Доступність посилання

logo-print

Українці звикають до війни (світова преса)


Акція протесту під посольством Росії в Україні. Київ, 14 жовтня 2016 року

Акція протесту під посольством Росії в Україні. Київ, 14 жовтня 2016 року

Британський тижневик ділових кіл The Economist оприлюднює спеціальну доповідь щодо феномену «путінізму» і того, як з ним боротися. Німецьке періодичне видання Die Welt пише про деякі моменти, пов'язані із берлінським самітом, де обговорювали плани щодо мирного врегулювання конфлікту на сході України. Польський часопис Rzeczpospolita пише про те, що українці, як виглядає, поступово звикають до того, що у їхній країні точиться війна.

Британський журнал ділових кіл The Economist друкує редакційну статтю «Загроза від Росії». У підзаголовку додається: «Як тримати у рамках смертельну і розгойдану «імперію» Володимира Путіна». Спочатку у статті згадується, як 4 роки тому кандидат-республіканець на президентських виборах у США Мітт Ромні сказав, що Росія є основним геополітичним опонентом США. Президент Барак Обама тоді навіть якось так зверхньо поглузував над цією заявою, зазначивши, що Холодна війна завершилась вже 20 років тому. І ось зараз видно, як все змінилося. Росія втручається у американські вибори за допомогою кібернападів, влаштовує бійню у Сирії, анексує український Крим і навіть говорить про можливість використання ядерної зброї. Щотижня Володимир Путін знаходить нові шляхи того, як, власне, налякати світ. Нещодавно він розмістив ядерні ракети поблизу Польщі та Литви. Цього тижня він відправив авіаносці у Північне море і протоку Ла-Манш. Він також погрожує збивати будь-які американські літаки, які б здійснювали напади на сили сирійського деспота Башара Асада. Російські телевізійні новини нині повні сюжетів про балістичні ракети та бомбосховища. А путінський «рупор» Дмитро Кисельов проголошує, що, мовляв, «зухвала» поведінка може мати «ядерні» наслідки, цитуючи фразу Путіна: «Якщо бійка неминуча, бити треба першим».

Британське видання, втім, зазначає, що Росія не збирається воювати зі США. Більшість тих заяв і фраз – не більше ніж звичайний блеф. Проте все це становить загрозу стабільності і порядку. І першим кроком у відповідь на все це, на думку тижневика, має бути розуміння того, що вся ота «войовничість» путінської Росії не є ознакою того, що Росія стає могутнішою, а радше свідчить про хронічну, виснажливу слабкість тієї країни. Як вказує доповідь тижневика, Росія постала перед серйозними проблемами в її економіці, політиці і суспільстві. Населення Росії старішає і має зменшитись на 10% до 2050 року. Спроби використати прибутки від продажу сировини для модернізації Росії завершились нічим. Замість цього Путін розширює владні структури. Економіка Росії, яка на початку його правління зростала щорічно на 7% , зараз серйозно уповільнюється. Звісно, як додає тижневик, частково у цьому можна звинувачувати міжнародні санкції, але корупція та падіння цін на нафту є більшими, так би мовити, винуватцями цього. І от за цих умов, як пише британське видання, Путін вирішив дещо збалансувати вразливість на внутрішній арені своєю агресією за кордоном. Він нині використовує війни за кордоном та всю його пропагандистську машину, аби заохотити сплеск націоналізму. Він також смертельно боїться впливу на Росію будь-яких західних ідей, бо ж верховенство закону, вільні засоби інформації, демократія та конкуренція становлять екзистенційну загрозу прогнилій путінській державі.

The Economist запитує, що саме мусить за цих умов робити Захід? «Час на його боці», – пише тижневик. Владу Путіна, яка слабшає, варто ізолювати доти, доки вона не завалиться під тиском власних суперечностей. Саме через загрозу ескалації, США мають і далі вести діалог з Росією, навіть за умов неприємного досвіду. І тут не йдеться про успіх припинення вогню чи дипломатичних проривів, а саме про зменшення шансів російської помилки, найгіршою з яких може стати помилка ядерна. Іншим моментом суперечки буде так зване «близьке зарубіжжя» Росії. Україна у цьому плані демонструє, як саме Путін намагається дестабілізувати країни, аби стати на заваді їхньому виходу з російської орбіти впливу. І наступний президент США мусить чітко заявити, всупереч тому, що казав Дональд Трамп, що коли Росія використовуватиме таку тактику проти членів НАТО – на зразок Латвії чи Естонії, альянс муситиме розглядати ці кроки Москви, як напад на всіх членів НАТО. Окремо від цього, як вказує британський тижневик, Захід має також однозначно дати зрозуміти, що коли Росія вдасться до широкомасштабної агресії проти країн, які не є членами НАТО, на зразок України та Грузії, західні партнери мають право постачати тим країнам летальну зброю.

«Cерйозне попередження від мого колишнього роботодавця – журналу The Economist. Обов'язково треба прочитати лідерам країн світу»

Популярний у Німеччині часопис Die Welt публікує матеріал «Путін провокує Європу своїм вибором тих, з ким він хотів би сидіти за один столом». Видання пише, що канцлер Німеччини Анґела Меркель після завершення зустрічі «нормандської четвірки» у Берліні заявила, що під час цього саміту не з'явилося ніякого дива. Але канцлер Меркель зазначила, що говорити завжди необхідно, навіть якщо і думки тих, хто бере участь у розмові, діаметрально відрізняють. Вагомим результатом зустрічі, на думку видання, стала домовленість про створення «дорожньої карти» імплементації мирного плану для врегулювання збройного конфлікту, який триває на сході України. Втім, наступні місяці і тижні мають продемонструвати реалістичність сподівань на те, що ця «дорожня карта» може таки змінити ситуацію.

Німецька газета додає, що саме вечеря після берлінської зустрічі продемонструвала, що президент Росії Володимир Путін думає про санкції Європейського союзу проти Росії. Часопис також повідомляє, що перед резиденцією канцлера було виставлено закривавлених плюшевих ведмедиків на знак протесту проти російських бомбувань цивільних об'єктів у сирійському місті Алеппо. Ведмедики символізували дітей Алеппо, які загинули або були поранені під час бомбардувань. Росію вважають головною відповідальною стороною за ті бомбування. Видання далі пише, що для канцлера Німеччини Анґели Меркель та президента Франції Франсуа Олланда було доволі очевидним, що не може бути зустрічі з обговоренням української кризи без обговорення проблем Сирії. Вже після зустрічі, обговоривши бомбування цивільних об'єктів російською авіацією у сирійському місті Алеппо з президентом Росії Путіним, канцлер Німеччини назвала ті російські бомбування «нелюдськими», а президент Франції Олланд додав від себе: Те, що відбувається в Алеппо, є воєнним злочином. Справжнім воєнним злочином».

Втім, Die Welt пише, що, попри все, у обговоренні питання бомбувань у Сирії промайнув промінь надії. Росія після обговорення цього питання заявила, що подовжує оголошене припинення вогню в Алеппо до одинадцятої годин. Часопис додає, що за столом переговорів, сидячи разом з канцлером Меркель та президентом Олландом, російський президент Путін висловив свою готовність на подальше подовження припинення вогню у цьому сирійському місті. Видання, зі свого боку зазначає, що президент Франції Олланд не міг стримати свого скептичного погляду, дивлячись на Путіна, коли той вимовляв свої численні обіцянки. Саме через цю недовіру, як вказує німецька газета, за столом переговорів була загроза подальших санкцій проти Росії. І тут, як вже згадувалося у цій статті, Путін чітко продемонстрував, що саме він думає про санкції проти його країни, специфічно взявши із собою до Берліна одного зі своїх помічників на ім'я Владислав Сурков, який перебуває в списку санкцій ЄС. Себто Путін наполіг, аби людину, на яку накладено санкції ЄС через участь у підготовці і схваленні агресії проти України, без проблем пропустили до країни Європейського союзу, в'їзд до якого йому було заборонено, згідно із санкційним списком, у якому значиться його ім'я – і от Путін ніби хизувався тим. Звісно, завершує німецьке видання, що канцлер Меркель зрозуміла, що прибуття Суркова до Берліна з Путіним було російською провокацією. Запрошення Путіна до Берліна, вперше за останні 4 роки, також було доволі ризикованим кроком. З одного боку, Захід не хотів розривати всі можливості діалогу з Росією, а з іншого – Путін радо використовує подібні зустрічі для підкреслення свого іміджу сильного керівника.

«Путін провокує Європу своїм вибором тих, з ким він хотів би сидіти за один столом»

Одне з найпопулярніших періодичних видань Польщі Rzeczpospolita друкує статтю «Петро Порошенко може побоюватись, що залишиться сам на сам з Володимиром Путіним».

У статті повідомляється, що в Україні з'явилися ознаки того, що українці якось почали звикати до того, що в їхній країні йде війна, що і призвело до того, що у списку головних загроз Україні збройний конфлікт на сході перемістився на третє місце, поступившись проблемам економіки і проблемам фінансового добробуту населення. Саме про це оповів польському виданню київський фахівець Олексій Мельник. Президент України Петро Порошенко напередодні зустрічі у Берліні «нормандської четвірки» знов нагадав і українцям, і Кремлеві, що війна в Україні триває і далі. Перед цим керівник України, як нагадує газета, подовжив ще на рік санкції проти тисячі російських політиків, бізнесменів та російських компаній. Список, який вже існував до того, був збільшений на третину, з доданням 335 осіб і 167 російських підприємств. Крім того, як пише видання, готується ще один список з іменами «голів виборчих комісій» і тих, кого було обрано під час «виборів» до російської думи в окупованому Росією Криму.

Однак, як зазначає польський часопис, в Україні утворилась майже місячна перерва між закінченням терміну дії старих санкцій проти Росії і появою нових. Польська газета додає, що жоден з київських експертів не зміг пояснити, чи все це стало наслідком «балагану», який відбувається в Україні, чи ж все це стало наслідком чиїхось навмисних дій. Якщо це були навмисні дії, то польський часопис запитує, з якою метою все це було зроблено? Кілька політичних оглядачів вважають, що, можливо, це навіть був дещо примирливий жест президента України, який бачить, що підтримка Заходу України дещо згасає, і Київ не позбувається побоювань, що, зрештою, він може залишитись сам на сам з Кремлем. Принаймні, так спробував пояснити для польського часопису те, що сталося з тим «вільним» від санкцій місяцем, один з неназваних українських оглядачів.

Водночас Rzeczpospolita додає, що з ухваленням цього місяця ухвали Європейського парламенту із засудженням Росії, Київ здобув впевненість, що на війні не залишиться самотнім проти російського агресора. Щодо врегулювання ситуації на сході України, як пише польська газета, Київ вимагає негайного припинення бойових дій, відведення російських військ з Донбасу, а також позбавлення сепаратистів контролю над ділянками українсько-російського кордону. Видання також згадує, що існує компромісний варіант щодо останнього, коли спершу частина українсько-російського кордону перейде під контроль місії ОБСЄ, а згодом вже українське військо перебере контроль над кордоном. Польська газета додає, що Росія, у свою чергу, домагається чогось цілком зворотнього, а саме: спершу проведення виборів на Донбасі, а вже потім передання регіону під контроль України. І ніщо не вказує на те, аби Кремль міг чимось поступитися. Проте, як пише видання, перед самим початком розмов «нормандської четвірки» у Берліні, Кремль зазнав певної болісної поразки. У Донецьку вбили одного з найбільш відомих ватажків бойовиків, громадянина Росії на ім'я Арсен Павлов, відомого як «Моторола». Втім, більшість засобів масової інформації Росії переконані, що «Моторолу» вбили українські спецслужби.

«Петро Порошенко може побоюватись, що залишиться сам на сам з Володимиром Путіним»

XS
SM
MD
LG