Прага ‒ Про конкретні приклади тиску на інакомислячих в Криму розповідали в Чехії російський журналіст Антон Наумлюк (Радио Свобода, «Новая газета») і українська правозахисниця Тетяна Печончик («Центр інформації про права людини»). Вони брали участь у дискусії «Кримська нормалізація», яку на філософському факультеті Карлового універістету провели чеські неурядові організації «Людина в біді» і «Східноєвропейський клуб».
Українські правозахисники продовжують стежити за подіями в Криму після анексії. Про це в Празі розповіла голова українського «Центру інформації про права людини» Тетяна Печончик.
«Зараз в Криму нараховують як мінімум 39 людей, яких ми називаємо в'язнями Кремля. Вони вже засуджені або перебувають в ув'язненні за політично сфабрикованими справами в тюрмах окупованого Криму та Російської Федерації», ‒ повідомила Печончик.
Українська правозахисниця виділила кілька історій: «справа 26 лютого» (по якій судять учасників проукраїнського мітингу біля кримського парламенту в 2014 році), «справа Хізб ут-Тахрір» (міжнародної ісламістської партії, законної в Україні, але забороненої і визнаної терористичною в Росії), «справа кримської четвірки» (Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва, Олексія Чирнія), і «справа українських диверсантів» (які, за інформацією ФСБ, нібито готували теракти на півострові).
Якщо в Криму стверджувати, що Крим ‒ Україна, за це можна отримати п'ять років в'язниціТетяна Печончик
За словами, Печончик, є справи, на які варто окремо звернути увагу. «Наприклад, процес кримського журналіста Миколи Семени, який співпрацював з Радіо Свобода. Його теж звинувачують з екстремізмі й сепаратизмі. Якщо в Криму стверджувати, що Крим ‒ Україна, за це можна отримати п'ять років в'язниці», ‒ додала правозахисниця.
Вона також звернула увагу на справу Володимира Балуха: «Він повісив у себе над дахом український прапор і відмовлявся його знімати. Йому підкинули патрони, і з кінця минулого року він перебуває за ґратами. Йому закидають нібито незаконне зберігання зброї».
Стріми як прояви незгоди
Російська влада готова терпіти незгодних з анексією, але боїться тих, хто говорить про це публічно, вважає російський журналіст Антон Наумлюк, який висвітлює судові процеси в Криму.
«За останній місяць, який я провів в Криму, було 16 арештів, серед них ‒ двох адвокатів ‒ Миколи Полозова та Еміля Курбедінова», ‒ розповів Наумлюк.
Російський журналіст привіз на вернісаж в Карловому університеті свої останні фотографії, перш за все ‒ кримських татар.
Проукраїнських активістів в Криму залишилося зовсім небагато ‒ їх, фактично, витиснули з півостроваАнтон Наумлюк
«Зараз в Криму це найбільш згуртована група, яка являє, напевно, небезпеку для російської влади, оскільки це, здебільшого, нелояльна група населення. Проукраїнських активістів в Криму залишилося зовсім небагато ‒ їх, фактично, витиснули з території півострова. Вони є і піддаються таким же репресіям, як і кримські татари, але їх просто фізично набагато менше», ‒ пояснив Наумлюк.
Серед його останніх фотографій кримських татар ‒ затриманих не за конкретну справу, а за стрім і повідомлення в соцмережах про обшуки.
«Судові процеси тривали до півночі. Десять осіб були засуджені на п'ять діб кожен тільки за те, що вони знімали обшук і транслювали його в Фейсбук», ‒ розповів Антон Наумлюк.
Кожен з них дістав телефон, і почав стрім у Фейсбуці, розуміючи, що може зазнати таких же репресійАнтон Наумлюк
На його думку, соціальні мережі в Криму залишаються фактично єдиним альтернативним джерелом інформації, зважаючи на відсутність незалежних журналістів. «Не встигли цих десятьох осіб привести до суду, як біля будівлі суду вже перебували кілька десятків кримських татар, і кожен з них дістав телефон, і почав стрім в Фейсбуці, розуміючи, що може зазнати таких же репресій», ‒ поділився спостереженнями російський журналіст.
Надувні кульки в під'їздах для звільнених
Антон Наумлюк розповів, що тих, хто звільняється, а останнім часом це були в основному нетривалі адміністративні арешти, зустрічають як героїв ‒ святом: «Прикрашають під'їзди кульками, фотографіями, влаштовують кухню у дворах і годують буквально всіх сусідів». На думку Наумлюка, для рідних це символ того, що в Криму дочекаються й інших, кого посадили на довгі роки.
З фотографій російського журналіста виділяються фотографії дітей кримських ув'язнених і людей, зниклих безвісти.
Серед них ‒ дочка Решата Аметова, який три роки тому вийшов з плакатом проти анексії. Аметова затримала кримська «самооборона», а через два тижні його тіло знайшли зі слідами тортур.
З 2014 року в Криму близько сотні таких дітей ростуть без батьків.
«Ці діти приходять разом зі своїми мамами та бабусями в суди. Кримські татари організували для таких дітей допомогу, для цього була створена організація «Кримська солідарність», ‒ розповів у Празі російський журналіст.
На дискусію «Кримська нормалізація» в Празі також прийшов новий посол України в Чехії Євген Перебийніс. Він подякував Антону Наумлюку і Тетяні Печончик за правдиву, на його думку, розповідь про Крим.
