Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) опублікував результати чергового дослідження Криму. «Прем'єр» Сергій Аксьонов нібито користується підтримкою переважної більшості мешканців півострова. При цьому велика частина кримчан, як показує російська соціологія, вважають, що справи в «Кримнаші» йдуть добре. У реальності такі опитування ‒ елемент державної пропаганди. Аксьонову абсолютно байдуже, як його оцінюють кримчани. Його перебування на посаді залежить тільки від Кремля.

За інформацією дослідницької організації, близько 80% жителів республіки нібито задоволені станом справ на півострові. Рейтинг «голови» республіки Сергія Аксьонова при цьому становить близько 79%. Про безумовну довіру до «прем'єра» заявили 38% респондентів, ще 41% ‒ швидше довіряють. Тих, хто знайшов сміливість сказати, що незадоволений роботою місцевої адміністрації, набралося 9%.

Популярність Аксьонова залежить від віку опитаних. Чим старші респонденти, тим більш позитивні оцінки вони дають роботі «голови» Криму

Співробітники ВЦВГД звернули увагу на те, що популярність Аксьонова залежить від віку опитаних. Чим старші респонденти, тим більш позитивні оцінки вони дають роботі «голови» Криму. Серед пенсіонерів його рейтинг становив жадані 89%. Соцопитування, як запевнили організатори, провели 17-19 жовтня серед тисячі кримчан методом телефонного інтерв'ю.

Керівник дослідницьких проектів ВЦВГД Михайло Мамонов у найкращих традиціях радянського агітпропу пояснив ніби високий рейтинг Аксьонова та його команди в очах жителів півострова.

«Високий рівень підтримки республіканського керівництва очевидно зумовлюється потраплянням у порядок денний населення. У багатьох ініціативах регіональної влади проглядається вектор на розвиток території, вирішення актуальних проблем. У підсумку, у населення формується відчуття розвитку, вирішення проблем. У цих умовах і труднощі долаються успішніше», ‒ сказав Мамонов. Після таких слів виникають сумніви, в якому саме Криму вони проводили дослідження.

Російські соціологи спрацювали за класичною схемою: мінімальна вибірка і телефонне опитування. Дзвонять на стаціонарні телефони в робочий час, коли вдома в основному тільки пенсіонери. Швидше за все велика частка опитаних ‒ люди похилого віку. В Україні, наприклад, середня соціологічна вибірка становить 2-2,5 тис. осіб. Менше опитувати немає сенсу ‒ дослідження не буде репрезентативним. Але у російських нібито соціологів своя шкала репрезентативності, яка якоюсь мірою схожа на систему виборів. Низька явка, так само як і невелика соціологічна вибірка, забезпечує владі необхідний результат, виражений у цифрах. У кримське суспільство повернувся політичний етикет радянської епохи, коли лаяти велике начальство можна було тільки на кухнях. Соціолога вони розглядають як агента влади, відповідаючи на його питання «як треба».

Містечкові керівники копіюють стиль поведінки російського президента, якому штатні підлабузники кожного разу «малюють» північнокорейські показники народної любові

Поява подібних опитувань з рейтингом так званого «голови» Криму вельми симптоматична. Містечкові керівники копіюють стиль поведінки російського президента, якому штатні підлабузники кожного разу «малюють» північнокорейські показники народної любові. Здорова людина не буде кожного дня міряти температуру тіла, боячись болячок.

Подібні опитування ‒ інструмент пропаганди, а не наукове дослідження, що вельми погано для кримчан. Справа в тому, що з початку анексії російська пропаганда будувалася на обіцянках і показушних мега-проектах: горезвісний Керченський міст, «енергоміст», траса «Таврида», газопровід з Кубані та інших «будівництвах століття». Тепер же обіцяти нічого; кожен день розповідати, як чудово заживе населення «Кримнаша» після того як Аркадій Ротенберг зведе міст через протоку ‒ немає сенсу. Їсти хочеться вже сьогодні.

І тут у кремлівських ставлеників у Криму одні провали: ціни постійно ростуть, заробітних плат ледве вистачає на продукти, розрив між прибутками рядових співробітників і адміністрації постійно зростає, територія відрізана від інвестицій і технологій, навіть відомі російські торговельні мережі не хочуть працювати на півострові, дороги після хваленого російського «ремонту» вже через півроку покриваються ямами і вибоїнами. Голова «Радміну» обіцяв, що електрику на півострові вимикати не будуть, але Крим живе в умовах перманентного блекаута. При цьому кримчанам повідомили про майбутнє підвищення плати за електрику на 15%. Список проблем, з якими «уряд» Аксьонова не впорався, можна продовжувати до нескінченності.

Такі опитування ‒ лише медійне прикриття російського безгрошів'я і бездарності містечкових керівників, які за два з половиною роки загнали півострів глибоко в 90-і роки

Таким чином, федеральна влада і її кримські представники змушені надувати щоки, зображаючи нібито високу популярність на голому місці. Кримчанам на сніданок, обід і вечерю запропонували пропаганду найкращих геббельсівських сортів. Теза проста: справи в Криму йдуть відмінно, тому що у Аксьонова «високий рейтинг» серед населення. І навпаки, популярність «голови» республіки висока, тому що велика частина проблем на півострові вирішена. Робити нічого не потрібно. Досить повторювати цю мантру. Жителі Криму повинні пам'ятати, що в їхніх бідах винні чиновники середнього рівня, що залишилися ще від «української влади». У реальності такі опитування ‒ лише медійне прикриття російського безгрошів'я і бездарності містечкових керівників, які за два з половиною роки загнали півострів глибоко в 90-і роки.

Іронія ситуації полягає в тому, що так званий рейтинг Аксьонова в очах кримчан ‒ порожнє місце. Від жителів «Кримнаша» давно нічого не залежить, вони не можуть вплинути на призначення керівника республіканського рівня або на його дії. Жителі Севастополя третій рік вимагають від Кремля права самостійно обирати «губернатора». Москва, влаштувавши «російську весну», коли керівників обирала вулиця (згадайте «народного губернатора» Олексія Чалого) налаштувала їх на такий лад. Але після повернення в «рідну гавань» думка севастопольців нікого в російських верхах не цікавить. Аналогічна ситуація склалася у Сімферополі. «Голова» республіки прекрасно розуміє, що його положення залежить тільки від думки президента Володимира Путіна. Якщо, з його точки зору, гауляйтер впорався з поставленими йому завданнями, то він буде працювати далі. Жителі півострова в цьому театрі політичного абсурду всього лише статисти.

Сергій Стельмах, політичний оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG