Доступність посилання

Родичі фігурантів «справи 26 лютого»: «Залякувати нас ‒ марна справа»


Ельнара Асанова (л) і Бекір Дегерменджі (п)

Ельнара Асанова (л) і Бекір Дегерменджі (п)

Вже більше ніж півтора року два кримськотатарські хлопці ‒ Мустафа Дегерменджі та Алі Асанов ‒ перебувають в ув'язненні. Російські слідчі звинувачують їх в «участі у масових заворушеннях». Силовики вважають злочином участь Мустафи та Алі в мітингу прихильників територіальної цілісності України, який відбувся в Сімферополі 26 лютого 2014 року. У той день біля будівлі Верховної Ради АРК відбулися зіткнення між прихильниками відокремлення Криму і проукраїнськи налаштованими жителями півострова. В інтерв'ю для Крим.Реалії батько Мустафи Бекір Дегерменджі та дружина Алі Ельнара Асанова розповіли, як відбувається суд над їхніми близькими і на який результат вони розраховують.

‒ Бекір-аг'а, наскільки я знаю, ви щойно повернулися з Брюсселя, де брали участь в офіційних зустрічах з євродепутатами. Розкажіть, що там відбувалося?

Дегерменджі: Метою цієї поїздки було донести до євродепутатів все, що в Криму відбувається з нашими дітьми, ‒ те, як воно є насправді. Було у нас багато зустрічей. Ми виступали перед фракціями, в поїздці брали участь Мустафа Джемілєв, Рефат Чубаров і я, як батько Мустафи Дегерменджі.

Я думаю, мета поїздки була досягнута ‒ ми все розповіли. Багато хто не знав про ситуацію, багато хто знав поверхово про те, що відбувається у нас в Криму. А якщо приїхав батько політв'язня ‒ це вже зовсім інший погляд. Євродепутати обіцяли нам допомогти. Не знаємо, чи правда, і як це відбуватиметься.

Бекір Дегерменджі

Бекір Дегерменджі

Камери в СІЗО переповнені

‒ Як тримаються Алі й Мустафа? Наскільки важко переживають ув'язнення?

Асанова: У Алі є хронічні захворювання. Ми вже скільки разів зверталися до суду, щоб його обстежив лікар, і сам Алі теж писав заяву. Але його так ніхто не оглянув. Він страждає від тиску. Сподіваюся, перетерпить.

‒ Вам вдається бачитися з Алі тільки на судах чи дозволяють побачення?

Асанова: Оскільки я була його громадським захисником, я була у нього на побаченнях у СІЗО.

‒ Скільки разів?

Асанова: Чотири-п'ять разів точно була.

‒ Що він розповідає?

Асанова: Він запитує багато, про дітей, про сім'ю. Він не говорить, що хвилюється, але я бачу, що йому важко. Дітей він, вважай, не бачить, а у нас їх четверо. Четвертого він взагалі не бачив, можна сказати, від народження. Тільки дві хвилини в коридорі. Але він намагається підтримувати мене своєю силою духу.

У СІЗО важко і морально, і фізично. Ліжок там в два рази менше, ніж потрібно.

Ельнара Асанова

Ельнара Асанова

‒ А скільки людей утримують в його камері?

Асанова: 19 осіб.

‒ А розрахована вона на скільки?

Асанова: По-моєму, на 10. Точно не скажу, але десь так.

‒ А як у Мустафи, схожа ситуація?

Вони і сплять по черзі, і харчування відповідне. Коли ми возимо передачі, там більше забороненого, ніж дозволеного

Дегерменджі: У в'язниці, по-моєму, все схоже. Він все приховує, звичайно, щоб ми не хвилювалися. Але, зі слів адвоката, ми знаємо, що вони і сплять по черзі, і харчування відповідне. Коли ми возимо передачі, там більше забороненого, ніж дозволеного. Передаємо напівфабрикати типу «Мівіни»...

Асанова: Домашнього нічого передати не виходить...

Дегерменджі: Так, домашнього приготування заборонене. Такі справи. Але вони тримаються. Навіть якби важко було, я думаю, вони б не сказали, щоб домашні не хвилювалися. Мустафа дуже переживає за нас, за сестричку. У нас дружина з ним бачиться. Мені не дозволяють ‒ виявляється, я якийсь свідок.

‒ Напевно, тому що ви теж були на мітингу 26 лютого.

Дегерменджі: Напевно, не знаю. Так ми бачимося у суді. На останні суди їх привозять. Нас же розділили. Ахтема Чийгоза (заступник голови Меджлісу, в справі проходить як «організатор масових заворушень» ‒ КР) судять окремо, а нас ‒ окремо. І їх почали привозити на суди. Там ми бачимося. Наскільки це можливо, перемовляємося парою слів. Тому що це теж заборонено ‒ розмовляти з підсудними.

Бекір Дегерменджі

Бекір Дегерменджі

«Діти не розуміють, де тато»

‒ Які саме дії інкримінують Мустафі та Алі? Чи говорять слідчі, що вони на когось нападали, били?

Асанова: Його звинувачують в тому, що він був на мітингу, брав участь у масових заворушеннях. Якщо чесно, я не дивилася відео, долучені до справи, і які саме дії йому ставляться в провину, я не знаю.

Дегерменджі: У них у всіх йде одне звинувачення ‒ участь у масових заворушеннях. За цією статтею передбачено термін від 3 до 8 років за російськими законами. Хоча це було за України.

На одному із судів мій син поставив запитання свідкові обвинувачення: «Ви брали участь у масових заворушеннях?». Він каже: «Ні». Мустафа запитує: «Вас штовхали?». Свідок каже: «Так». Мій син уточнює: «А ви у відповідь теж штовхалися?». Той відповів, що так, а Мустафа йому: «Я те саме робив, що ви робили на мітингу. Але чомусь я сиджу за ґратами, а ви ‒ на свободі».

Коли їм ставлять незручні питання, у них відразу відбиває пам'ять, а коли зручні питання, вони розповідають всякі нісенітниці. Ну, суд ось так і проходить. Все йде заангажовано, грають в одні ворота.

Суд по суті почався недавно. Поки відбулося тільки одне повноцінне засідання, по-моєму, це було 2 числа. А так ‒ або хтось не прийшов, або хтось захворів. Постійно все відкладається.

‒ А ви намагаєтеся на всі засідання приходити?

Асанова: Я намагаюся з'являтися на кожному засіданні, але оскільки у мене діти, іноді не вдається.

‒ А діти приходять на засідання?

Асанова: Я їх усіх по одному привозила, щоб хоча б у коридорі він бачив їх. Вдається побачити десь на хвилинку.

‒ Як вони переживають те, що батько в ув'язненні?

Асанова: Якщо чесно, старші ‒ Гульнара і Муххамед все бачать і запитують, чому він там сидить, за що він там сидить. Психічно на них це дуже позначається. Вони не можуть зрозуміти, чому їхній тато не вдома.

‒ А як ви це їм пояснюєте?

Асанова: Ну як пояснюю... Кажу, що бабашка (у перекладі з кримськотатарської ‒ тато ‒ КР) ‒ герой. І сидить він, можна сказати, ні за що...

‒ А у Мустафи немає дітей?

Дегерменджі: У Мустафи немає дітей, він неодружений. Не встиг, будемо так говорити.

«Вони йтимуть до кінця»

‒ А у справі Мустафі теж інкримінують просто участь у мітингу чи те, що він когось ударив, завдав пошкодження?

Дегерменджі: Так, йому інкримінують. У нас у справі чомусь 80 з гаком постраждалих, яких він в очі не бачив. І свідки звідкись з'явилися, які його не бачили, не чули. А чого свідчать, як свідчать, незрозуміло.

На суді 2 числа мій син запитує свідка: «Ви на той момент були громадянином якої країни?». Свідок каже: «України». А він каже: «Тоді вас можна судити за сепаратизм, ви ж хотіли змінити лад, раз вийшли за Росію». Суддя відразу відхилив це питання. Ось і виходить, хто кого і як судить.

‒ Як ви оцінюєте звинувачення, висунуті Мустафі й Алі? Що ви можете сказати про їх законність і обґрунтованість?

Дегерменджі: Мітинги 26 лютого відбувалися, ще коли ми були в складі України. Яке до цього має відношення Росія, я не розумію. Якщо навіть це вважається кримінально караним, суд має проходити в Україні, за українськими законами, але ніяк не за російськими законами. А виходить, що в Крим прийшла Росія, і Росія вже судить за своїми законами людей, які їм не належали. Швидше за все, судить за цю позицію, за те, що ми були проти приєднання до Росії. Швидше за все, з цих міркувань це все відбувається. Залякати нас, змусити виїхати. Я не знаю, що у них на думці.

Якщо чесно, ми вже не боїмося нічого. Скільки себе пам'ятаю, ми намагалися повернутися до Криму. І що, прийшла Росія, і, злякавшись її, ми поїдемо з Криму? Ні!

Але лякати нас, я думаю, марна справа. Вони нас, навпаки, згуртовують цим. Якщо чесно, ми вже не боїмося нічого. Скільки себе пам'ятаю, ми намагалися повернутися до Криму. І що, прийшла Росія, і, злякавшись її, ми поїдемо з Криму? Ні!

Такої ж думки дотримується мій син. Я думаю, Алі теж. І всі, хто сьогодні сидить у в'язниці, вони йтимуть до кінця і доводитимуть свою правоту і невинуватість.

‒ На який результат ви розраховуєте? Чи сподіваєтеся ви на те, що Мустафу й Алі відпустять, дадуть умовний термін?

Асанова: Навіть не знаю, чого очікувати, чесно. Звичайно, у мене є надія, що термін буде умовний. Але що саме буде, я не знаю і не припускаю.

Дегерменджі: Кожна людина розраховує на хороше, ми всі сподіваємося на хороший результат цієї справи. Але судячи з того, як йде цей процес, в найближчий місяць-два це не закінчиться. Швидше за все, вони самі не знають, як закінчити цю справу. Тому що якби у них були залізні аргументи, все проходило за їхніми законами, вони вже давно їх би засудили і такої тяганини вони б не робили. Певно, у них теж якась нестиковочка відбувається. І вони з цією справою тягнуть і самі не знають, як вчинити.

XS
SM
MD
LG