Доступність посилання

Іслам категорично забороняє мусульманам виступати проти одновірців на стороні немусульман. На думку багатьох вчених, такі дії спричиняють автоматичний вихід з релігії. Більш ліберальна точка зору ‒ подібні вчинки є тяжким гріхом. Загальнолюдська позиція ‒ це зрада. Як би м'яко не засуджували Еміралі Аблаєва за його донос на одновірців у ФСБ Росії, він для мусульман є людиною-ізгоєм.

Опублікована копія звернення Духовного управління мусульман Криму і Севастополя до ФСБ не стала одкровенням для тих, хто стежить за діяльністю Кримського муфтіяту в останні два з половиною роки. Співпраця з російською владою після анексії автоматично мала на увазі співпрацю з російськими спецслужбами. Ось тільки форма їхньої «дружби» ‒ донос ‒ у багатьох кримських мусульман викликає негативні емоції та небажання практикувати релігію там і з тими, хто стукає в ФСБ. Цей результат російську спецслужбу радувати не може ‒ Луб'янці потрібно не просто підконтрольне духовне управління, а таке, яке одночасно і підконтрольне, і користується довірою пересічних вірян. З контролем все в порядку, а от говорити про довіру тепер не доводиться. Звичайно, знайдуться й ті, хто підтримає Аблаєва в боротьбі з «Хізб ут-Тахрір» і сектантами-хабашитами. Але в очах більшості сам факт доносу остаточно підірвав і без того небездоганну репутацію муфтія.

Донос із підписом Аблаєва в ФСБ ‒ закономірний результат: якщо муфтій не здатний перемогти опонентів у релігійному диспуті, він скаржиться на них тому, у кого сьогодні влада

Аблаєв з'явився в кримськотатарському політикумі з ініціативи лідерів народу. Він не є богословом, знавцем релігії. Просто своя людина, зручна, можливо, навіть залежна через відсутність авторитету серед вірян. Очевидно, що він поділяв думку лідерів Меджлісу про місце релігії в житті кримськотатарської спільноти. Традиційно керівники національного руху вважали іслам однією з багатьох складових ідентичності народу. Одна справа, коли так вважає політик, інша ‒ коли релігійний лідер. Він приречений на роль виконавця чужої волі. Сьогодні в Криму панує воля, ворожа мусульманам півострова. Так що донос із підписом Аблаєва в ФСБ ‒ закономірний результат: якщо муфтій не здатний перемогти опонентів у релігійному диспуті, він скаржиться на них тому, у кого сьогодні влада.

Скандал у зв'язку з фактом «сексотства» Аблаєва нагадав про ідею Мустафи Джемілєва створити кримськотатарський муфтіят на материковій Україні. Незабаром мине рік відтоді, як ідея прозвучала, але реальних кроків поки не видно. Аблаєва обирав Курултай, тобто повноважні представники всього народу. Альтернативою йому можуть стати знавці релігії, які, можливо, і не дуже відомі серед простих мусульман, але мають авторитет серед вчених. Серед кримських татар, яким від тридцяти до сорока років, є кілька людей, які здобули освіту в авторитетних вишах Саудівської Аравії, Лівану, інших держав, де традиційно сповідують цю релігію. Вони присвятили себе вивченню релігійних дисциплін, викладанню, публіцистиці.

Релігійний лідер з-поміж них навряд чи погодиться на роль помічника національного лідера або голови Меджлісу. У той же час, неможливо створити новий муфтіят на материку й обрати йому гідного лідера без підтримки Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова. Чи готові вони зробити висновки зі своєї давньої помилки на ім'я «Еміралі-хаджі» ‒ стане зрозуміло до кінця 2016 року. Але, перш за все, політики мають відповісти на запитання: чи запущена завойовницею Криму Катериною Другою форма «духовних управлінь» і в 21 столітті залишається актуальною для мусульман?

Анвар Деркач, журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG