Доступність посилання

Розпочався перший навчальний рік у Таврійському національному університеті (ТНУ) імені Вернадського в Києві. Що не вдалося зробити в першу вступну кампанію? Що зміг запропонувати університет, заради якого абітурієнти переїхали з Криму до Києва? Про це говоримо з ректором Таврійського національного університету ім. Вернадського Володимиром Казаріним, а також із завідувачем сектора Департаменту вищої освіти Міністерства освіти України Світланою Кретович.

Таврійський національний університет імені Вернадського з 2015 року працює на материковій частині України: до Києва переїхав викладацький склад і частина студентів. Понад 400 школярів обрали для навчання ТНУ, але початок навчального року був під загрозою зриву. Наприкінці вересня у ТНУ не було приміщення, а студенти тулилися в гуртожитках інших вишів. Завдяки розголосу і підтримці громадських активістів проблему вдалося вирішити: в Києві пройшли пікети за участю активістів, після чого Міністерство освіти і науки України погодило штатний розклад ТНУ. Кабінет міністрів України своїм розпорядженням приєднав Академію муніципального управління до Таврійського національного університету. На базі університету створили один з 12 освітніх центрів «Крим ‒ Україна». Абітурієнти з півострова можуть отримувати українську освіту без здачі Зовнішнього незалежного оцінювання. З огляду на складну ситуацію в Криму і зоні АТО, Міносвіти дозволило Таврійському національному університету приймати документи для переведення від студентів інших ВНЗ упродовж усього року.

‒ У нас у гостях ректор Таврійського національного університету імені Вернадського Володимир Казарін. Володимире, чи почався навчальний рік у ТНУ в практичному, а не тільки юридичному сенсі? Чи забезпечені студенти всім необхідним?

Володимир Казарін

Володимир Казарін

Проект розпорядження про передачу нам корпусів і гуртожитків найпотворнішим чином більше трьох місяців узгоджувався Кабміном

Казарін: Підготовлений проект розпорядження про передачу нам корпусів і гуртожитків найпотворнішим чином більше трьох місяців узгоджувався Кабміном. Це мало статися до другої половини серпня, і ми спокійно говорили батькам, що їхні діти матимуть гуртожитки, що навчальний рік почнеться після 20 вересня. Але все так затягнулося, що акція протесту з боку громадськості була просто необхідна. Як тільки вона відбулася, за три дні узгодили те, що не могли узгодити три місяці. Зараз у нас достатньо навчальних корпусів. Всі факультети працюють разом, у чудовій історичній будівлі на Кирилівській, 164 ‒ цю будівлю збудували 1910 року на прохання батька братів Грушевських. Це було ремісниче училище для дітей з малозабезпечених сімей, і ми жартуємо, що через 100 років туди заїхали студенти малозабезпеченого Таврійського університету. Ми навіть думаємо про те, що факультети могли б роз'їхатися в різні будівлі.

Майже зняли питання про гуртожитки. Звичайно, є деякі нюанси, адже переданий нам штатний розклад не повною мірою відповідає нашим потребам. Але низка наших викладачів готові і працюють на волонтерських засадах. Думаю, за тиждень-півтора і цю проблему остаточно вирішимо. Дуже добре, що у фонді «Відкрита політика» відбувся круглий стіл щодо вступних іспитів 2017 року ‒ і, до речі, ми дуже просимо міністерство не вивішувати списки зарахованих студентів у відкритому доступі, як цього року. Це питання безпеки.

‒ Скільки факультетів зараз функціонує в ТНУ, скільки студентів навчається?

Казарін: З 14 факультетів ТНУ ми розгорнули 10, за винятком 4 факультетів природничого профілю: математика, фізика, біологія, хімія, тому що вони вимагають лабораторної бази. Можливо, зможемо розгорнути навчання на базі корпусів Академії наук на Академмістечку. Розгорнуті всі курси з першого до четвертого, зараховані бакалаври і магістри. Навчальний рік починає більше 700 студентів, і кожен день переводяться 2-3 людини. На перший курс за підсумками вступної кампанії зарахували 237 осіб, разом із заочним відділенням.

‒ Чи є серед студентів жителі материкової України?

Казарін: Два-три десятка студентів з Донбасу ‒ це на всі курси. Ми єдиний «переселенський» ВНЗ у Києві, а Київ дає більше можливостей. Плюс 12-15 студентів з інших регіонів, які пройшли до нас за підсумками ЗНО.

‒ З нами на зв'язку завідувачка сектора Департаменту вищої освіти МОН України Світлана Кретович. Світлано, згідно із заявою ректора Кримського федерального університету (КФУ) імені Вернадського Сергія Донича, три тисячі студентів з Йорданії, які навчаються у вищих навчальних закладах материкової України, виявили бажання перейти в КФУ. Нібито із запитом на розгляд цієї можливості звернувся Голова товариства йордансько-російської дружби. Чи це правда? І чи можливе це технічно?

Багато студентів хочуть залишити кримські університети і пройти процедуру атестації в українських ВНЗ

Кретович: Я ще навіть не чула про це. Дуже мало вірю в те, що студенти з материкової України поїдуть до Криму, тому що незрозуміло, які дипломи там видають. Я знаю про те, що, навпаки, багато студентів хочуть залишити кримські університети і пройти процедуру атестації в українських ВНЗ. Точну кількість таких студентів ми зможемо назвати наприкінці навчального року. Таку можливість Міністерство надало, це доступно кожному ВНЗ, не тільки Таврійському національному.

Казарін: Донич говорить неправду. Йдеться про студентів-медиків. Кримського медичного університету не існує, він був ліквідований, на його місці існує медична академія. Після ліквідації всі студенти-іноземці переїхали на материкову Україну, їх прийняли в українські ВНЗ. Заяви Донича ‒ не більше ніж елемент інформаційної війни. І сьогодні з ініціативи медиків в ТНУ розпочали процес відновлення Інституту медицини, низка професорів Кримського медичного університету в цьому бере участь, і з весни 2017 ми почнемо прийом студентів і будемо здійснювати переведення на 2, 3, 3 і 5 курси.

‒ Світлано, чи є інформація про кримчан, які вступили в інші ВНЗ України, окрім ТНУ?

Кретович: Не всі хочуть реєструвати себе кримчанами. З цього року хлопці з Криму, у яких немає атестатів, могли звернутися в один з 12 уповноважених ВНЗ і пройти вступну кампанію за спрощеною процедурою. Потрібно було здати ДПА, вступний іспит ‒ і все. Таких дітей було 153. Проте були кримчани, які проходили не за квотами, а на загальних підставах. Але точної статистики немає, адже багато абітурієнтів вказували тимчасову прописку з міркувань безпеки, адже їх батькам потрібно було повертатися до Криму.

‒ Випускники кримських і севастопольських шкіл цього року вступали в основному до ВНЗ Центрального і Південного федерального округів Росії, і лише на другому етапі ‒ в кримські університети. Про це сказав заступник міністра освіти і науки Росії Олександр Клімов. Чи дійсно більшість кримчан минулими роками виїжджали з Криму чи все ж залишалися на півострові?

Молоде покоління кримчан бачить своє навчання на материковій Україні. Тому що це нормальний диплом і відкрите вікно в Європу і світ

​Казарін: Більшість залишалися на півострові, ну а з доступом до українських ВНЗ були проблеми в основному з бюрократичних причин. Слава богу, зараз цих проблем немає. Окрім того, це позиція молоді: при всіх пільгах і преференціях при вступі до російських ВНЗ вона не відгукувалася на ці пропозиції. На серпень-вересень три з половиною тисячі кримчан припинили навчання в російських ВНЗ і повернулися назад. Російські чиновники пояснили це низькою підготовкою кримчан. Ну і обсяг комунікації з нами говорить однозначно: молоде покоління кримчан бачить своє навчання на материковій Україні. Тому що це нормальний диплом і відкрите вікно в Європу і світ. Крим цього надати не може. Ми ж зі свого боку надаємо таку можливість. Саме тому ми приймаємо студентів, які переводяться до нас, упродовж усього року.

XS
SM
MD
LG