Доступність посилання

Несподівана перемога ексцентричного Дональда Трампа на президентських виборах в США стала справжнім випробуванням не лише для самих американців. На іншому кінці земної кулі, в сніговій Росії, це також викликало бурю найрізноманітніших емоцій. Воно й не дивно, адже увага російської преси до виборів у США була, напевно, навіть більш пильною, ніж до виборів у парламент власної країни.

На відміну від політичної вистави під назвою «вибори у Росії», інтрига американських виборів трималася до самого останнього моменту, і, таким чином, стала серйозним випробуванням для «психіки» деяких громадян Росії

На відміну від політичної вистави під назвою «вибори у Росії», інтрига американських виборів трималася до самого останнього моменту, і, таким чином, стала серйозним випробуванням для «психіки» деяких громадян Росії, які не звикли до таких «несподіванок». Тому й не дивно, що після перемоги Трампа у таких громадян «дах», що називається, остаточно зірвало. В результаті до майбутнього лідера фактично єдиної наддержави світу, який ще навіть не вступив на свою посаду, то тут, то там пішли «ходоки від народу».

Серед іншого увагу громадськості привернуло звернення до Дональда Трампа від якоїсь групи «православних татар», в якому вони просять його скасувати «закон про поневолені народи» від 1959 року, який звинувачував радянську владу в пригніченні корінних народів СРСР. Як виявилося, авторство цього опусу взяла на себе досі мало кому відома член НКА (національно-культурної автономії) татар міста Москви Дінара Бухарова.

Особливої пікантності цьому випаду додає той факт, що найпершим заяву опублікував сайт «Регнум», широко відомий своїми специфічними поглядами стосовно, зокрема, татарського народу. На тому ж сайті своє звернення Бухарова пояснила наступним чином: «Ми сподіваємося, що новообраний президент США скасує закон, який руйнує нашу країну і єдину російську націю».

Цитування всього документа може досить погано позначитися на ще незміцнілих умах російських громадян

Це явно ідеологізоване звернення, густо нашпиговане псевдоісторичним маренням і сучасними урапатріотичними «страшилками», більше нагадує збірку нотаток божевільного, ніж серйозний документ. Цитування всього документа може досить погано позначитися на ще незміцнілих умах російських громадян, а тому обмежимося найбільш «пікантними» моментами, що яскраво відображають ідеологічні настрої справжніх авторів цього листа.

«Татари ‒ другий за чисельністю народ Російської Федерації після великоросів ‒ є невід'ємною частиною російської нації і паствою Російської православної церкви».

«Татари разом із великоросами та іншими народами, що входять в російську націю, будували, творили, захищали християнську Російську імперію».

«Татари знали і знають, що саме в Казані було явлене велике диво явлення Казанської ікони Божої Матері; що казанські митрополити Гурій, Герман, Макарій та Гермоген (який став патріархом) були великими просвітителями татар і рятівниками Росії».

Дійсно, це «великі друзі» татарського народу, особливо митрополит Макарій, який від самого народження підбурював майбутнього царя Івана Грозного захопити у проклятих «бусурман» Казанське ханство. Зрештою, до якої національної катастрофи це призвело, самі татари чудово знають. У цій низці повного татарського «щастя», мабуть, забули згадати немало відомого Луку Конашевича, завдяки якому «татарський народ добровільно вкорінений у православному християнстві та російській державності».

Для тих, хто не знає, нагадаємо, що цей історичний персонаж так «просунувся» у справі «добровільного вкорінення», що це негайно викликало серед татар-мусульман «ентузіазм» абсолютно небачених масштабів, який вилився в знамените повстання під проводом Батирши Алієва.

Взагалі, в цьому збірному «вінегреті» вельми яскраво відобразився не тільки фетиш перед новообраним президентом США, а й прагнення підігнати в ще навіть не розроблений законопроект про «російську націю» свої уявлення про те, як будувати цю саму єдину націю і на яких засадах.

Авторів звернення не цікавлять історичні точності – вони і самі дуже вільно жонглюють історичними фактами у своїх інтересах

Що стосується самого злощасного закону про «поневолені народи», то ухвалений він був у самий розпал «холодної війни», що, звичайно, не могло не позначитися на його змісті, де відповідальність за поневолення народів покладена саме на комуністичний режим. Справедливості заради варто сказати, що реальна відповідальність тут, безумовно, лежить не на радянській владі, а на царській Росії, яка явно не з миротворчих спонукань захопила величезні євразійські простори з народами, які жили там. Після Жовтневої революції ж швидше навпаки були зроблені реальні спроби у самовизначенні неросійських народів. Поготів, світова соціалістична система, в рамках боротьби з якою і був ухвалений цей законопроект, вже давно канула в Лету. Але, як ми бачимо, авторів звернення не цікавлять історичні точності, поготів вони і самі дуже вільно жонглюють історичними фактами у своїх інтересах.

Звичайно, цей закон, який ні до чого не зобов'язує, де-факто вже давно не використовується на практиці, а тому він апріорі не може принести ніякої користі чи шкоди народам Росії. І взагалі, чи спиралися колись «кляті янкі» на цей закон при здійсненні своїх «підступних планів», історія замовчує.

Більш радикально налаштовані прихильники «єдності» без будь-якого сорому називають татар та інші корінні народи РФ частиною російського православного світу і планують будувати нову націю

Але у зверненні на себе звертає увагу інше, а саме ‒ явне прагнення підвести під широко обговорюваний нині закон про «російську націю» принцип злиття всіх народів в одне єдине ціле. Якщо більш помірні ідеологи просування терміну «російська нація» (наприклад, відомий етнолог Валерій Тишков) мають на увазі під цим поняттям «загальногромадянську ідентичність» (тобто колективне почуття приналежності до однієї країни), то вже більш радикально налаштовані прихильники «єдності» без будь-якого сорому називають татар та інші корінні народи РФ частиною російського православного світу і на основі останнього планують будувати нову націю. Тому в світлі початку обговорення концепції про розбудову «російської нації» це звернення треба сприймати саме як випад лобістів другої групи, промацування ними суспільних настроїв.

Якщо татарські громадські організації (тому що це звернення подане від імені якихось «православних татар») мовчки «проковтнуть» і не відреагують належним чином на ці наміри, то певні сили неминуче сприймуть це як подальше керівництво до дії. Вже не раз були спроби прописати в Конституції особливе становище російського народу і православ'я. Причому цим свого часу активно займалися як представники РПЦ, так і деякі політичні партії РФ. Поки їм це не вдавалося втілити в життя, зокрема й через широкий громадський резонанс. Але хтозна, чи вдасться стримувати це й надалі?

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації ‒ на сайті Idel.Реалії

XS
SM
MD
LG