Доступність посилання

Стосунки російських голів Криму й Севастополя Сергія Аксьонова і Дмитра Овсянникова не склалися з моменту призначення останнього на посаду. Колеги не змогли прийти до спільного знаменника щодо жодного з питань, які в рівній мірі зачіпають інтереси підзвітних їм територіальних суб'єктів. У результаті співробітництво Овсянникова з Аксьоновим звелося до обміну взаємними докорами та «м'якими» звинуваченнями в непрофесіоналізмі.

Під час кульмінаційних моментів протистояння севастопольської влади, Аксьонов, хоч і дуже обережно, але все-таки підтримував екс-губернатора Севастополя Сергія Меняйла. Серед інших висловлювань найбільш різкою ремаркою Аксьонова стала гнівна філіппіка на адресу Олексія Чалого після того, як він подав у відставку, не бажаючи працювати разом зі своїм севастопольським візаві.

Як відомо, Меняйло був змушений залишити Севастополь у серпні цього року, й підконтрольна йому «група впливу» стала «нічийною». Овсянников недвозначно дав зрозуміти, що не бажає купувати суб'єктність у цьому конфлікті й вибудовуватиме свою кар'єру в іншому політичному лейтмотиві.

У стосунках «Овсянников ‒ Аксьонов» перший крок із претензією на моветон зробив останній, зібравши в готелі «Севастополь» місцевих єдиноросів, не запросивши на цей колоквіум ні новоспеченого тимчасового виконувача обов'язків, ні голову місцевого парламенту Катерину Алабаєву.

Людина з 90-х

Після цієї події конфлікти між очільниками регіонів почали шикуватись у чергу. Непорозуміння навколо кримських морських портів, протиріччя щодо будівництва громадського сектора аеропорту «Бельбек», повернення Севастополем своїх акцій «Генбанку» («щедро» подарованих Криму Сергієм Меняйлом ‒ КР), севастопольський демарш, пов'язаний із запровадженням курортного збору, і кримське «вето» на перекидання води з річки Коккозка до Чорноріченського водосховища. Цей перелік аж ніяк не є вичерпним. Це ‒ небагато з того, чому вдалося «спливти на поверхню» в результаті активного обговорення в пресі.

Окрім того, на думку експертів, Аксьонов без зайвого оптимізму поставився до ухвалення в Севастополі поправок, які ініціювали проведення виборів голови регіону. Проте, за повідомленнями інформаційного ресурсу «Примечания», кримський голова має намір використати вибори в Севастополі для того, щоб посадити до губернаторського крісла власного кандидата.

«Аксьонов, як відомо, людина, яка прибула до нас із лихих 90-х, тому його експансіоністські настрої легко пояснити, ‒ міркує російський політик і громадський активіст Володимир Гарначук. ‒ Він входить до так званого «угруповання Шойгу ‒ Белавенцев» (міністр оборони Росії й екс-постпред президента Росії в Криму ‒ КР), до якого входив і Меняйло. Овсянников дав їм зрозуміти, що не перебуває в зоні їхнього впливу, тому зараз він для них украй незручний персонаж».

Варто зазначити, що відносно нещодавно в інформаційному просторі Криму лунало питання про доцільність об'єднання Криму й Севастополя в один суб'єкт під єдиним (сімферопольським) началом. Це вкидання спритно підхопили не тільки рупори «аксьонівської пропаганди», а й деякі севастопольські ЗМІ, що оцінювали подібну перспективу в помірно позитивних характеристиках. У той час як інші севастопольські експерти вбачали в подібних інформаційних приводах реакцію Аксьонова на ухвалення в Севастополі поправок про вибори губернатора.

«Тут очевидно, що будь-яку перемогу демократичних принципів у Севастополі Аксьонов розглядає й розглядатиме як загрозу самому собі. Кожне досягнення в Севастополі, в будь-якій політичній чи господарській сфері, ставитиме Аксьонова в незавидне становище. Він усвідомлює, що якщо в Овсянникова раптом вийде навести в місті лад, то рано чи пізно Москва почне ставити Аксьонову резонні запитання. Чому в того виходить, а в тебе ні», ‒ говорить Гарначук і додає, що кримський голова, в кінцевому рахунку, спробує змусити місто грати за своїми правилами.

А кандидати хто?

Наразі, за повідомленнями місцевих ЗМІ, основним кандидатом від «команди Аксьонова» на пост губернатора Севастополя є представник місцевого девелоперського бізнесу, власник компанії «Інтербуд», член кримського парламенту Євген Кабанов. У минулому він був депутатом місцевої міськради, яка після подій 2014 року була таврована словом «колишня».

Після обрання депутатом Держради Криму, Кабанов на два з половиною роки зник із медіа-простору Севастополя. Однак протягом останніх кількох місяців він регулярно виступає в раніше підконтрольних Меняйлу інформаційних структурах, роздає експертні коментарі, бере участь у політичних ток-шоу, обговорюючи міські негаразди.

На думку Кабанова, основною проблемою Севастополя є відсутність альтернативного погляду на вирішення проблем. У місті є одна суб'єктивна думка (мається на увазі думка Олексія Чалого і його прихильників ‒ КР), що винесена за дужки критики.

«Спостерігаючи за життям Севастополя, можу сказати, що основна проблема в тому, що є якийсь центр думок, який не піддається жодній критиці. Егоцентрична думка певної групи осіб, що прийнята й лежить в основі всіх процесів у місті... У нового губернатора є певне бачення розвитку регіону, і якщо воно не відповідатиме чиїйсь суб'єктивній думці, у нас знову виникне конфлікт», ‒ заявив Кабанов в ефірі телеканалу «Первый севастопольский».

«Кабанов для Аксьонова буде майже ідеальним кандидатом, ‒ вважає Володимир Гарначук. ‒ Підтримка йому забезпечена в особі Павла Лебедєва (екс-міністра оборони України, нині основного девелопера в Севастополі ‒ КР). Вони обидва є великими гравцями на будівельному ринку міста. І, зрозуміло, коли мова заходить за поділ владного пирога, вони ніякі не конкуренти, вони ‒ колеги».

Окрім того, деякі севастопольські експерти вважають, що в якості «запасного варіанту» Сергій Аксьонов розглядає Олега Казуріна ‒ колишнього голову департаменту міського господарства в уряді Севастополя, який нині працює в кримському Радміні.

Позиція Казуріна доволі гнучка, що наочно демонструє дискусія про долю річки Коккозка. Адже саме під керівництвом Казуріна, під час перебування його в Севастополі, був розроблений проект перекидання води до Чорноріченського водосховища, однак сьогодні Казурін перебуває в лавах найбільш безжальних критиків цієї ініціативи.

Окрім вищеназваних претендентів на губернаторську посаду, побічно про свою участь у виборах оголосив Євген Дубовик ‒ голова місцевого відділення «Справедливой России», який раніше працював у команді Меняйла заступником останнього.

«Дубовик буде вигідний, насамперед, старим, українським, елітам, ‒ каже Крим.Реалії Олег Ніколаєв ‒ голова місцевого відділення «Партии Роста». ‒ Це оптимальний для них варіант, оскільки він ‒ найбільш гнучкий кандидат. Кандидатом від Аксьонова всі називають Кабанова. Звісно, не можна це стверджувати напевно, але, найімовірніше, в Криму дійсно зацікавлені в тому, щоб губернаторський пост зайняла «їхня» людина. Але я вважаю, що політичний процес має йти своєю чергою, а люди на виборах самі вирішать, хто очолюватиме місто найближчими роками».

Про свою участь у виборах Ніколаєв прямо не говорить: «Мені так часто ставлять це питання, що може саме ви, журналісти, мене й умовите. Якщо серйозно, то я зараз зайняв «споглядальну позицію». Я спостерігаю за політичною ситуацією в місті, дивлюся, аналізую й роблю висновки і, коли прийде час, ухвалю рішення».

XS
SM
MD
LG