Доступність посилання

logo-print

Без повернення Криму Росія не стане демократичною державою ‒ російський опозиціонер


Нещодавня публічна полеміка в соцмережах між російським опозиціонером, засновником громадського руху «Открытая Россия» Михайлом Ходорковським і журналістом Айдером Муждабаєвим знову підняла питання, які вже звучали два роки тому: чи готова російська опозиція визнати незаконність анексії півострова і припустимо йти на компроміси задля вирішення, як висловився Ходорковський, «більш важливих питань»? Своєю думкою на цю тему в інтерв'ю з Крим.Реалії поділився третій учасник згаданого листування, член бюро Федеральної політради руху «Солидарность», близький соратник убитого російського політика Бориса Нємцова Леонід Мартинюк.

«Ще два роки тому я помітив пост Михайла Ходорковського, коли він приблизно в тих же формулюваннях, що й сьогодні, пояснював, що не віддасть Крим, тому що не хоче ставати диктатором. Він наполягав, що рішення про повернення Криму має ухвалювати російське суспільство, яке явно до цього поки не готове. Тоді український журналіст Віталій Портников заперечував йому, говорячи про необхідність дотримуватися верховенства закону. У той момент мені здалося, що Михайло Борисович міг написати це зопалу, не розібравшись до кінця у правовій суті питання. Однак дискусія з Муждабаєвим, що відбулася днями, де він повторив ті ж самі слова, навіть у більш жорсткій формі, показала мені, що людина за два роки ніяк не змінила свою позицію. Схоже, що ним рухає не закон, а лише бажання отримати владу ефективним способом. Цілком можливо, що хтось із політтехнологів порадив йому не говорити про повернення Криму, щоб така позиція не завадила йому прийти до влади. Схоже, він вирішив слідувати цим порадам», ‒ припускає опозиціонер.

Леонід Мартинюк

Леонід Мартинюк

При цьому Леонід Мартинюк відзначає: саме формулювання про те, що російське суспільство буде категорично проти повернення Криму, трохи від лукавого, оскільки в диктаторській державі не може бути об'єктивної соціології.

«Звісно, завжди можливий сценарій палацового перевороту, або «революції еліт», при якій змінюється не вся влада, а лише обмежена кількість людей у ній. У цьому випадку суспільство, швидше за все, буде розчароване не в усій політиці чинної влади, а лише в якійсь її частині. Однак навіть при збереженні такого хворого суспільства Ходорковський, схоже, готовий замінити Путіна, і саме від імені такої більшості, яка не змінила своєї позиції, він говорить, що не готовий віддати Крим», ‒ припускає Мартинюк.

Борис Нємцов (л) і Леонід Мартинюк (п)

Борис Нємцов (л) і Леонід Мартинюк (п)

Російський опозиціонер визнає: навіть при заявленій ним позиції Михайло Ходорковський здатний стати «меншим злом», ніж Путін, якщо, наприклад, він припинить війну на Донбасі. Однак, за його словами, це не змінює того факту, що зараз лідер «Открытой России» не відповідає тим критеріям, які сам же встановлює для майбутнього російської держави.

Ходорковський здатний стати «меншим злом», ніж Путін, якщо, наприклад, він припинить війну на Донбасі

«Ходорковський говорить, що збирається будувати в Росії сучасне європейське демократичне суспільство, в основі якого лежить волевиявлення народу й верховенство права. При цьому він очевидно не визнає верховенства права, вважаючи, що в деяких випадках його можна не дотримуватися. Це означає, що в нас немає ніяких гарантій того, що уряд Ходорковського в майбутньому дотримуватиметься як міжнародних, так і внутрішніх законів Росії. Прийом на роботу своїх родичів «по блату», можливість для дітей чиновників уникати покарання за очевидні злочини ‒ це все наслідок правового нігілізму, яким пронизане путінське суспільство. І те, що Михайло Ходорковський публічно відмовляється визнати верховенство права, показує, що в разі його гіпотетичної перемоги ситуація в Росії не зміниться», ‒ міркує Леонід Мартинюк.

При цьому опозиціонер підкреслює: покійний Борис Нємцов навіть при тому, що був досвідченим політиком, не визнавав анексію Криму, незалежно від того, що така позиція могла позбавити його частини суспільної підтримки.

«Борис прямо сказав, що він не «кримнашист». Він визнав, що з точки зору політичної доцільності, напевно, можна було б сказати, що він не віддасть Крим, однак він не може, так би мовити, тому що бачить, що анексія Криму ‒ це порушення закону й міжнародних зобов'язань Росії. Для нього було очевидно, що Крим ‒ це не Росія», ‒ згадує Леонід.

Більше того, за словами активіста, «Кримнаш» не є поодиноким випадком порушення закону, не пов'язаним із іншими. Леонід Мартинюк упевнений: саме анексія Криму стала поворотною точкою, через яку з неминучістю пішли й війна на Донбасі, і посилення репресій усередині Росії.

«Я б не став відокремлювати Крим від Донбасу. І те, і інше стало частиною однієї великої концепції «Новоросії». Через низку причин, окупація всієї «Новоросії» зірвалася, проте і Крим, і Донбас були частиною загальної агресивної політики Росії проти України, що пов'язана і з внутрішньої агресією. До 2014 року в Росії існував м'який авторитарний режим. Єдиним випадком зовнішньої агресії був серпень 2008 року, але це виглядало, скоріше, як одиничний ексцес. В основному ж агресія режиму тоді була спрямована всередину країни, і тоді вона була не такого високого рівня, ніж зараз. До анексії Криму в Росії було менше політв'язнів, а випадки на кшталт вбивства Бориса Нємцова й зовсім були неможливі. Саме захоплення Криму перетворило і Росію, і Путіна на міжнародних злочинців, після чого в Путіна зникли шляхи до відступу. Тепер, особливо після рішення Гаазького трибуналу, він уже не може дозволити собі втратити владу, і змушений жорстко придушувати опозицію всередині країни», ‒ вважає Леонід Мартинюк.

Саме захоплення Криму перетворило і Росію, і Путіна на міжнародних злочинців, після чого в Путіна зникли шляхи до відступу

Російський опозиціонер додає: навіть політв'язнів, які були заарештовані ще до кримських подій, зараз не випускають із в'язниць саме через Крим і наступні події, тому що Путін перестав озиратися на вже зруйновану міжнародну репутацію Росії, і намагається утриматися при владі будь-якою ціною.

При цьому Леонід Мартинюк відзначає: навіть у разі, якщо Ходорковський отримає владу в результаті палацового перевороту, при бажанні йому не так складно буде донести людям правду про незаконність анексії Криму, а головне ‒ про негативні наслідки окупації для самих росіян.

«Звісно, багато що залежить від того, чи буде зміна влади супроводжуватися серйозним економічним спадом. Якщо падіння рівня життя дійде до стану 1990 року, люди будуть покірно готові віддати Крим. Більше того, я вважаю, що щодо Криму людей «накрутили» штучно, але насправді ні в 90-і, ні на початку нульових він не був особливо важливий для росіян. Якщо ми згадаємо ситуацію в Радянському Союзі наприкінці 80-х років, росіянам уже не потрібні були ні Центральна Азія, ні країни Балтії. Якщо люди зрозуміють, що санкції і зниження прибутків пов'язані саме з Кримом, а в разі його повернення ситуація покращиться, більшості мешканців країни Крим стане не потрібним. Ну і, безумовно, потрібно буде розвінчати всю брехню російської пропаганди про «київську хунту» і про те, що в українська влада буде готова «вирізати російськомовних жителів Криму». Тоді з поверненням Криму не повинно виникнути ніяких проблем. Однак я не впевнений, що уряд Михайла Ходорковського готовий розвінчувати ці міфи», ‒ підсумував Леонід Мартинюк.

XS
SM
MD
LG