Доступність посилання

Крим, німці й міжнародний інтернаціонал (закінчення)


Ангела Меркель і Володимир Путін

Ангела Меркель і Володимир Путін

Спеціально для Крим.Реалії

У Казахстані в повоєнний час опинився майже один мільйон радянських німців. У серпні 1976 року група членів ЦК КПРС, що займалася розробкою німецького питання, виступила з пропозицією утворити німецьку автономну область із центром у місті Ерментау. Пізніше, у травні 1979-го, політбюро ухвалило постанову «Про заснування німецької автономної області», що так і не було реалізовано через протести корінного населення. 1990 року Німеччина сконцентрувала свою допомогу на Північно-Казахстанській, Східно-Казахстанській, Акмолинській, Карагандинській і Кустанайській областях Казахстану. У жовтні 1992 року в Алмати відбувся 1-й з’їзд німців республіки, створена республіканська громадська організація «Відродження-Wiedergeburt», що стала спадкоємицею всесоюзної й об’єднала регіональні товариства в країні. Розпочалися етапи становлення Євангелічно-лютеранської церкви в Республіці Казахстан (ЄЛЦ РК). (Закінчення. Початок тут).

До середини 1990-х на півдні України, а потім і по всій її території були організовані німецькі культурні товариства й релігійні громади. Відродилася Німецька євангелічно-лютеранська церква України (НЄЛЦУ). Трохи раніше, з 1989 року, в місцях колишніх головних колоній переселенців на Хортиці, в Молочанську й Запоріжжі почали відроджуватися меноніти. Листопад 1996 ознаменувався проведенням першого всеукраїнського з’їзду німців і ухваленням рішення про об’єднання всіх організацій, заснування Ради німців України.

У Росії формувалися місцеві й регіональні національно-культурні автономії німців, що об’єднались у федеральну структуру. Євангелічно-лютеранська церква Росії (ЄЛЦ) об’єднала вірян.

Незважаючи на створювані умови, нащадки німців-колоністів масово подалися до Німеччини. Приймаючи в травні 1997 року в Алмати канцлера ФРН Гельмута Коля, президент Нурсултан Назарбаєв заявив про велике значення казахстанських німців для співпраці між двома країнами й закликав їх не залишати «свою батьківщину».

Більшість переселенців опинялася в етнічно змішаному, але переважно російськомовному оточенні, і майже втратила мову

Додалося клопотів у федерального Земляцтва німців із Росії, яке з 1950-х відповідає за представлення у ФРН інтересів переміщених осіб і депортованих німців із усіх республік СРСР. Робота уповноваженого федерального уряду у справах переселенців, утвореного при МВС Німеччини 1988 року, 2002 року була доповнена новим напрямком і відповідальністю за національні меншини. Посилився контроль витрачання коштів, що виділяються на програми для російських німців. Пріоритетними стали мовна освіта й соціальна робота, мережа німецьких регіональних освітніх центрів. Правила прийому переселенців до Німеччини стали жорсткішими. Були запроваджені так звані «шпрахтести» на знання німецької мови з подальшим наданням відповідних підтверджуючих документів до консульських установ ФРН. Перебуваючи в депортації, більшість переселенців опинялася в етнічно змішаному, але переважно російськомовному оточенні, і майже втратила мову. Молоді, яка змогла довести своє німецьке походження, мова давалася набагато легше. Переселенці середнього і старшого віку відчували мовні й ментальні труднощі й після остаточного переїзду до Німеччини. Темпи міграції німців із Росії, України, Казахстану й інших країн сповільнилися, кількість претендентів на виїзд знизилася. У «колишньому совку» залишалися ті, хто не міг і не хотів виїхати з різних причин.

Низка активістів висловили повну незгоду з запропонованими новими підходами й механізмами надання технічної й адресної допомоги, виник конфлікт. Колишній засновник усесоюзного й українського Widergeburt Генріх Гроут склав із себе повноваження й виїхав до Москви, а потім до ФРН. У Берліні 2002 року у присутності запрошених депутатів Держдуми він представив ще одну організацію – Міжнародний конвент російських німців, створену спільно з керівником Федеральної національно-культурної автономії німців Росії. Конвент мав забезпечити безпосередню участь німців-переселенців у політичному житті Німеччини і пряме лобіювання їхніх інтересів. У самій Німеччині вважають, що Конвент у минулому мав зв’язки з націоналістами і є громадською організацією, яка налічує не більш ніж 50 членів. Лідер Конвенту 2006 року на місцевих виборах у Марцані-Хеллерсдорфі був кандидатом від тодішньої ультраправої партії Offensive D.

Незалежно від Конвенту в березні 2013 року в німецькому місті Кельн була зареєстрована окрема політична партія переселенців і мігрантів «Die Einheit» («Ді Айнхайт» – «Єдність»), яку очолив виходець із міста Харкова Дмитро Ремпель. Мета ідентична – просування своїх кандидатів у законодавчі збори міського, земельного й федерального рівнів.

Після окупації Криму, в квітні 2014 року президент Росії підписав указ про заходи з реабілітації незаконно депортованих народів з території Кримської АРСР. Практичної реабілітації не сталося, оскільки документ стосується анексованої території, відсутній необхідний закон, і указом визначено лише заходи з реабілітації, немає федеральної цільової програми й механізмів реалізації указу. Ухвалений у Росії при Борисі Єльцині «Закон про реабілітацію репресованих народів» не працює й охоплює виключно «народи РРФСР».

Дмитро Ремпель зі своїм заступником Олександром Штайном із 2014 року із завидною регулярністю відвідують Крим і Москву, де звітують у Держдумі, розбурхують ЗМІ заявами про значну кількість російських німців, готових повернутись із Німеччини й переїхати до Криму. Вони обіцяють організувати зняття санкцій із Росії, а також фантастичні суми інвестицій, супроводжуючи ефемерних німецьких бізнесменів у незаконних поїздках півостровом. Журналісти Deutsche Welle вже розібрались у тонкощах відвертої пропаганди й обману, які виходять від лідерів партії «Die Einheit», а російські німці викрили фейкову паніку «повернення тисяч німців до Криму». Керівництво німецького Земляцтва німців із Росії так само виступило зі спростуванням і спеціальною заявою про те, що ніякої хвилі рееміграції не намічається.

У квітні 2015 року лідер партії Die Einheit Дмитро Ремпель заявив про те, що російські німці в Німеччині зайнялися підготовкою законопроекту про реабілітацію народу на території Росії. А в лютому 2016 Олександр Штайн озвучив намір провести під егідою партії всесвітній конгрес російських німців у Берліні, на якому за участі делегатів із числа німців Криму передбачається розглянути «кримське питання». У свою чергу, у вересні Генріх Гроут від імені Конвенту звернувся до російських німців із закликом підтримувати на виборах у Німеччині опозиційну консервативну партію AfD («Альтернатіве фюр Дойчланд»), яка бореться з мігрантами й Ангелою Меркель, але не зуміла на своєму останньому з’їзді включити до програми пункт «анти-НАТО».

Які вигоди Володимира Путіна від експлуатації «лівої партії російських німців» у рамках міжнародного інтернаціоналу? Відповідь проста – гібридна атака

Які вигоди Володимира Путіна від експлуатації «лівої партії російських німців» у рамках міжнародного інтернаціоналу? Відповідь проста – гібридна атака. Створення умов для відхилення в такому випадку європейських суспільних настроїв у лівий бік здатне зіграти на користь популяризації відповідних політичних сил напередодні й під час важливих подій.

У жовтні в Криму побувала нова фігура – «депутат регіонального парламенту Німеччини» – міської ради Квакенбрюка, Андреас Маурер, який представляє німецьку партію Ліві (Die Linke). Цей етнічний німець, який переселився до Німеччини з Казахстану, вже займає партійну позицію в структурі органів влади й управління ФРН, нехай і на нижчому рівні. Набуття цінного досвіду – позицій у владі, прагнуть і Die Einheit, і Міжнародний конвент російських німців. Поява представників німецької партії Ліві в Криму створює ілюзію прецеденту потрапляння «кримського питання» до соціального й політичного порядку денного ФРН, а лівий рух знаходить додаткові бонусні бали.

16-18 грудня німецькі Ліві стануть базовою партійною організацією для проведення чергового 5-го конгресу Європейських лівих (ЄЛ) – загальноєвропейської політичної партії, створеної в рамках усього ЄС. ЄЛ виступає за побудову альтернативної соціалістичної Європи й ліквідацію НАТО. На з’їзді ухвалять новий політичний документ і визначені цілі на найближчі три роки. «Створення широкого лівого фронту боротьби проти фашизму і правих сил, припинення діалогу про торгову співпрацю Європи і США, мігранти й біженці, а також розбудова Європи, яка діє на благо світу, а не війни», – основні цілі конгресу.

Ці політичні сили можна запідозрити у проведенні діяльності, що не відповідає статутним і програмним цілям, а також агітації з використанням території, до того ж окупованої, іноземної держави

Німецькі партії Die Linke і Die Einheit повинні внести до своїх реєстраційних форм зміни, пов’язані з публічною пропагандою тез про «визнання Криму російським», «зняття санкцій із Росії» й «ліквідації НАТО». Таких позицій немає в їхніх програмах. Для участі у виборах знадобиться повідомлення про оновлення інформації. Ці політичні сили вже можна запідозрити у проведенні діяльності, що не відповідає статутним і програмним цілям, а також агітації з використанням території, до того ж окупованої, іноземної держави.

Генерація нащадків радянських німців розділена на дві близько пов’язані між собою духовно, але не географічно половини, залишившись єдиним глобальним фактором. Ось його-то й намагається «осідлати» Кремль для того, щоб консолідувати «русскій мір», насолити канцлеру Ангелі Меркель напередодні виборів, розхитати Європу, яку в такому випадку буде легше змусити зняти санкції й легітимізувати захоплення Криму.

Під час свого останнього перебування в Криму російський президент закликав звертатися до судів із прав людини у зв’язку з «обмеженням антиросійськими санкціями» прав людей. Із огляду на публічне роздмухування ажіотажу з охочими переїхати з Німеччини до Криму німцями, вони й можуть написати перші заяви.

Керівництво Німеччини, на відміну від верхівки в Росії, яка прагне використовувати керований конфлікт, усвідомлює небезпеку дій Москви. Представники німців Росії вже готуються до зустрічі з Ангелою Меркель. А змінивши формулювання в указі Бориса Єльцина й «обрізавши крила» мрії німців про територіальну автономію, Кремль отримав ще більший головний біль.

Рудольф Медведь, оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG