Доступність посилання

«Дім Свободи»: В Україні – найбільше падіння свободи слова в інтернеті за останні 5 років серед 65 країн


Згідно з доповіддю правозахисної організації «Дім Свободи» (Freedom House), оприлюдненою у понеділок, Україна очолила список країн, в яких відбулося найбільше згортання свободи в інтернеті за останні п’ять років. З 2012-го по 2016-ий рік (останнє дослідження охопило період до травня 2016-го року, але врахувало деякі події, які сталися пізніше – ред.), Україна перемістилася з категорії «вільних» до категорії «частково вільних» країн.

Автори дослідження пояснюють цю тенденцію тим, що під час інформаційної війни з Кремлем «влада заарештовувала кількох користувачів соціальних медіа, які відступили від урядової лінії; у той же час кібератаки, які походили з Росії, дестабілізували критичну інфраструктуру в країні».

В Україні ми бачили перші арешти користувачів, які закликали до досягнення політичних цілей у дуже ненасильницький спосіб

«За останній рік спостерігається негативна тенденція в Україні і в Росії. Їх об’єднує посилення тиску за заклики до екстремізму та сепаратизму в мережі. В Україні ми бачили перші арешти користувачів, які закликали до досягнення політичних цілей у дуже ненасильницький спосіб, але вони були ув’язнені за законом про екстремізм.

У Росії відбуваються подібні речі. Ми бачили присудження першого максимального терміну за законом про боротьбу з екстремізмом за ненасильницькі політичні висловлювання. В Росії є ціла низка законів, які обмежують приватність і свободу слова в країні. До того ж, цього року було прийнято цілу низку антитерористичних законів, відомих як закони Ярової, які теж підривають конфіденційність спілкування російських користувачів,» – сказав у інтерв’ю «Голосу Америки» менеджер дослідження «Свобода в Мережі» «Дому Свободи» Адріан Шабаз.

Всього дослідження охопило ситуацію у 65 країнах, де мешкає 88% усіх користувачів інтернету в світі.

Зі всіх 65 країн 34 країни мали негативну тенденцію. Найбільше ситуація за останній рік погіршилася в Уганді, Бангладеш, Камбоджі, Еквадорі та Лівії.

Загалом за останні 6 років свобода в мережі згортається, пишуть автори дослідження. Серед нових тенденцій – цензура та обмеження користування такими медійними платформами, як Facebook, Twitter, WhatsApp, Telegram, а також додатками для аудіокомунікації – Skype, FaceTime.

Це робиться як з метою обмежити свободу слова, так і для того, щоб захистити місцеві телекомунікаційні компанії від конкуренції.

Також за цей час все більше користувачів соціальних мереж потрапляють у в’язницю через контент своїх постів чи навіть просто через те, що вони поділилися чужим постом, чи просто його уподобали. З липня 2015 року поліція в 38 країнах заарештувала громадян за їх діяльність в соціальних медіа.

Дві третини всіх користувачів інтернету живуть в країнах, де критика уряду, критика правлячої родини чи монархії є об’єктом цензури

«Це не екстремізм чи тероризм, це політичні, соціальні та релігійні висловлювання. І деякі з цих людей отримують дуже жорстке покарання. В Таїланді громадянина засудили до 30 років ув’язнення за критику монархії на Facebook. Дві третини всіх користувачів інтернету живуть в країнах, де критика уряду, критика правлячої родини чи монархії є об’єктом цензури», – говорить Шабаз.

Так, в Саудівській Аравії громадянин був засуджений до 10 років ув’язнення та 2 000 ударів батогом за «поширення атеїзму» в Twitter. Солдати в Об’єднаних Арабських Еміратах були заарештовані через те, що вони записали та поширили кліп на популярну пісню, танцюючи у військовій формі. В Росії інженер Андрій Бубєєв був заарештований через те, що він перепостив матеріал, який ідентифікує Крим як українську територію у VKontakte, хоча його побачило всього 12 його контактів.

Найбільше права користування соціальними медіа обмежені в Китаї, Ірані та Сирії. За «поширення чуток» в соціальних мережах (а як правило – критики) громадяни Китаю отримують семирічні терміни ув’язнення, а деякі представники релігійних меншин потрапили у тюрму лише через те, що дивилися релігійне відео на своїх мобільних телефонах.

Туреччина, де ситуація погіршувалася і раніше, сповзла з категорії «частково вільних» у «не вільні» після невдалого перевороту у липні 2016-го року.

У 15 країнах було зафіксовано повне блокування доступу до інтернету та мобільних сервісів з боку уряду за останній рік.

Ще однією тенденцією, яка вказує на погіршення свободи слова в інтернеті, кажуть в «Домі Свободи», є те, що розширилася тематика постів, які викликають негативну реакцію влади. Серед них – захист прав людей нетрадиційної сексуальної орієнтації, а також різноманітні петиції. Чимало уваги влада в авторитарних країнах почала приділяти малюнкам в жанрі політичної сатири.

У 14 з 65 країн спроби посилити національну безпеку мали негативний ефект на свободу слова та приватність. Так у Сполучених Штатах суд наказав компанії Apple розблокувати смартфон, який належав терористу, що здійснив атаку в Сан-Бернардіно. Компанія відмовилася це робити, але пізніше урядові експерти змогли отримати доступ до цих даних без допомоги Apple.

У Франції після терористичних атак було подовжено дію надзвичайного стану, який дозволяє моніторинг та арешт підозрюваних правоохоронцями з дуже обмеженим судовим наглядом. У Німеччині був прийнятий закон, який зобов’язує провайдерів зберігати дані користувачів до 10 тижнів.

В Росії антитерористичний закон, ухвалений в червні 2016-го року, вимагає від всіх «організаторів інформації в мережі» надавати ФСБ засоби розшифровки будь-якої інформації, яку вони передають, а також зберігати усю інформацію, якою поділилися користувачі, протягом 3-х років.

Ми бачимо криміналізацію ненасильницьких політичних висловлювань в багатьох країнах

«Шлях, яким терористичні організації та загалом екстремісти можуть маніпулювати соціальними мережами з власними цілями, викликає велике занепокоєння, – говорить дослідник «Дому Свободи» Адріан Шафаз. – Але, я думаю, що міжнародне співтовариство має знайти позитивні шляхи, як з цим боротися. А ми бачимо прийняття дуже широких законів із боротьби з тероризмом та екстремізмом, які, я думаю, йдуть занадто далеко в іншому напрямку. Ми бачимо навіть криміналізацію ненасильницьких політичних висловлювань в багатьох країнах».

У 14 країнах зафіксовані незначні покращення, включно зі Сполученими Штатами, де був ухвалений закон, який обмежує збір телекомунікаційних метаданих провайдерами та встановлює деякі інші обмеження на порушення приватності користувачів.

«Це дуже важливо, бо це було вперше, коли Конгрес встановив ліміт на діяльність Національного агентства з безпеки», – сказав Шабаз.

Серед позитивного розвитку – успішні кампанії з метою захисту свободи, прав людини, боротьби з корупцією в окремих країнах, а також координація зусиль рятувальників та активістів під час стихійних лих та військових конфліктів за допомогою соціальних медіа.

Найкраща ситуація зі свободою в інтернеті в Естонії та в Ісландії. «У них загалом вільний та відкритий інтернет, дуже високий рівень доступу до інтернету, дуже сильний захист свободи слова та приватності. І ми не бачили жодних порушень в цих країнах за останні роки», – пояснив Шабаз. Ситуацію зі свободою в інтернеті дослідники високо оцінили також у Грузії та Вірменії.

XS
SM
MD
LG