Міжнародні видання пишуть про очікування від саміту Україна-ЄС, який має відбутисб у Брюсселі 24 листопада за участі президента України Петра Порошенка й керівників Євросоюзу. Також є публікації про нове загострення на адміністративній межі материкової України з анексованим Росією Кримом після того, як Україна затримала двох російських вояків, які раніше перейшли служити до російської армії. Також є публікації про третю річницю початку протестів на Майдані.
Брюссельське видання EUObserver пише про саміт Україна-ЄС у Брюсселі 24 листопада, нагадуючи, що керівники ЄС домовилися тримати санкції проти Росії й надалі напередодні саміту з Україною, але ця заява з’явилася на тлі все більшої непевності щодо майбутніх відносин ЄС із Україною.
Лідери Німеччини, Франції, Італії й Іспанії на зустрічі з президентом США наприкінці минулого тижня пообіцяли подовжити санкції проти Росії, які добігають кінця 31 грудня.
Формально рішення щодо подовження санкцій може бути ухвалене на саміті ЄС 15 грудня, незважаючи на бурчання таких членів ЄС як Греція, Угорщина й Італія, які закликають до нормалізації відносин із Москвою, пише видання.
Саміт Україна-ЄС відбудеться на невизначеності щодо західної солідарності щодо Росії на тлі підготовки до вступу на посаду президента США Дональда Трампа, який виступає за нормалізацію відносин із Росією.
Інші питання на порядку денному Петра Порошенка в Брюсселі – процес реформ, Угода про асоціацію між Україною та ЄС, безвізовий режим для громадян України і проблема придністровського врегулювання, зазначає EUObserver.
Видання пише, що процес реформ зосереджується в основному довкола потреби боротьби з корупцією. І тут важливим був запуск системи електронного декларування статків. ЄС зі свого боку готовий надати 600 мільйонів євро у четвер для інвестування в транспортну інфраструктуру в Україні.
«Саміт має подати себе в позитивному ключі, незважаючи на факт, що майбутнє відносин ЄС та України – Угода про асоціацію – перебуває під сумнівом на тлі роздумів у Нідерландах, як дати собі раду з квітневим референдумом, на якому виборці заблокували ратифікацію угоди», – пише видання.
Щодо безвізового режиму, то минулого тижня посли ЄС погодились на нього, але лишень паралельно з ухваленням механізму призупинення його дії в разі, коли забагато українців будуть довше в ЄС ніж три місяці, визначені безвізовими правилами. Але, як каже голова представництва України при ЄС Микола Точицький, саміт повинен дати гарний сигнал українському народу щодо майбутніх відносин із ЄС.
Газета The New York Times пише про затримання Україною двох російських вояків, що, на думку газети, посилило суперечку двох країн.
Як зазначає видання, Міністерство оборони Росії повідомило, що Служба безпеки України «викрала двох його військовослужбовців, які пізніше були названі Києвом дезертирами, що пішли з української армії».
Заява російського міністерства описує подію як «явну провокацію» і вимагає негайного повернення військовослужбовців – Максима Одинцова й Олександра Баранова.
Зі свого боку СБУ підтвердила, що двох військовослужбовців було затримано на адміністративному кордоні з Кримом. «Ці двоє є колишніми українськими військовослужбовцями, які порушили присягу й пішли служити до російської армії», – наголосила СБУ у своїй заяві.
The New York Times зазначає, що російська заява каже, що військослужбовців було затримано на території, власне, Криму, який нині окупований Росією, а українська заява наполягає, що їх було затримано в Миколаївській області.
Росія анексувала Крим 2014 року, розмістивши на півострові тисячі вояків і організувавши нашвидкуруч проросійський «референдум». Багато солдатів та офіцерів української армії й ВМС України, нагадує газета, перейшли на бік росіян і почали служити в російському війську.
Сайт міжнародного телеканалу Al Jazeera в матеріалі про третю річницю початку Революції гідності в Україні пише про піаніно, на якому грали протестувальники і яке надихало їх на акціях протесту в Києві.
Студентка й майбутній музикант Антуанетта Міщенко грала ледь не щодня на піаніно, яке було розфарбоване в синьо-жовті кольори українського прапора.
Та гра була «жестом миру і спротиву агресивності з боку міліції», зазначається у статті.
Піаніно почало збирати довкола себе великі натовпи протестувальників і швидко стало символом революції, пише сайт Al Jazeera, додаючи, що історія з піаніно на Майдані стала «історією мужності й сили музики в боротьбі проти репресій».
Автор фільму про піаніно на Майдані сказала сайту агентства, що сила музики може не поступатися силі «коктейлів Молотова».
«Музика довела, що є дуже сильним важелем спротиву через те, що вона об’єднує людей», – читаємо на сайті Al Jazeera.
