Доступність посилання

Агенти Кремля зривають маски


Тодішній президент України Віктор Янукович (ліворуч) і олігарх Віктор Пінчук. Дніпропетровськ, 2012 рік (ілюстративне фото)

Скандальні пропозиції Віктора Пінчука, опубліковані 29 грудня у The Wall Street Journal, можна було би вважати думкою олігарха, висловленою за нагоди, якби не низка подій, котрі цьому передували. Українські медійники дослідили, що ще всередині 2016-го у вітчизняних ЗМІ почали з’являтися заяви проросійських політиків про необхідність відновлення економічних зв’язків із Росією.

Далі посипалися фейки про подібні, тепер уже вимоги, начебто від директорів підприємств, трудових колективів і цілих областей. Усе це халтурно й із купою помилок, як буває, коли люди працюють із чужою їм мовою.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Подібні технології уже випробовували в Україні. Відмові Віктора Януковича підписувати Угоду про асоціацію з Європейським союзом передувала кампанія «прохань трудящих» і керівників підприємств про те, що зона вільної торгівлі з ЄС начебто знищить вітчизняну економіку. А перед цим російські медіа довго насміхались із самого Януковича, який непокірно вирішив тоді податися геть від Москви.

«Правильний» олігарх

Поміж усіх, хто висловлювався про необхідність повернення до тісних економічних зв’язків із Росією був і опальний олігарх Дмитро Фірташ. Проте імідж в Україні та світі в нього, відверто кажучи, так собі. Натомість Віктор Пінчук – птах зовсім іншого польоту. Він не тільки довго й послідовно плекав свій імідж за кордоном і в Україні, позиціонуючи себе як філантропа, поціновувача мистецтва й людину, що переймається долею своєї країни, а канали, котрі пов’язують із ним, займали проукраїнську позицію. Зять Кучми, що дуже важливо, не постав у негативному світлі під час війни, як той же Фірташ чи інший відомий олігарх Рінат Ахметов.

Українські олігархи Віктор Пінчук (ліворуч) і Рінат Ахметов

Українські олігархи Віктор Пінчук (ліворуч) і Рінат Ахметов

Тому використання Пінчука знаменує собою перехід на інший етап кампанії. Її логічним продовженням виглядає стаття Василя Філіпчука, екс-директора департаменту ЄС МЗС та голови правління Міжнародного центру перспективних досліджень. У своєму тексті він пропонує план «примирення», котрий своїми меседжами перегукується з ідеями, висловленими кількома днями раніше Пінчуком у The Wall Street Journal.

Схоже, кампанія нав’язування суспільству ідеї капітуляції в обмін на закінчення війни на Донбасі, набирає обертів

Схоже, кампанія нав’язування суспільству ідеї капітуляції в обмін на закінчення війни на Донбасі, набирає обертів. У такому випадку варто очікувати, що робота відбуватиметься на кількох напрямках: переконання населення в невідворотності здачі Криму через підконтрольні олігархам медіа; нагнітання ситуації, можливо, за допомогою псевдопротестів «працівників» підприємств, котрі постраждали через розірвання економічних зв’язків із Росією; обробка західного істеблішменту сигналами, що Україна готова пристати на російські умови; тиск і шантаж народу влади.

Як протидіяти?

Завданням українців є не допустити втілення кремлівських планів у життя, себто робота на кожному з рівнів. Із роз’ясненням тим, хто досі не знає, які медіа кому з олігархів належать і на яких позиціях щодо майбутнього України цей власник стоїть. Викриттям фейкових протестних рухів. Позбавленням залежності від Росії на всіх можливих напрямках, щоб вибити з рук Кремля козир шантажу. І закінчуючи чіткими сигналами влади, що Україна не згодна на капітуляцію. Найкращою ілюстрацією цього може стати продовження реформ під пильним оком ЄС і подальше впровадження стандартів НАТО.

У цій усій кампанії є й позитивний момент. Росія та її маріонетки змушені зірвати маски зі своїх агентів впливу. Їм усе важче працювати закрито, либонь, потрохи вичерпуються фінанси й фантазія. А коли знаєш супротивника в обличчя, то так йому куди складніше застати українців зненацька і вдаватися до чергових підступів.

Назарій Заноз, політичний оглядач, публіцист

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Оригінал публікації –​ на сайті Радіо Свобода

XS
SM
MD
LG