Доступність посилання

logo-print

Що є найважливішим пріоритетом зовнішньої політики для новообраного президента США? Чому ЄС домовляється про посилення військової кооперації після перемоги Трампа? І чи зможе Україна гарантувати безперебійний транзит російського газу до ЄС? На ці теми, серед іншого, звертають увагу західні ЗМІ.

Американський часопис National Interest пише, що для зовнішньої політики адміністрації новообраного президента США Дональда Трампа немає більшого пріоритету, ніж урегулювання конфлікту в Україні. Анексія Криму та продовження російської агресії на Донбасі є порушенням норм міжнародного права, що руйнує російсько-американські відносини, зауважують автори статті.

Під час передвиборної кампанії Трап називав політику США щодо Росії абсолютно неправильною, тож наразі він має усі можливості для побудови нових відносин з Москвою. І, наголошується у статті, першочерговим тут є українське питання.

Автори статті пропонують триетапну стратегію для вирішення цієї проблеми.

По-перше, Росія і Захід мають «погодитися не погоджуватися» щодо статусу Криму на невизначений термін. Саме так Захід ставився до трьох країн Балтії від 1940 року до розпаду СРСР. Це навряд чи можна назвати елегантним чи навіть задовільним рішенням, але його можна виправдати, з огляду на нинішні реалії, мовиться у статті.

По-друге, сторони мусять домовитися про збереження статусу-кво для Донбасу як частини України, а також про дієве припинення вогню.

По-третє, США, ЄС, Росія і Україна повинні спільно сформувати комплексний пакет допомоги для відновлення української економіки. Така ініціатива, мовиться у статті National Interest, мусить іти від нової адміністрації Трампа, це стало б сигналом для президента Росії Володимира Путіна, що його ніхто не ігнорує і що новий президент США хоче співпрацювати з ним у рамках відновлення російсько-американських відносин.

National Interest зауважує, що у нинішніх лідерів США та Росії різні точки зору на свої національні інтереси, як і було за часів Холодної війни. Але, вважають автори статті, коли новообраний президент Дональд Трамп вступить на посаду, ці чи інші ініціативи можуть стати початком завершення політичної дилеми, у якій заплуталися обидві країни, а це створює серйозну загрозу для всього світу.

Журналісти видання Politico пишуть, що у час, як новообраний президент США Дональд Трамп підбирає співробітників Білого дому, чиновники Євросоюзу погодилися посилити військову кооперацію. План щодо посилення військової співпраці, який просувають Німеччина, Франція, Італія та Іспанія, став для них нагальним після перемоги Трампа, йдеться у статті.

У понеділок, під час зустрічі європейських дипломатів у Брюсселі, представник ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні заявила, що цей план втілюватиметься в життя, попри результати президентських виборів у США. Журналісти Politico зазначають: раніше Моґеріні заявляла, що метою є не створення так званої «армії ЄС», а становлення Європи як «супердержави, що вірить у мультилатералізм і співпрацю».

Федеріка Моґеріні та європейські дипломати висловили сподівання, що посилення військової співпраці у Європі буде позитивним сигналом для Вашингтона і навіть для Дональда Трампа, який казав, що хоче, щоб союзники США по НАТО виділяли більше коштів для потреб альянсу.

Інтернет-видання Європейського союзу Euractiv.com зауважує, що у понеділок президент Росії Володимир Путін застеріг канцлера Німеччини Анґелу Меркель, що Україна відбиратиме російський газ, призначений для Європи. У заяві Кремля мовиться, що під час телефонної розмови двоє лідерів погодилися, що це питання має бути обговорене під час зустрічі представників Міністерства енергетики Росії, російського «Газпрому» та Європейської комісії.

Журналісти Euractiv.com пишуть: Путін заявив, що ризики несанкціонованого відбору газу українською стороною посилюються з огляду на очікування холодної зими.

Більшість газу, який Москва продає країнам ЄС, експортується через українську газотранспортну систему. При цьому сусідня Україна наразі не купує російського газу через конфлікт з Москвою.

Журналісти Euractiv.com зазначають, що раніше за посередництва Єврокомісії відбувалися успішні переговори між Києвом та Москвою щодо постачання в Україну російського газу, але тепер Київ вирішив, що не потребує допомоги європейської сторони.

Євросоюз готовий буди посередником в українсько-російських газових переговорах, оскільки коли у 2009 році «Газпром» припинив Україні газопостачання, кілька європейських країн лишилися без тепла. Україна у літній період мала заповнити свої газові сховища для проходження зимового сезону та гарантування безперебійного транзиту. Але нещодавно у Єврокомісії заявили, що газу з українських підземних сховищ вистачить лише у випадку м’якої зими.

XS
SM
MD
LG