Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Колишній кримський прем'єр і екс-міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов знову нагадав про себе в медійному просторі. У нещодавньому інтерв'ю він звинуватив кримськотатарський Меджліс у провокуванні російської агресії в лютому-березні 2014 року й висловив думку, що представницький орган кримських татар є сепаратистською організацією. Причому, вважає політик, національне самоврядування кримських татар набагато небезпечніше за терористичні «республіки» Донбасу, адже корінний народ ще на початку 90-х років декларував розбудову національної держави в Криму.

Анатолій Могильов нагадав, що на другому Курултаї (де-факто першому після репатріації) делегати ухвалили Декларацію про національний суверенітет кримських татар. У документі зазначено, що повноцінний розвиток народу можливий лише в національній державі. «Сепаратизм Донецька й Луганська в порівнянні з такими програмними заявами ‒ дитяче лепетання», ‒ зазначив Могильов. Тут колишній міністр відверто лукавить. На сході країни немає сепаратистів, які намагаються силою реалізувати власний національний проект. Терористичні «республіки» Донбасу ‒ політична і пропагандистська ширма, що прикриває російську окупацію. Їхніх керівників і функціонерів правильно буде називати пособниками путінського режиму.

Колишній кримський прем'єр (свідомо чи ні) здійснює методологічну помилку, намагаючись говорити про кримських татар, порівнюючи політичні обставини початку 90-х років і сучасні події. Декларацію про національний суверенітет ухвалили влітку 1991 року, коли СРСР де-юре ще існував. Причиною, що спонукала кримських татар піти на такий крок, стали заяви й ініціативи кримських комуністів. Нагадаємо, перший і останній президент Радянського Союзу Михайло Горбачов ініціював підписання нового союзного договору. У місцевому обкомі партії активно просували ідею, що Крим має бути повноцінним суб'єктом підписання договору. З таким формулюванням тодішня комуністична влада півострова провела референдум щодо «відтворення» кримської автономії.

Дії кримських комуністів були найчистішої води містечковим сепаратизмом. Хоча партійна верхівка говорила тільки про «самостійність» від України, а не про повноцінну незалежність

З урахуванням реального стану справ підписантом майбутньої угоди мав бути Київ. Дії кримських комуністів були найчистішої води містечковим сепаратизмом. Хоча партійна верхівка говорила тільки про «самостійність» від України, а не про повноцінну незалежність. Декларація кримських татар, які почали масово повертатися на півострів, стала відповіддю на такі наміри. Партійним демагогам нагадали, що є корінний народ, який володіє істотними й невід'ємними правами. Чи розуміє пан Могильов такі тонкощі? Скоріше за все ні. Інакше під час перебування на посаді кримського прем'єра він би не наламав стільки дров у міжнаціональних питаннях.

Анатолій Могильов плутається у свідченнях. Наприклад, на початку цього року він розповідав, що під час захоплення півострова діяв суворо в межах українського законодавства й очікував відповідних інструкцій від нової влади. За його словами, в день захоплення кримського парламенту він зібрав керівників силових органів, доручивши їм донести всю інформацію до вищого начальства, але у відповідь ніяких наказів із Києва не надійшло. Тобто він звинуватив нову владу в бездіяльності та втраті контролю над півостровом. Тепер же каже, що Олександр Турчинов, який виконував обов'язки глави держави, і керівники силових органів зробили помилку, ведучи переговори з Меджлісом, а не кримським парламентом. Нібито ставка на кримських татар стала непрямою причиною російської анексії.

«Ми утримували обстановку буквально до останніх днів. Але Меджліс почав проводити свої мітинги, на них висунули вимогу призначати всіх керівників у Криму тільки через Меджліс, хоча кримських татар у Криму 13 відсотків, а решта 87 відсотків ‒ це слов'яни, євреї, греки й так далі. Їх налякали радикальні виступи лідерів кримськотатарського народу, і це один із факторів, що схилили населення на бік агресора», ‒ сказав Анатолій Могильов.

Насправді, колишній голова МВС прекрасно знає, що в момент захоплення Верховної Ради Криму вести переговори там уже було ні з ким. Російський спецназ під виглядом місцевих «ополченців» силою збирав депутатів для проведення незаконної сесії. На ній уряд Могильова відправили у відставку. Він виступив зі зверненням в ефірі республіканського телеканалу, публічно вмивши руки. Тобто підкорився незаконному рішенню кримських депутатів.

Могильов запам'ятався кримчанам постійними «війнами» з Меджлісом і спробами створити альтернативні центри впливу в національному середовищі

У роки прем'єрства на півострові Могильов запам'ятався кримчанам постійними «війнами» з Меджлісом і спробами створити альтернативні центри впливу в національному середовищі. Його нинішні звинувачення на адресу кримських татар ‒ лише продовження старої історії. Причина нинішньої активності колишнього прем'єра проста і зрозуміла. Представники колишньої влади, пересидівши важкі для них часи, мріють про реванш. Особливо це стосується тих, хто не замішаний у кривавих злочинах під час Євромайдану. Вони не втекли, залишилися в Україні, на деякий час зникнувши з медійного простору. Формально українські правоохоронці так і не змогли висунути їм чітких звинувачень. Чому це сталося ‒ тема для окремої розмови. Анатолій Могильов зізнається в зазначеному інтерв'ю, що його допитували в Генеральній прокуратурі України, але далі справа не пішла.

Повноцінний реванш можливий лише за умови реінтеграції окупованих районів Донбасу назад в Україну, але на «мутних» умовах Кремля. Тільки в такому випадку політики часів президента-втікача Віктора Януковича отримають «золотий статус» комунікаторів між «повсталим народом» і Києвом. Могильов і його соратники намагаються переконати суспільство в тому, що донецькі чи луганські колабораціоністи не такі страшні, з ними можна мати справу. Використовуються старі, затерті до дірок методи політичної діяльності, що активно використовувалися на півострові в роки української влади: «перевести всі стрілки» на кримських татар. Ми спостерігаємо чергову спробу демонізувати корінне населення півострова, але тепер уже в загальноукраїнському масштабі.

Сергій Стельмах, політичний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG