Доступність посилання

logo-print

Американський журнал Foreign Policy пише про феномен електронного декларування в Україні. Британський часопис The Guardian, торкаючись тієї ж теми, вміщує статтю українського прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Американська газета Miami Herald повідомляє про причетність Кремля до спроби державного перевороту в Чорногорії.

Американський журнал Foreign Policy публікує матеріал «Скринька Пандори з даними про корупцію». У підзаголовку зазначається, що декларування винних колекцій, годинників та квитків на польоти у космос на мільярди доларів не здобудуть народної любові, як і не здобудуть довіри Заходу. Видання пише, що факт того, що багато хто з української політичної еліти володіє серйозними багатствами не був таємницею, проте електронні декларації, які стали обов'язковими в Україні, згідно з новим законом, дозволяють на іншому рівні поглянути на занепад української еліти. У країні, де пересічний заробіток становить 200 доларів на місяць, було оприлюднено, що обрані посадовці володіють на сотні мільярдів доларів нерухомістю та ексцентричними предметами розкоші, на зразок яєць Фаберже, японськими витворами мистецтва і навіть квитком у космос, що, у свою чергу, викликало вибухову реакцію з боку українців. У зв'язку з цим багато українських виборців та західних партнерів почали ставити запитання щодо можливої налаштованості постреволюційного уряду України на політичну систему, яка визначається особистим збагаченням.

Foreign Policy пише, що після хвилі революційної ейфорії після повалення корумпованого президента Януковича система електронних декларацій в Україні пережила низку спроб відтягування цього процесу або його розмивання. Ідея системи полягає у знищенні корупції, яка, власне, і була однією з головних причин протестів на Майдані. Видання пише, що ця система оприлюднює дані про багатства чиновників, роблячи ці дані доступними для громадськості. Крім того, за неправдиву інформацію у декларації чиновника можуть притягнути навіть до кримінальної відповідальності, що, як пише журнал, є головним досягненням уряду України, який характеризувався корупцією та перебував під впливом олігархів. Американське видання також пише, що система електронного декларування відображає розчарування неспроможністю уряду України втілити реформи і подолати корупцію, а також певну втому від цього з боку західних партнерів України. Водночас, видання зазначає, головною проблемою процесу декларування є те, чи розслідування, спровоковані деклараціями, «копатимуть» достатньо глибоко. Антикорупційні агенства України, як додає американський журнал, мають обмежені ресурси та напевно поставатимуть перед політичним тиском. Але якщо запитання щодо того, у який спосіб українські політики стали такими багатими залишаться без відповіді, все це становить ризик відлякати від України західних партнерів, на яких Київ розраховує у плані фінансової і політичної підтримки.

«Антикорупційний закон в Україні, що захоплює подих, змушує посадовців і політиків декларувати своє багатство»

Британський часопис The Guardian друкує статтю прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана «Чому я задекларував своє багатство і змусив українську еліту наслідувати мій приклад». У цій статті український керівник пояснює, як його уряд використовує систему електронного декларування з тим, аби змусити чільних посадовців оприлюднювати їхні статки. Гройсман зазначає, що Україна увійшла в історію, коли вперше більш ніж 100 тисяч чільних посадовців, включно з президентом, членами уряду, депутатами парламенту, суддями, прокурорами та державними службовцями, задекларували свої статки. Цю систему, як пише український прем'єр, провідні організації українського громадянського суспільства вважають насправді революційним кроком до викорінення корупції. Гройсман додає, що активісти і журналісти вже досліджують походження того багатства українських посадовців. При цьому медіа, громадянське суспільство та українське населення були досить скептичними щодо цієї системи аж до останньої хвилини. А представники «старої системи» робили все можливе, аби стати на заваді цьому процесові. Відтепер, вважає Гройсман, все має змінитися.

Український прем'єр пише, що всі українські державні службовці мусять пояснити походження їхніх статків, і якщо буде виявлене порушення закону, їх має бути покарано, згідно із законом. Гройсман зазначає, що система електронних декларацій дозволить провести риску в Україні між політиками минулого, які ніколи не пояснювали походження їхнього багатства, та політиками майбутнього України, які відтепер будуть звітувати народові і муситимуть пояснювати, звідки вони взяли свої гроші. Далі прем'єр Гройсман вказує, що, відповідно до даних в його декларації, він навряд є найбіднішою людиною в Україні, хоча й далеко не є найбагатшою. Як пише Гройсман, прірва між бідними і багатими в Україні пояснює, чому декларації українських посадовців стали такими шоковими новинами. Поліпшення цієї ситуації, за словами прем'єра, є головним пріоритетом його уряду. Цього року українська економіка має зрости на 1,5%, а на наступний рік передбачається зростання вже на 3%. Гройсман додає, що інфляція в Україні впала з 43% минулого року до 12% у цьому році. Ці показники, за прогнозами, мають становити 8% 2017 року. Володимир Гройсман зазначає, що для стабілізації України та зростання її економіки необхідно закласти солідні підвалини, на яких українці зможуть збудувати сучасну європейську державу. Система електронних декларацій є наріжним каменем усього процесу.

«Дайте Україні спокій і розглядайте це як крок у правильному напрямку»

Американський часопис Miami Herald публікує статтю «Чорногорія: росіяни стоять за спробою перевороту і змови щодо вбивства прем’єр-міністра». У матеріалі повідомляється, що «російські націоналісти» стоять за спробою державного перевороту в Чорногорії. У планах заколотників було вбивство прозахідного прем’єр-міністра через його зусилля щодо вступу країни до НАТО. Про це, як пише американська газета, повідомив головний спеціальний прокурор Чорногорії Мілівоє Катнич. Він додав, що розслідування дійшло висновку, що саме «націоналісти з Росії» організували злочинне угруповання, яке планувало вдертися до парламенту Чорногорії у день виборів, вбити прем’єра Міло Джукановича і привести до влади проросійську коаліцію. Повідомляється, що 20 громадян Сербії та Чорногорії, включно з колишнім командувачем сербської жандармерії, було заарештовано у Чорногорії в день виборів, 16 жовтня. 14 із заарештованих і досі перебувають під вартою. Американське видання додає, що поміж них є особи, які вели бойові дії у складі проросійських бойовиків на сході України.

Miami Herald пише, що офіційний Кремль заперечує свою причетність до цього. Водночас Москва відверто підтримувала так звані «патріотичні» партії Чорногорії, які виступали проти подання заявки на членство у НАТО. Головний спеціальний прокурор Чорногорії також повідомив, що має докази того, що організаторами спроби державного перевороту були «дві особи з націоналістичних структур Росії». Газета повідомляє, що влада Сербії вже депортувала неназваних російських агентів, які стежили за переміщенням прем’єра Чорногорії Джукановича з території Сербії. Генеральний прокурор Чорногорії додав, що до спроби державного перевороту було залучено до 500 осіб, які б мали увійти на територію Чорногорії і здійснити акти насильства, включно із залученням тренованих снайперів, які б мали вбити прем’єр-міністра Міло Джукановича. Цей план, за словами головного спеціального прокурора Чорногорії, мав на меті стати на заваді вступу його країни до НАТО. Американський часопис пояснює, що Росія активно виступає проти членства Чорногорії у НАТО, бо ж у разі вступу тієї країни до альянсу, Росія втратить стратегічний доступ до Адріатичного моря, і тоді лише Сербія залишиться її єдиним союзником у регіоні.

«Режим Путіна звинувачують у спробі вбивства прозахідного лідера Чорногорії»

XS
SM
MD
LG