Доступність посилання

Домовленості Києва й Кишинева. Окупант так просто не йде


Ілюстративне фото. Чоловік у масці російського президента Володимира Путіна на акції протесту проти агресії Росії. Київ, 2014 рік

Ілюстративне фото. Чоловік у масці російського президента Володимира Путіна на акції протесту проти агресії Росії. Київ, 2014 рік

Заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін із обуренням відгукнувся про домовленості Києва й Кишинева щодо надання Україною коридору для виведення російських військ, які нині перебувають на території самопроголошеної Придністровської молдавської республіки. Карасін назвав цю домовленість «провокаційною витівкою України» й наголосив, що окупаційні війська залишатимуться у Придністров’ї до того часу, доки в цьому буде необхідність.

Тим часом питання про виведення російських військ залишається одним із найголовніших питань, що гальмують урегулювання давнього конфлікту в Молдові. При цьому російська сторона не раз посилалася на логістичні проблеми – як виводити техніку, якщо між Молдовою й Росією територія України. Адже Україна напевно не погодиться щоб російські війська проходили через її територію.

А коли повідомили, що Україна погоджується, відразу ж виявилося, що російські війська перебуватимуть на чужій території стільки, скільки цього побажає Кремль.

Нічого нового в цьому немає. 2003 року Москва запропонувала Кишиневу й Тирасполю план урегулювання, згідно з яким Придністров’я ставало федеративною одиницею у складі Молдови, а на території регіону залишалися російські війська. План був відкинутий тодішнім президентом Молдови комуністом Володимиром Вороніним буквально в останню мить, що стало причиною серйозного погіршення російсько-молдовських відносин і блокади молдовських товарів Москвою.

У Кремлі покладають надії на Додона

У неділю 13 листопада в Молдові другий тур президентських виборів, вірогідним переможцем якого може стати колишній соратник Володимира Вороніна Ігор Додон, лідер прокремлівської партії соціалістів. Росіяни плекають великі сподівання. У Кремлі розраховують допомогти Додону отримати контроль над парламентом і ухвалити новий план федералізації країни. Він ще більш згубний для Молдови, ніж попередній. Але одне в цьому плані залишається незмінним – у Придністров’ї зберігається присутність російського війська. Як гаранта молдавського «нейтралітету», а по суті – окупації всієї Молдови Росією.

Цей приклад важливий для України ще й із точки зору врегулювання на Донбасі. Москва ніколи не погодиться з рішенням, що припускатиме виведення російських військ із окупованого регіону. Путін може проводити переговори й давати обіцянки, але війська не виводитиме за жодних умов. І якщо у Придністров’ї окупант перебуває вже 25 років, то чому б йому не закріпитися на Донбасі? Хто завадить? Тим більше, коли в окупаційний контингент активно вербують місцевих жителів?

Окупанта не можна попросити піти – на те він і окупант. Окупант іде тільки тоді, коли не витримує тиску. А якщо тиску немає чи його мало – він закріплюється.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG