Сценарій Євросоюзу, де одні країни хочуть швидшої інтеграції та спільного прогресу, ніж інші, стає все більш реалістичним. Водночас з цим не згідні низка держав східної та центральної Європи, які побоюються опинитися на задвірках ухвалення європейських рішень. І хоча голови брюссельських євроустанов запевняють у тому, що майбутнє співдружності – тільки в якомога глибшому об’єднанні, останній саміт свідчить, що не всі 27 країн-членів, вже без британців, готові просувати європейську ідею в однаковому темпі.
«Європейський союз кількох швидкостей»… Так, принаймні, може виглядати майбутнє блоку держав, що об’єднані назвою «Європейський союз», з усіма його атрибутами, угодами та цінностями. Про це свідчать настрої, що панували по завершенні неформальних консультацій лідерів ЄС у Брюсселі щодо того, яким шляхом їм рухатися далі, після виходу Великої Британії зі складу співдружності.
Переобраний на наступний термін голова Європейської ради Дональд Туск каже, що деякі з держав насправді очікують системних змін, які б підсилили роль національних урядів, а не ЄС, тобто, прагнуть його подрібнення. Водночас, є інші держави-члени, які міркують навпаки, прагнучи нової та глибшої інтеграції, навіть якщо це стосуватиметься тільки окремих держав.
Я закликатиму кожного підтримувати політичну єдність серед цих 27 державДональд Туск
«Така можливість справді передбачена існуючими чинними угодами. Проте, враховуючи інтереси спільноти 27 країн-членів, на тлі грядущих переговорів щодо «Брекзиту», а також беручи до уваги довгострокові стратегічні інтереси Європейського союзу, я закликатиму кожного підтримувати політичну єдність серед цих 27 держав», – заявив Дональд Туск.
Польща дратує деякі держави-члени
Тим часом Польща заявляє, що не згідна з ідеєю «європейської багатошвидкісності». Про це в п’ятницю заявила прем’єр-міністр цієї держави Беата Шидло, яка разом із лідером угорського уряду Віктором Орбаном побоюються, що їхні країни в такому разі можуть стати «державами другої зони».
Ми ніколи не погодимося брати участь в переговорах щодо Євросоюзу на різних швидкостяхБеата Шидло
«Ми ніколи не погодимося брати участь в переговорах щодо Євросоюзу на різних швидкостях. Окрім політичної єдності, він має потребу в єдності інституційній. Ми не погодимося на жоден крок, який може скомпрометувати цілісність спільного ринку, Шенгенський простір і весь Європейський союз», – заявила вона після неформального саміту в Брюсселі, де йшлося про те, яким має стати ЄС і де готували святкування 60-річчя Римського договору, ухваленого 1957 року щодо про створення спільного європейського ринку, яке заплановане на 25 березня в італійській столиці.
Характерно, що ідею переходу до Євросоюзу, де будуть неоднаковими темпами поглиблювати взаємодію у тих чи інших сферах, скажімо, в галузі оборони й безпеки, згідні Німеччина, Франція, Іспанія й такі держави-фундатори співдружності, як Нідерланди чи Люксембург.
«Якщо Німеччина, Франція, Італія і Іспанія домовилися про тіснішу інтеграцію ЄС, чи повинна Польща приєднатися до цієї групи? ТАК! Кажуть, 79% поляків»
Ізольована через незгоду підтримати переобрання свого колишнього прем’єр-міністра Дональда Туска на другий термін на посаді голови Європейської ради, Польща роздратувала деякі держави-члени, відмовившись через це підписати висновки саміту ЄС у четвер.
«Євросоюз, де у охочих є можливість просуватися швидше»
Тим часом оптимізм щодо спільного майбутнього ЄС висловив не лише Дональд Туск, але й голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер.
Він підтвердив, що сценарій «Євросоюзу кількох швидкостей» був однією з тем, що обговорювалися у Брюсселі.
Я зі здивуванням помітив, що це деякими колегами було сприйняте як проведення нової лінії розподілу, дехто вбачає в цьому нову «залізну завісу» між Сходом і Заходом. Але справжні наміри не такіЖан-Клод Юнкер
«Я зі здивуванням помітив, що це деякими колегами було сприйняте як проведення нової лінії розподілу, дехто вбачає в цьому нову «залізну завісу» між Сходом і Заходом. Але справжні наміри не такі», – запевнив він.
На столі перед лідерами держав та урядів ЄС була так звана «Біла книга», де Європейська комісія представила п’ять можливих сценаріїв розвитку Європейської співдружності.
Перший сценарій передбачає нинішній шлях розвитку, де всі 27 держав зосередяться на реформах в дусі так званої Братиславської декларації, ухваленої минулого року.
Другий передбачав покрокову переорієнтацію на спільний ринок, а не пошуки політичного консенсусу.
Згідно із третім сценарієм, який формулювався «хто хоче більше, той більше й робить», країни ЄС продовжують нинішній шлях розвитку, однак якщо деякі з них захочуть, то можуть співпрацювати тісніше в окремих галузях.
Четвертий сценарій – «робимо менше, але краще» – пропонує зосередитися на досягненнях найкращих результатів у вибраних політичних сферах та менше приділяти уваги питанням, де немає перспектив додаткової вартості.
І останній сценарій – «робимо більше разом» – передбачає, що держави ЄС ухвалюють рішення разом та спільними засобами.
Однак із коментарів низки лідерів європейських урядів у п’ятницю стало зрозуміло, що низка керівників ЄС схиляється до того, що треба розвивати цей багатонаціональний блок за принципом «хто хоче більше, той і робить більше».
Як пояснив прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель, у нього з партнерами по співдружності «дебати були дуже інтенсивні та глибокі», але виглядає так, що саме сценарій Європейського союзу «різних швидкостей» завойовує більше прихильників.
«Один суцільний і монолітний союз 27 держав чи Євросоюз, де у охочих є можливість просуватися швидше?» – запитує бельгійський прем’єр і додає, що саме другий варіант набирає більше підтримки.
«Гуртки за інтересами»
Втім, всередині ЄС вже існують окремі, так би мовити, «гуртки за інтересами»: свої внутрішні консультації регулярно проводить так звана «Вишеградська четвірка» (Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина). Так само діє група країн Бенілюксу (Нідерланди, Бельгія та Люксембург). Мають свої спільні засідання та цілі держави Півдня, що розташовані вздовж Середземномор’я. Так само чинять і країни Балтії, не кажучи вже про загальновідомий дует двох держав-«двигунів» ЄС – Франції та Німеччини.
Держави Бенілюксу, що стояли у витоків об’єднаної Європи – Нідерланди, Бельгія і Люксембург, на саміті ЄС виступили з груповою заявою.
Нідерландський прем’єр-міністр Марк Рютте заявив, що попереду у них низка зустрічей у різних форматах.
«Ми запросимо членів «Вишеградської четвірки» до Нідерландів на спільну нараду, – повідомив він. – Цього ж року ми зустрінемося й із трьома балтійськими державами для обговорення майбутнього співдружності. Загалом Бенілюкс хоче докласти всіх зусиль для того, аби зіграти всіх цих дебатах та визначенні майбутнього Європейського союзу позитивну роль».
Час покаже, чи підуть на діалог щодо «багатошвидкісної» Європейської співдружності країни-члени нового покоління, на кшталт Польщі чи Угорщини. А тим часом наступна зустріч європейських лідерів за одним столом для обговорення питання, «яким має бути ЄС у майбутньому», відбудеться 25 травня в Римі.
