Доступність посилання

logo-print

Як Путін переповів брехню російського каналу – дайджест дезінформації


Ілюстративне фото. Плакат на мітингу російської опозиції, лютий 2016 року

Ілюстративне фото. Плакат на мітингу російської опозиції, лютий 2016 року

Президент Росії Володимир Путін повторив фальшиву історію російського каналу, так як колись міністр закордонних справ Росії Сергії Лавров переповів уже всім відому фальшиву «історію про Лізу». Про це й інше у свіжому дайджесті дезінформації від групи зі стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх зв’язків.

26 жовтня «Первый канал» Росії повідомив новину, що шокує: «Австрійський суд визнав біженця із Близького Сходу не винним у зґвалтуванні 10-річного хлопчика через те, що обвинувачений не володіє німецькою мовою а, отже, не зрозумів, що хлопчик сказав «ні».

«Насправді, мігрант не виправданий, а досі перебуває під вартою й чекає на нове судове слухання, що відбудеться 2017 року. Протягом доби аналітичний портал The Insider і російська служба Deutsche Welle довели, що ця новина – фальшивка. «Первый канал» видалив сюжет зі свого сайту», – повідомляють журналісти.

Однак на засіданні Ради з міжнаціональних відносин 31 жовтня президент Росії Володимир Путін згадав цю «новину», щоб пояснити, чому в міжнаціональних відносинах Росії варто спиратись на власний досвід, а не на досвід Європи. «Ви ж бачили, що відбувається: іммігрант зґвалтував дитину в одній із європейських країн. Суд його виправдав за двома підставами: він погано говорить мовою країни, в якій перебуває, і не зрозумів, що хлопчик – а це був хлопчик – заперечує. Це не вкладається в голові, що вони творять там. Це результат розмивання цих традиційних національних цінностей і, не знаю навіть, як пояснити, – почуття провини перед цими мігрантами», – заявив Володимир Путін.

Експерти групи EEAS East StratCom Task Force зазначають, що кремлівська дезінформація не вперше користується темою «кризи мігрантів». А робиться це, на їхню думку, задля переконування російської аудиторії, що Європа повна небезпек і відходить від «традиційних цінностей». Подібні ж сюжети можуть загострити нинішню напруженість у питанні мігрантів, щоб дестабілізувати європейське суспільство.

Відомим прикладом є так звана «Історія Лізи» в Німеччині. Російські державні ЗМІ сфабрикували історію про 13-річну російськомовну дівчинку, яку буцімто зґвалтували мігранти. Незабаром було доведено, що історія є фальшивкою, однак міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повторив її, звинувативши владу Німеччини в спробі «зам’яти справу».

Історія протесту проти дезінформації

У свіжому випуску дезінформації також ідеться про Валерія Безп’ятих, видавця газет у Свердловській області. Разом із іншими регіональними журналістами він бере участь у кампанії з привернення уваги до дезінформації на російському телебаченні. Чоловік розповідає свою історію у відеосюжеті, розміщеному на сторінці EU vs Disinformation у Фейсбуці.

Виступ проти цензури

24 жовтня одна із найбільш авторитетних і відомих людей Росії виступив на сьомому з’їзді «Спілки театральних діячів Російської Федерації» із промовою проти цензури. Актор і керівник московського театру «Сатирикон», жива легенда, Костянтин Райкін провів паралель між культурним життям сучасної Росії й культурним життям Радянського Союзу часів Сталіна. Райкін рішуче закликав до «цехової солідарності». Він нагадав про свого покійного батька, не менш відомого актора Аркадія Райкіна, одного з небагатьох видатних діячів культури, який пережив сталінський терор. Головна теза виступу Райкіна-молодшого – що цензура сьогодення ніскільки не краща за цензуру часів Сталіна. На його думку, державне фінансування культури не повинно передбачати державний контроль над творчістю. Ці слова були озвучені на тлі нещодавнього примусового закриття експозицій і вистав, а також указівок від політичного керівництва щодо того, як інтерпретувати російську класику.

«У багатьох ЗМІ, зокрема на незалежному телеканалі «Дождь» і незалежному новинному порталі Meduza, повідомили про виступ Райкіна, і це викликало бурхливе обговорення теми взаємного перетину культури й політики. У відповідь на виступ Райкіна прес-секретар президента Путіна

Дмитро Пєсков заявив: «Цензура є неприпустимою. Але при цьому треба чітко диференціювати ті постановки і твори, які ставляться чи знімаються за державні кошти чи із залученням якихось інших джерел фінансування»», – пишуть у дайджесті.

Серед багатьох коментаторів, які підтримали Райкіна, є відомий кінорежисер Андрій Звягінцев.

«Цілком очевидно, що у простір культурного життя країни цензура увійшла на «повний зріст», – так починається авторська стаття Звягінцева, опублікована в газеті «Коммерсант».

Андрій Звягінцев

Андрій Звягінцев

«Заборона вистави, заборона виставки, заборона публікації тексту – все це і є цензура. Просто неймовірно, з якою легкістю зараз відбувається підміна понять. Ніхто навіть не морщиться. Ми говоримо: «Це цензура», вони кажуть: «Це держзамовлення»», – пише він у матеріалі.

Звягінцев також підкреслює зв'язок між цензурою і пропагандою: «Моєму синові тільки днями виповнилося 7 років. У нас удома немає телевізора вже багато років. У вересні він пішов до першого класу. Вже наприкінці першого тижня навчання на моє запитання, що вони вивчають у класі, мій син відповів: «У Москві є Красна площа, Кремль і зоопарк, а ще в нас є президент Путін, він хороший і добрий». Ось це і є держзамовлення: замість об’єктивних знань – ідеологія, разом із написанням галочок – «пропаганда».

Курйоз

Курйозом останнього тижні автори дайджесту назвали кепкування соцмереж із авіаносця «Адмірал Кузнєцов».

«Пристрасті розгорілися навколо походу російського авіаносця «Адмірал Кузнєцов» до Сирії. Поки тривало обговорення, де на маршруті авіаносець зможе дозаправитись, користувачі соціальних мереж розпочали кепкувати над старіючим флагманом. Повідомляється, що авіаносець, побудований десь між 1982 і 1995 роком, працює на вугіллі».

XS
SM
MD
LG