Доступність посилання

Західні ЗМІ намагаються передбачити, чи стануть виборчі гасла новообраного президента США основою закордонної політики Вашингтона. В деяких публікаціях лунає стурбованість новими діями Путіна в Сирії. А також є матеріали про проблеми з корупцією в Україні.

Американська The Washington Post розповідає, що українці побоюються негативних наслідків виборів у США для долі їхньої країни. Стаття цитує редактора українського тижневика «Новое время» Віталія Сича, який каже, що Україна стурбована обіцянками Дональда Трампа під час виборчої кампанії дружити з російським президентом Володимиром Путіним і розглянути можливість скасування санкцій щодо Росії.

Далі кореспондент Ендрю Рот пише: «Насправді, через тиждень після виборів ніхто з уряду (у Києві) не бажає обговорювати те, що Трамп казав про Україну. Зараз головна необхідність – запастися терпінням і вибірковою забудькуватістю, бо Київ намагається подати своє бачення новообраному президентові та Республіканській партії США. Трамп і президент Порошенко у вівторок вперше розмовляли по телефону, і українські посадовці сподіваються організувати їхню особисту зустріч у лютому в Нью-Йорку, коли Україна головуватиме в Раді безпеки ООН».

Часопис вважає, що українці сподіваються на те, що новообраний президент у своїх виборчих заявах дещо перебільшував і що вони не стануть основою його справжньої закордонної політики. Також надія у тому, що представники Республіканської партії, від якої балотувався Дональд Трамп, підштовхнуть його ближче до України і далі від Росії.

Веб-сайт одного з британських часописів Daily Mail друкує застереження авторитетного журналіста Едварда Лукаса про те, що нові бомбардування сирійського міста Алеппо посилилися на тлі замирливих заяв Дональда Трампа на адресу російського президента Путіна.

«Чи означає бомбардування Алеппо початок війни Путіна за відбудову СРСР?» – запитує заголовок статті. Автор вважає, що початок російського бомбардування і ракетних обстрілів одразу після розмови Володимира Путіна з новообраним президентом Дональдом Трампом зловісне.

«Іронія в тому, – пише Едвард Лукас, – що у своїй країні президента Трампа обмежуватиме брак досвіду і міцні політичні установи Америки. Справжньої шкоди буде завдано за кордоном – нам і тим, хто залежить від розвідданих і тісних оборонних зв'язків з Америкою».

У статті висловлене побоювання, що Захід відмовиться від санкцій і тиску на режим Путіна та визнає, що Кремль має право на зони військового й політичного впливу в Східній Європі.

Фінансист і політичний активіст Білл Браудер: «Дуже похмурі прогнози від Едварда Лукаса про те, як ми усі станемо рабами Путіна через поступливість Трампа до Путіна».

Міхеїл Саакашвілі скористався шпальтами американського часопису New York Times, щоб висловити свою думку про проблеми з корупцією в Україні. Він наголошує, що має досвід і 9 років президентської посади в Грузії, і роботи найвищим посадовцем в Одеській області України.

«Це дуже незвичайно, щоб колишній президент однієї країни працював очільником області в іншій країні. Але в Oдесі вирішувалася доля української державності. Регіон був не лише пронизаний місцевими мафіозними групами горезвісними своїм бандитизмом, але й перебував під загрозою конфлікту з підтримуваними Росією сепаратистами на сході», – пояснює читачам Міхеїл Саакашвілі.

Далі автор розповідає про своїх соратників, які допомагали здійснювати деякі реформи в Україні і, зокрема, створювати антикорупційні відомства та реформувати поліцію. «Здавалося, – пише Саакашвілі, – що президент України заохочував нас працювати в цьому напрямку далі». Але, за словами тепер вже колишнього голови Одеської обласної державної адміністрації, реформи раптово натрапили на спротив саме там, де спротиву очікували найменше, з боку найвищих посадовців у Києві.

Першою ознакою проблем Саакашвілі називає протистояння з тодішнім премєр-міністром Арсенієм Яценюком. Він пише, що одеську адміністрацію місяцями не фінансували, гальмували призначення кількох його ключових заступників.

«Останньою краплею для мене стало те, що опубліковані минулого місяця електронні декларації українських посадовців показали їхні багатства. Державні службовці, з якими мені треба було щоденно співпрацювати, безсоромно показували мільйони доларів, якими вони напхали свої матраци. Саме десятиліття правління цієї пострадянської клептократичної еліти перетворили цю потенційно заможну країну на одну з найбідніших держав Європи», – стверджує Міхеїл Саакашвілі.

Він пише у статті, що ця еліта і далі розграбовує усе, й тому її треба позбутися: «Остаточна свобода для України полягатиме у тому, щоб звільнитися не лише від російської агресії, але й від політичного класу російського зразка, який тягне Україну назад від її європейських прагнень».

Лондонський кореспондент The Globe and Mail Марк МакКіннон: «Саакашвілі на першій шпальті Нью-Йорк Таймс порівнює Порошенка з колишнім грузинським президентом Шеварднадзе».

Про те, що Саакашвілі починає політичну боротьбу пише також кореспондент The Daily Sygnal в Україні Нолан Петерсон. В інтерв’ю кореспондентові лідер нової української політичної сили заявив, що хоче «привести в український уряд нове покоління» і «змінити цілий політичний клас».

Про те, як українські матері шукають втрачених у війні на Донбасі синів, розповадає Al Jazeera. Репортаж починає з прикладу 59-річної Олени Довгополої з Дніпропетровська, яка присвятила життя пошукам сина Сергія, який пропав безвісти у вересні 2014 року. Згодом жінка отримала від Міністерства оборони України листа з повідомленням, що її син загинув, але вона відмовляється вірити.

Al Jazeera нагадує, що за час боїв з підтримуваними Росією сепаратистами в Україні зникли безвісти принаймні 1 тисяча осіб, 10 тисяч загинули і 1,5 мільйона втратили домівки.

«Довгопола отримала багато дзвінків від людей, які стверджували, що мали інформацію про її сина. За передачу інформації вони вимагали сотні доларів. Побоюючись втратити шанс, жінка заплатила тисячі доларів, сподіваючись, що якесь із тих повідомлень буде справжнє. Але усе виявилося шахрайством», – читаємо у статті.

Репортаж подає також приклади інших вражених трагедією українських жінок, на яких наживаються шахраї. Багато з них не полишають надій: їздять на контрольовані сепаратистами території, переглядають російські газети й інтернет-ресурси, сподіваючись натрапити на слід.

Кореспондент Al Jazeera Метью Вікері розповідає, що в одному з небагатьох, але обнадійливих випадків Людмила Карпова таки знайшла свого сина Юрія – українського солдата, який після кривавих боїв під Іловайськом опинився у полоні російсько-сепаратистських сил. Він був звільнений під час одного з обмінів полоненими.

XS
SM
MD
LG