нині директиву британського уряду – не втягуватися глибше у воєнні дії в Сирії, натомість намагаючись збільшувати риторичний тиск на Кремль.

«Очікуваний виклик Росії»

XS
SM
MD
LG