Доступність посилання

Як убивство посла Росії вплине на відносини Москви й Анкари?


Квіти в пам'ять посла Росії в Туреччині Андрія Карлова біля будівлі російського МЗС. 19 грудня 2016 року

Квіти в пам'ять посла Росії в Туреччині Андрія Карлова біля будівлі російського МЗС. 19 грудня 2016 року

В Анкару відправляється міжвідомча робоча група з Москви для розслідування обставин убивства посла Росії в Туреччині Андрія Карлова. Злочин був скоєний 19 грудня ввечері. Одягнений у чорний костюм і краватку 22-річний чоловік з посвідченням співробітника турецької поліції проник на фотовиставку «Росія очима мандрівника» (за іншими даними, «Росія очима турків») у Галереї сучасного мистецтва в Анкарі і вистрелив дипломату в спину, коли той виступав з вітальною промовою. Під час нападу були поранені ще троє осіб. Злочинця застрелила поліція.

Людина, яка напала на посла, кричала турецькою і арабською мовами: «Ми – ті, хто обіцяв пророку Мухаммаду почати джихад. Це розплата за Алеппо! Це розплата за Сирію! [...] Ви відповісте за все, що зробили на наших землях. Доти, доки у нас не буде безпеки, у вас її теж не буде. Ідіть, залишайтеся на своєму місці. Я покину це приміщення тільки трупом!» – а також: «Пам'ятайте Сирію! Аллах Акбар!». Турецька газета «Хюррієт» додає, що той, хто стріляв, вигукнув також: «Ви бомбите мирних жителів, ви повинні відповісти!». Очевидці розповідають, що перша куля потрапила Карлову в спину, потім був ще один постріл. При цьому озброєна людина нібито спершу стріляла у повітря і кричала, щоб усі залишили приміщення, адже він «не хоче нашкодити невинним».

Андрій Карлов був призначений на посаду посла Росії в Туреччині в липні 2013 року. Раніше він очолював консульський департамент МЗС Росії, у 2001-2006 роках був її послом у КНДР.

Андрій Карлов на виставці в день вбивства. 19 грудня 2016 року

Андрій Карлов на виставці в день вбивства. 19 грудня 2016 року

Той, хто стріляв, дійсно був поліцейським. Його звати Мевлют Мерт Алтинташ, він народився у 1994 році і служив в міських управліннях поліції Ізміра та Анкари. Будівля, в якій відбувалася фотовиставка, охоронялася тільки турецькою поліцією, своєї охорони у Андрія Карлова не було. Турецькі поліцейські відреагували швидко, вступили зі злочинцем у перестрілку і вбили його. Через дві години поліція затримала матір і сестру нападника. Пізно ввечері стало відомо, що Росія направить до Туреччини слідчу групу для розслідування вбивства посла Андрія Карлова. Про це домовилися президенти Росії й Туреччини під час телефонної розмови, яка відбулась одразу після трагедії.

Убивство Андрія Карлова сталося напередодні запланованого на 20 грудня візиту до Москви міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу, під час якого він і очільники зовнішньополітичних відомств Росії та Ірану мали намір обговорити плани своїх урядів щодо війни в Сирії та ситуацію в Алеппо. Ця поїздка вже почалася.

Люди тікають із залу, де відбувся замах. На задньому плані – Мевлют Мерт Алтинташ

Люди тікають із залу, де відбувся замах. На задньому плані – Мевлют Мерт Алтинташ

В інтерв'ю Радіо Свобода вбивство посла Росії в Туреччині коментує політолог-сходознавець, знавець Туреччини, професор факультету суспільних наук Карлового університету в Празі Еміль Сулейманов:

Тема російської інтервенції в Сирії об'єднує і лівих, і правих в Туреччині. Усі вони негативно ставляться до того, як Росія поводиться в Сирії і на всьому Близькому Сході

– Тема російської інтервенції в Сирії об'єднує і лівих, і правих у Туреччині. Усі вони негативно ставляться до того, як Росія поводиться в Сирії і на всьому Близькому Сході. А може, це справа рук сирійсько-арабської меншини в Туреччині. І навіть не якесь угруповання за цим стоїть, а приватні особи, просто кілька людей, які вирішили «помститися» російському послу за дії Росії в Алеппо.

Не в інтересах Москви йти на ескалацію стосунків з турками

Москва не зацікавлена в погіршенні відносин з Анкарою саме в цей момент, тому, швидше за все, в Кремлі спробують списати все на терористів і якось дистанціювати від цього вбивства Туреччину. І Анкара теж спробує дистанціюватися від усього, що сталося. Я вважаю, що не в інтересах Москви йти на ескалацію стосунків з турками. Реакція буде залежати від того, яке розслідування і яких заходів тепер будуть вживати турки... Зіграє свою роль і те, наскільки швидко вдасться турецьким поліцейським і службам безпеки вийти на організаторів цього нападу і як тісно вони співпрацюватимуть з російськими спеціальними службами, які напевно спробують якось провести розслідування того, що сталося в Анкарі.

– Наскільки після спроби державного перевороту минулого липня в Туреччині, з точки зору безпеки, з точки зору терористичної загрози, напружена ситуація всередині цієї країни? Наскільки уряду Реджепа Ердогана вдається зараз тримати ситуацію під контролем?

Мітинг на підтримку жителів Алеппо. Анкара, 16 грудня 2016 року

Мітинг на підтримку жителів Алеппо. Анкара, 16 грудня 2016 року

Ердоган тримає владу в руках досить міцно, тому очікувати якихось змін у політиці режиму щодо різних проблемних питань, курдам або ісламістам, не доводиться

– З одного боку, все хитко, тому що впродовж останніх двох років у Туреччині скоєно не менше 20 великих терористичних нападів, у результаті яких загинули кілька сотень людей. З іншого боку, Ердоган тримає владу в руках досить міцно, тому очікувати якихось змін у політиці режиму щодо різних проблемних питань, курдам або ісламістам, не доводиться. Я думаю, буде такий ось латентний конфлікт, жертв буде багато, але режим буде користуватися цим моментом для зміцнення власної влади. Так, Туреччина втягнута відразу в дві війни – проти курдських сепаратистів на південному сході і в війну проти радикальних джихадистів з терористичного угруповання «Ісламська держава». Якщо пам'ятати про те, в якій ситуації перебуває Туреччина, якщо враховувати, що державні й силові агрегати там функціонують, це вже великий успіх.

Напруга в турецькому суспільстві – велика і накопичена історично, з 80-х років минулого століття

Що стосується напруги в турецькому суспільстві – вона велика і накопичена історично, з 80-х років минулого століття. Ліві і праві, ісламісти і секуляристи, гюленівці, ердоганівці і так далі. Я думаю, в світлі останніх подій, відбулася уніфікація турецького суспільства – на основі того, що ніхто не хотів цього липневого путчу, всі розуміли, навіть ті, хто не любить Ердогана, що в разі перемоги путчистів Туреччину може чекати громадянська війна.

Події в Туреччині розвиваються неоднозначно, на турецькій шахівниці – безліч найрізноманітніших фігур

Події в Туреччині розвиваються неоднозначно, на турецькій шахівниці безліч найрізноманітніших фігур.

Політолог-сходознавець, викладач Вищої школи економіки в Москві Леонід Ісаєв вважає, що вбивство посла Росії в Туреччині – побічний ефект тієї інформаційної політики, яка проводилася і в турецькому, і в російському суспільстві протягом тривалих місяців кризи у відносинах Москви і Анкари, починаючи з минулого року, коли 24 листопада турецькі ВПС збили над сирійсько-турецьким кордоном російський бомбардувальник Су-24:

Андрій Карлов за декілька секунд до загибелі

Андрій Карлов за декілька секунд до загибелі

Росія виставлялася деструктивною силою в регіоні, винною в розпалюванні конфлікту, в тому числі в нестабільності в самій Туреччині. У свідомості пересічного громадянина Туреччини, який стежить за публікаціями в місцевих ЗМІ, сформувався певний «образ Росії як ворога своєї країни»

– У Туреччині все, що говорилося про Росію упродовж цього часу, було схоже на те, що говорилося в Росії про Туреччину, тільки «з протилежним знаком». Росія виставлялася деструктивною силою в регіоні, винною в розпалюванні конфлікту, в тому числі в нестабільності в самій Туреччині. Тому очевидно, що в свідомості пересічного громадянина Туреччини, який стежить за публікаціями в місцевих ЗМІ, сформувався певний «образ Росії як ворога своєї країни». У нас же Туреччину теж представляли як «споконвічного історичного ворога Росії», до якого треба ставитися жорстко. Багато наших політиків взагалі домовлялися до того, що з Туреччиною потрібно розправлятися, у тому числі й військовими методами. Ось і в Туреччині відбувалося зовсім те ж саме!

Багато турків просто не розуміють, чому «ми повинні дружити з нашим споконвічним ворогом»

І зараз ми бачимо результати цієї політики. У Росії – величезна кількість людей, які не розуміють, чому між Туреччиною і Росією раптом сталося зближення, на чому воно ґрунтується, коли начебто недавно говорили, що Туреччина – це «породження пекла». Те ж саме відбувається в Туреччині – багато турків просто не розуміють, чому «ми повинні дружити з нашим споконвічним ворогом».

– Що цей «клубок ненависті» може зараз означати для подальших відносин Туреччини та Росії?

Ні Туреччина, ні Росія не зацікавлені в тому, щоб відносини між ними повернулися до того рівня, на якому вони були ще кілька місяців тому. Туреччина з її власною позицією в сирійському конфлікті загалом не зацікавлена в тому, щоб відносини з Москвою знову опустилися до нульової позначки

– Звичайно, це удар – політичне вбивство представника російської держави, якого призначив президент. Безумовно, це не залишиться без наслідків. Хоча я думаю, що сторони, звичайно, будуть робити все можливе для того, щоб спробувати цей конфлікт якомога швидше врегулювати. Ні Туреччина, ні Росія не зацікавлені в тому, щоб відносини між ними повернулися до того рівня, на якому вони були ще кілька місяців тому. Безумовно, подія, що сталася, направлена і проти Росії, і проти Туреччини, її можна розцінювати як провокацію. Навіть якщо це помста за Алеппо – Туреччина з її власною позицією в сирійському конфлікті загалом не зацікавлена в тому, щоб відносини з Москвою знову опустилися до нульової позначки.

Я не думаю, що це була якась спланована акція турецької влади або спецслужб. Убивство російського посла – не щось екстраординарне, а швидше, випадок, який, як не сумно це визнавати, можна вважати типовим. Це турецькі реалії: ніхто ні від чого не застрахований, країна стоїть перед терористичною загрозою.

– Обставини теракту вказують на те, що він був добре підготовлений.

Замах на посла Росії – злочин, який вимагає ретельної підготовки і планування

– Так, замах на посла Росії – злочин, який вимагає ретельної підготовки й планування. Але, повторю, турецькі спецслужби останнім часом явно не справляються зі своїми обов'язками. І численні теракти в Туреччині є тому дуже красномовним підтвердженням.

– Реджеп Ердоган може сприймати те, що трапилося, як особистий випад проти нього?

Ердоган сприйме все як замах на свої особисті інтереси

– Безумовно, він це так і сприйме, тому що найбільше від цього страждає саме Ердоган! Адже саме йому доводиться вибачатися перед російською стороною, шукати слова виправдання. Він, як очільник держави, несе відповідальність за вбивство посла. Ердоган сприйме все як замах на свої особисті інтереси, і я думаю, що саме це буде сприяти ретельному розслідуванню злочину.

Реджеп Ердоган та Володимир Путін

Реджеп Ердоган та Володимир Путін

Сучасна Туреччина залишається заручником дуже багатьох фобій, які часом не дають їй розібратися, де криється корінь проблеми

Хоча проблема в тому, що сучасна Туреччина залишається заручником дуже багатьох фобій, які часом не дають їй розібратися, де криється корінь проблеми.

Президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган назвали вбивство російського посла «провокацією».

Представники ООН, ЄС, США, багатьох інших країн світу відразу ж засудили подію в Анкарі. «Нападу на дипломата не може бути виправдання. Сподіваємося, що винні будуть притягнуті до правосуддя», – заявив представник Держдепартаменту США.

Востаннє замах на надзвичайного і повноважного представника Москви за кордоном стався 7 червня 1927 року, коли на вокзалі у Варшаві Борис Коверда смертельно поранив радянського посла Петра Войкова, одного з організаторів убивства в 1918 році в Єкатеринбурзі останнього російського імператора Миколи Другого і членів царської сім'ї з наближеними. На запитання, навіщо він стріляв, Коверда відповів: «Я помстився за Росію, за мільйони людей».

XS
SM
MD
LG