Доступність посилання

logo-print

Яким буде президентство Трампа?


Від планів щодо прикордонної стіни до дифірамбів на адресу Володимира Путіна – заяви кандидата від Республіканської партії Дональда Трампа зробили американські президентські перегони 2016 року кампанією, яку не порівняти з жодною іншою. Його перемога на виборах спонукає світ замислитися – чого можна очікувати від президентства Дональда Трампа і чи реалізує той свої політичні пропозиції?

Президентські повноваження

Завдяки системі стримувань і противаг, передбаченій Конституцією США, чимало залежить від того, чи підтримає політику, запропоновану Трампом, Конгрес США.

Трампові знадобиться підтримка законодавчих і судових органів, якщо він збирається втілити пункти своєї кампанії, зокрема, зниження податків для бізнесу, зміну законів країни про наклеп чи скасування реформ у сфері охорони здоров’я, що їх впровадив президент США Барак Обама.

Але експерти вважають, що Трамп міг би втілити багато своїх планів, просто видаючи укази.

Насправді команда для передачі влади, що працбвала для Трампа упродовж останніх місяців, визначила близько 25 указів, які він міг би підписати одразу ж після вступу на посаду 20 січня 2017 року.

З точки зору зовнішньої політики «повноваження президента теоретично величезні», зазначила Дейна Аллін, експерт із зовнішньої політики США Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Лондон).

«Дуже складно уявити, як ці повноваження міг би легко обмежити Конгрес, – каже Аллін. – Президент налаштований зробити багато у цій царині – ухвалювати рішення про дислокацію військ або про те, чи вдаватися до воєнних дій. Я не впевнена, що над ним буде встановлено сильний контроль».

Ось деякі позиції, які визначив Трамп.

Росія та НАТО

Трамп каже, що волів би, щоб радше «Росія була дружньою» до США, аніж «такою, якою вона є зараз», і що тепліші стосунки означатимуть для обох країн «змогу піти і нокаутувати» разом угруповання «Ісламська держава». Він також висловив упевненість у тому, що легко може виправити різке погіршення відносин.

У вересні він твердив, що «мав би дуже-дуже добрі стосунки» з президентом Росії Володимиром Путіним. Він також переконував, що краще вестиме переговори з російським лідером, ніж це робив президент США Барак Обама.

Критики Трампа ставлять його самовпевненість під сумнів, зазначаючи, що Обама прагнув поліпшити відносини з Росією через «перезавантаження» під час свого першого терміну. Вони також сумніваються, що Трамп готовий і здатний витримати агресивні дії Росії проти США та їхніх союзників.

Трамп висловлював захоплення Путіним, називаючи його кращим за Обаму лідером. А в березні він назвав НАТО «застарілим», наголошуючи, що припинив би підтримку членів альянсу з боку США, якщо вони не збільшать військові витрати і не «виконають своїх зобов’язань» перед Сполученими Штатами.

Геннінґ Ріке, голова Програми трансатлантичних зв’язків у Німецькій раді міжнародних відносин, каже, що якщо США «більше схилятимуться в бік Росії» під час президентства Трампа, це може мати «безпосередні й дуже небезпечні наслідки для безпеки Європи».

Трамп наразиться на «перевірку реальністю», якщо намагатиметься вести переговори щодо розподілу тягаря НАТО, сказав Ріке.

«Одна з найважливіших основ статусу американської супердержави – те, що вони обіцяють захистити своїх союзників», – сказав він про Сполучені Штати, додавши, що Росія, ймовірно, використовуватиме будь-які прогалини в обороні й стримуванні Заходу.

Москва, найімовірніше, «робитиме все можливе, щоб послабити» НАТО і Європейський союз, щоб «виграти більше впливу, особливо в... Центральній Азії та Східній Європі», зазначив Ріке.

«Якби президент США взяв на себе цю роботу замість Росії, Путін був би радий», – додав експерт.

Ядерна угода з Іраном

Трамп матиме повноваження, щоб виконати свою обіцянку спробувати переглянути угоду 2015 року, згідно з якою Іран обмежує свою ядерну програму в обмін на послаблення санкцій.

Але Ріке запевнив, що це було б «дуже складно, тому що означало б необхідність залучення деяких із партнерів, які також брали участь в переговорах, серед них – Росію та ЄС».

Така спроба, на його думку, буде «на руку твердій лінії в самому Ірані», і, ймовірно, знищить угоду, в результаті чого буде ще важче запобігти спробам Тегерана створити ядерну зброю.

Нерозповсюдження ядерної зброї

Трамп відмовився виключити можливість застосування ядерної зброї проти бойовиків «Ісламської держави» і припустив, що Південна Корея і Японія повинні почати роботу над розробкою власної.

Ріке й Аллін запевнили, що передвиборча риторика Трампа може призвести до зриву заходів із запобігання розповсюдженню ядерної зброї у всьому світі. Країнам «дійсно слід розглянути питання про безпеку їхніх позицій і про те, чи потребують вони ядерної зброї», зазначила Аллін напередодні американських виборів.

Довкілля

Трамп заявив, що «концепцію глобального потепління створили для себе китайці, щоб зробити виробництво у США неконкурентним».

На посаді президента він матиме повноваження виконати обіцянку розірвати з боку США Паризьку угоду, що обмежує викиди парникових газів, які пов’язують з глобальною зміною клімату.

Трамп, чию політику щодо енергії та довкілля широко підтримують республіканські розробники законопроектів, зобов’язався послабити федеральні екологічні норми.

Через виконавчі укази він потенційно міг би відновити розвідку нафти в зонах Аляски і Північного Льодовитого океану, що мають природоохоронний статус, а також поновити роботу над нафтопроводом з Канади, яку припинив Обама.

Імміграція

Трамп пообіцяв упродовж двох років спіймати і депортувати всіх 11,3 мільйона нелегальних іммігрантів у Сполучених Штатах. Він має намір створити «оперативну групу з депортації», яка б мала виконати це завдання.

Фінансування такої програми потребує схвалення Конгресу. Деякі республіканці виступили проти цієї ідеї, що є непопулярною серед латиноамериканців та прихильників фіскального консерватизму.

Аналіз American Action Forum, консервативного аналітичного центру у Вашингтоні, показує, що виконання плану Трампа протягом двох років «вимагатиме безпрецедентного розширення у США особового складу та інфраструктури для вирішення питань, пов’язаних з імміграцією».

У звіті також йдеться про те, що вивезення всіх нелегальних іммігрантів зі Сполучених Штатів призведе до зниження реального валового внутрішнього продукту країни на 1,6 трильйона доларів і що якщо так триватиме упродовж двох років, це скінчиться «раптовою і глибокою рецесією».

Є також сумніви щодо плану Трампа побудувати стіну вздовж південного кордону США і змусити Мексику платити за це.

У Мексиці кажуть, що не платитимуть за проект, який, за підрахунками Washington Post, коштуватиме щонайменше 25 мільярдів доларів.

Трамп вважає, що зможе вилучати грошові перекази у мексиканських іммігрантів, які не мають документів, посилаючись на «Патріотичний акт» США. Утім, юристи сумніваються, що цей закон, який був розроблений, аби зупинити фінансування терористів, можна використовувати з цією метою.

Трамп також може видати укази про те, щоб реалізувати його суперечливу пропозицію тимчасово заборонити мусульманам в’їзд на територію США і припинити програми щодо біженців.

Обидві ініціативи, найімовірніше, оскаржуватимуть у суді, але судові справи щодо цих скарг можуть тривати доволі довго.

Зменшення податків

Трамп запропонував економічний план на основі ідеї, що скорочення податків для бізнесу до 15% від теперішнього 35-відсоткового максимуму забезпечить створення робочих місць й економічне зростання, стимулюючи компанії інвестувати.

Республіканці загалом підтримують таке скорочення податків. Але є протидія з боку незалежних і двопартійних економічних груп, а також деяких фіскальних консерваторів.

У Tax Foundation, безпартійному аналітичному центрі (Вашингтон), вважають, що запоновані Трампом скорочення податків можуть «зменшити федеральні доходи» аж на 5,9 трильйона доларів, не беручи до уваги прискорене економічне зростання, і означатимуть значно нижчі податки для найбагатших громадян.

У жовтневому звіті Urban-Brookings Tax Policy Center професор юридичного факультету Нью-Йоркського університету Лілі Батчелдер доходить висновку, що план Трампа означає «значно вищі податки для мільйонів сімей з дітьми з низьким і середнім рівнем доходу».

У Комітеті за відповідальний федеральний бюджет, двопартійному аналітичному центрі (Вашингтон), вважають, що через запропоновані Трампом скорочення податків загальний борг США підвищиться до 28,4 трильйона доларів до 2026 року.

Торговельні угоди

Інша частина економічного плану Трампа ґрунтується на його переконанні, що бізнес США страждає від низки торговельних угод, які були «катастрофою» і які треба переглянути.

На посаді президента Трамп матиме право розірвати угоду про торгівлю в рамках Транстихоокеанського партнерства (ТРР) і угоду про Північноамериканську зону вільної торгівлі (NAFTA). Він також зможе дати розпорядження Міністерству торгівлі США розпочати судові справи щодо таких країн, як Китай, що він погрожував зробити, і запровадити тарифи на певні категорії імпорту.

Трамп також пригрозив вивести США зі списку 164 країн Світової організації торгівлі (WTO), яка виступає арбітром у суперечках з приводу тарифних угод і правил торгівлі, якщо та ухвалюватиме рішення, що йдуть урозріз з його торговельною політикою. Він матиме для того юридичні важелі.

Згідно з оцінкою Марка Занді, головного економіста аналітичної компанії Moody's Analytics, політичні пропозиції Трампа можуть зробити економіку США «значно» слабшою унаслідок скорочення міжнародної торгівлі, імміграції й прямих іноземних інвестицій.​

Над матеріалом працював кореспондент Радіо Свобода Рон Сіновіц

XS
SM
MD
LG