Доступність посилання

logo-print

«Нормандська четвірка» зустрічається у Берліні


Під час зустрічі у «нормандському форматі» у Мінську 11 лютого 2015 року

Під час зустрічі у «нормандському форматі» у Мінську 11 лютого 2015 року

Безжалісно оцінити виконання Мінських угод закликала канцлер Німеччини Анґела Меркель учасників зустрічі у нормандському форматі, яка має відбутися 19 жовтня у Берліні. Минув рік після попередньої зустрічі глав Німеччини, Франції, України та Росії щодо врегулювання на Донбасі. Перемовини завжди важливі, навіть «коли ми дуже різко обмінюємося думками», вважає Анґела Меркель. А Петро Порошенко зауважив, що Київ не очікує від цих переговорів значного прориву. На зустрічі у Берліні перед президентом Володимиром Путіним порушать також питання дій Росії у Сирії.

«Не потрібно очікувати дива», – сказала напередодні зустрічі глав держав «нормандської четвірки» канцлер Німеччини Анґела Меркель. Так само речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що ще зарано говорити про досягнення згоди у розв’язанні української кризи. Він також закинув Україні невиконання умов Мінських угод. Україна, своєю чергою, спростовує такі закиди, вказуючи на брутальні порушення домовленостей Москвою. Ці нездоланні розбіжності підтверджують і фахівці.

Попередня зустріч лідерів Німеччини, Франції, України і Росії відбулася у Парижі 2 жовтня 2015 року (©Shutterstock)

Попередня зустріч лідерів Німеччини, Франції, України і Росії відбулася у Парижі 2 жовтня 2015 року (©Shutterstock)

Україна вбачає найголовнішу мету у припиненні військових дій і відновленні безпеки на Донбасі. Натомість сепаратисти і Москва мають намір спочатку з’ясувати політичний статус регіону

Для старшого директора програм берлінського Фонду Маршалла «Німеччина-США» Йорга Форбріга загалом постає питання, навіщо в такій ситуації скликати зустріч на найвищому рівні? Він зауважив Радіо Свобода, що з цієї загальмованої ситуації не вийде і нинішня зустріч у Берліні.

«Україна віддала перевагу Європі і вбачає найголовнішу мету у припиненні військових дій і відновленні безпеки на Донбасі. Натомість сепаратисти і Москва мають намір спочатку з’ясувати політичний статус регіону. Отже найкращим результатом переговорів стане, скоріш за все, лише новий імпульс для того, щоб знову привести в рух гальмуючі військові сили з обох боків конфліктної лінії і пригасити вогні, що постійно спалахують», – передбачає експерт.

Йорг Форбріг

Йорг Форбріг

Йорг Форбріг також вважає, що, крім іншого, для України важливо порушити питання війни на Донбасі перед світовою спільнотою, де останнім часом переважає тема війни у Сирії. Україна спостерігає, що російський уряд дедалі більше критикують західні держави. Відтак Київ сподівається використати цю ситуацію для створення ще більшого тиску на Москву. Для Франції та Німеччини ця зустріч важлива у зв’язку з підготовкою саміту ЄС у Брюсселі, де йтиметься передусім про політику щодо Росії. Пан Форбріг вважає: ще важливішим є те, що нова спроба переговорів надає насамперед Берліну ймовірності у питаннях розширення або запровадження нових санкцій проти Росії.

У Кремлі використовують зустріч, щоб відволікти увагу ЄС у дебатах навколо нових санкцій, зважаючи на криваву трагедію у Сирії, констатує фахівець. Саме через це було оголошене короткострокове припинення вогню в Алеппо, а також досягнута згода взяти участь у переговорах у Берліні. Що в жодному разі не означає основоположних змін у позиції Кремля щодо України чи Сирії. Вони лише мають у короткочасній перспективі підтримати прихильників Кремля та послабити позиції тих, хто закликає до нових санкцій.

Світова спільнота має вимагати нових санкцій проти Росії

Серед них є і численні представники німецької політики. Так, напередодні Ребекка Гармс – Партія зелених – повідомила радіо «Дойче Велле» про необхідність запровадження нових санкцій проти Росії, а також перегляду енергетичних відносин з Москвою.

А голова комітету Бундестагу із зовнішньої політики, член партії Християнсько-демократичний союз Норберт Реттген у коментарі RND заявив, що Німеччина має відмовитися від участі в реалізації проекту будівництва газопроводу «Північний потік-2», який Росія хоче прокласти по дну Балтійського моря. Реттген додав, що проект є неправильним і з енергетичної, і з зовнішньополітичної точки зору, оскільки «суперечить усім спільним принципам енергетичної і зовнішньої політики ЄС».

Для Інни Мельниковської, політолога та наукового співробітника Гарвардського університету, зрозуміло одне: від результатів цієї зустрічі залежатиме обговорення санкцій проти Росії під час саміту Європейського Союзу в Брюсселі, що відбудеться у четвер і п’ятницю. Вона зазначила Радіо Свобода, що важелі впливу на Росію у німецької сторони обмежені.

Інна Мельниковська

Інна Мельниковська

Можна очікувати, що Путін використає переговорний майданчик у Берліні для демонстрації сили та з мінімальною готовністю до компромісів у Мінському процесі

«Меркель не може спиратись ні на консолідовану позицію свого коаліційного уряду, ні країн-членів ЄС. Після бомбардування Алеппо і млявої реакції європейських країн та США, Росія веде переговори з позицій сили і погрожує асиметричною відповіддю на ймовірні санкції ЄС. За таких обставин можна очікувати, що Путін використає переговорний майданчик у Берліні для демонстрації сили та з мінімальною готовністю до компромісів у Мінському процесі», – вважає український політолог.

Якою має бути «дорожня карта»

Відтак Інна Мельниковська також не очікує від зустрічі «нормандської четвірки» в Берліні прориву у Мінському процесі чи певного нового механізму врегулювання конфлікту. Завдання максимум німецької сторони на цій зустрічі – узгодження «дорожньої карти» для імплементації Мінських домовленостей. Зокрема хронологічної послідовності виконання політичних і безпекових умов для проведення виборів до органів місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей. Конфліктних питань є багато: що саме має бути спочатку – виконання політичних зобов’язань Україною чи забезпечення сталого перемир’я і безпеки? Хто відстежуватиме імплементацію такої «дорожньої карти»? І яким буде покарання у разі невиконання угод?

Тим часом міжнародна організація «Товариство захисту пригноблених народів» готує у Берліні протести проти політики Путіна. Глава організації Сара Райнке сподівається, що запланована демонстрація із засудженням агресії Росії має бути численною.

Сара Райнке

Сара Райнке

«Від імені «Товариства захисту пригноблених народів» ми закликаємо до протесту проти російської політики, проти російського президента Путіна. Ми хочемо цей візит використати для того, щоб нас побачило і почуло світове співтовариство», – закликала Сара Райнке.

Вона гостро засуджує дії російської влади в Україні, Криму та Сирії. Демонстрація відбудеться біля відомства канцлера перед початком переговорів, на які має прибути президент Володимир Путін.

XS
SM
MD
LG