Розширення українських санкцій проти Росії навмисно прив’язали до дати продовження переговорів у «нормандському форматі», запланованих на 19 жовтня, а також до розширення антиросійських санкцій з боку ЄС, стверджують українські політологи. Частина експертів називають українські санкції радше демонстрацією спільної позиції України та Заходу, ніж реальним важелем впливу на Кремль. Однак економісти не виключають, що в перспективі розрив виробничої кооперації з Росією допоможе Україні модернізувати своє виробництво та вийти на більш перспективні ринки.
До українського санкційного списку, який підписав Петро Порошенко, потрапили понад 600 осіб та 271 російська компанія, це приблизно вдвічі більше, ніж у санкціях, запроваджених рік тому, ідеться на офіційному сайті президента України.
Зокрема, Україна заборонила товарообіг з деякими російськими компаніями, що випускають товари оборонного чи подвійного призначення, але які оминули попередні українські санкції. А також українська влада зупинила на своїй території дію всіх російських платіжних систем. Серед них – «Золота Корона», «Юністрім», «Лідер» та «Колібрі».
Фінансовий експерт Дмитро Власов у розмові з Радіо Свобода наголошує, що блокування російських платіжних систем в Україні ніяк не позначиться на українській економіці, тоді як санкції проти російських промислових підприємств попервах негативно позначатимуться на динаміці українського виробництва, яке кооперується з Росією.
Це треба було робити, оскільки йдеться про питання економічних зв’язків з країною-агресором. І якимись речами треба жертвувати, за винятком життів українських бійцівДмитро Власов
«В багатьох українських компаній ринок збуту лише Росія, і їм важко буде перелаштуватися. А з санкціями щодо платіжних систем – взагалі немає проблем. Громадяни України можуть використовувати національні або міжнародні платіжні системи замість російських. З промисловим виробництвом – важче. Але в будь-якому разі це треба було робити, оскільки йдеться про питання економічних зв’язків з країною-агресором. І якимись речами треба жертвувати, за винятком життів українських бійців», – визнає Дмитро Власов.
Гадаю, що розвиток технологій, підвищення якості української продукції та пошук нових ринків збуту має стати економічним наслідком протистояння між двома державамиВолодимир Лановий
Українські санкції проти Росії – це радше політичний, а не економічний крок Києва, стверджує колишній віце-прем’єр-міністр України Володимир Лановий. Але він виключає, що через певний час мінімізація економічних відносин з Росією посприяє модернізації українських виробництв та виходу на нові ринки. І закликає не бідкатися про долю українських виробництв, які виробляють свою продукцію суто для Росії.
«Українські санкції – це вираження політичної позиції, а не економічного впливу. Це демонстрація єдності позиції України та її західних союзників. Так те, що Росія закрила свої ринки для України – це боляче, визнає Лановий. – Але не дуже добре, коли досі є підприємства, які здатні продавати свою продукцію тільки до Росії, цього уламку СРСР. Гадаю, що розвиток технологій, підвищення якості української продукції та пошук нових ринків збуту має стати економічним наслідком протистояння між двома державами».
Санкції є насамперед наслідком тиску українського суспільства та Заходу на Банкову – експерт
Директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця вважає розширення українських санкцій проти Росії передовсім результатом тиску громадянського суспільства на владу.
Оскільки сплив термін попередніх санкцій (які застосовувалися терміном на один рік), виникла пауза, під час якої підсанкційні компанії могли вчиняти певні діїГригорій Перепелиця
«Тут не стільки Захід спрацював, скільки тиск громадянського суспільства. Оскільки сплив термін попередніх санкцій (які застосовувалися терміном на один рік), виникла пауза, під час якої підсанкційні компанії могли вчиняти певні дії. Тож громадяни почали бити на сполох. Це можна вважати позитивом, що на владу, і президента зокрема, вплинув тиск експертного середовища і суспільства. Водночас, певним чином сприяла посиленню санкцій і позиція Заходу, – визнає аналітик. – Адже європейські та американські компанії зазнають збитки через санкції проти Росії, і робиться це заради України. І в цих умовах призупинення санкцій негативно вплинуло на міжнародний імідж України та Порошенка зокрема».
Водночас, уточнює Перепелиця, те, що Україна зрештою не лише продовжила санкції проти Росії, а й розширила їх, поліпшує зовнішньополітичну позицію держави.
Зі свого боку, політолог Олеся Яхно вважає, що збільшення українських санкцій проти Росії було невідворотним, і що Банкова визначалася лише з датою.
Рішення української влади – прогнозоване, зміни позиції не могло бутиОлеся Яхно
«Це прогнозоване рішення. Але дата була обрана навмисно, бо вже на 19 жовтня запланована зустріч у «нормандському форматі», а днями Анґела Меркель анонсувала розширення європейських санкцій проти Росії. Рішення української влади – прогнозоване, зміни позиції не могло бути. Особливо враховуючи негативну заяву ПАРЄ щодо Росії та ситуацію в Сирії».
Днями про можливість розширення санкцій проти Росії заговорили і представники США.
Між тим, сам Петро Порошенко від найближчої «нормандської зустрічі» не чекає великих зрушень.
Олеся Яхно уточнює, що оскільки Україна та Росія мають різне бачення того, в якій послідовності виконувати пункти Мінських угод, то посилення санкцій є формою консолідованого тиску України та Заходу на Кремль, який, можливо, змусить російську сторону змінити свою позицію на переговорах щодо мирного врегулювання на Донбасі.
