Москва порушує Мінські угоди, щоб захопити Маріуполь і отримати сухопутний коридор до Криму. Таку думку в інтерв'ю Крим.Реалії висловив колишній заступник міністра оборони України, голова Експертної ради Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Леонід Поляков.
«Маріуполь є стратегічно важливим об'єктом із цілої низки причин. По-перше, важливу роль тут відіграє військово-стратегічний чинник ‒ захоплення Маріуполя чи його оточення і блокування істотно полегшує створення сухопутного коридору до Криму. При цьому в самому Криму постійно нарощується угрупування для можливого зустрічного удару. По-друге, Маріуполь ‒ це великий транспортний вузол із аеропортом і великим глибоководним морським портом і причалами для прийому й навантаження, зокрема, й палива. По-третє, це розвинутий економічний центр із трьома великими металургійними підприємствами, що випускають, серед іншого, й важливу для оборонної промисловості продукцію. Нарешті, це велике сучасне місто з більш ніж півмільйонним населенням», ‒ пояснив військовий аналітик.
Експерт зазначає: можливе захоплення Маріуполя є не єдиною причиною відновлення вогню з боку Росії й контрольованих нею сепаратистів. За його словами, Москва намагається відтіснити українські війська подалі від адміністративних центів окупованих районів ‒ Донецька й Луганська, і продемонструвати на міжнародній арені свої можливості впливу на ситуацію. Також він вважає, що й самі сепаратисти прагнуть підтримувати відчуття «зовнішньої загрози», відволікаючи уваги населення від власних грабежів і нездатності налагодити економіку регіону. Однак, на думку експерта, російське керівництво досі не відмовилося від ідеї окупації нових територій.
Неодноразово фіксувалися випадки запуску розвідувальних безпілотників у сторону Маріуполя безпосередньо з території РосіїЛеонід Поляков
«У Новоазовську (між Маріуполем і кордоном із Росією) створений цілий комплекс підготовки до можливих військових дій із усією прилеглою інфраструктурою, необхідною для розміщення, бойової підготовки, постачання ППО, артилерійської розвідки, радіо- й радіотехнічної розвідки в інтересах великих сил російсько-сепаратистських формувань. До речі, неодноразово фіксувалися випадки запуску розвідувальних безпілотників у сторону Маріуполя безпосередньо з території Росії. Окрім цього, біля кордону з Україною на території Ростовської й інших суміжних областей зараз триває створення військових баз для розгортання, а в найближчому майбутньому ‒ для нарощування значного наступального потенціалу в складі кількох дивізій», ‒ зазначає експерт.
У лютому президент України Петро Порошенко говорив, що в безпосередній близькості до українських кордонів розгорнуті підрозділи російських збройних сил чисельністю до 50 тисяч чоловік, а також приблизно 470 танків, понад 1700 броньованих машин, приблизно 390 артсистем і систем залпового вогню, приблизно 490 бойових літаків, сотні вертольотів і 24 бойових кораблі.
Леонід Поляков виділяє й короткочасні причини постійних обстрілів, зокрема, перевірку стану бойової підготовки сепаратистів, «промацування оборони» українських військ і пристрілювання озброєння.
Часто вогонь відкривається з метою відволікання уваги українських військових, наприклад, від спроб диверсійно-розвідувальних груп непомітно перетнути лінію розмежування і заглибитись у тил українських військЛеонід Поляков
«Часто вогонь відкривається з метою відволікання уваги українських військових, наприклад, від спроб диверсійно-розвідувальних груп непомітно перетнути лінію розмежування і заглибитись у тил українських військ. Також може відкриватися вогонь на другорядних ділянках із метою відволікання уваги від напрямків зосередження основних зусиль бойовиків. Поширеною практикою є відкриття вогню для забезпечення роботи снайперів. Робляться спроби спровокувати вогонь у відповідь, і тим самим виявити потенційні цілі для снайпера ‒ або відвернути вогонь на тих, хто веде обстріл, щоб снайпер міг діяти непомітно», ‒ пояснює військовий аналітик.
Згідно з цифрами, які в Міжнародному суді в Гаазі навела представник України Олена Зеркаль, моніторингова місія ОБСЄ підтвердила щонайменше вісім смертей мирних громадян і тридцять випадків отримання ними поранень із 29 січня до 5 лютого після обстрілів Авдіївки.
«У результаті невибіркових обстрілів місто зазнало значних руйнувань житлових будинків і критичної інфраструктури, цивільне населення було залишене без електрики, водопостачання й навіть опалення під час суворих морозів. Упродовж двох місяців із початку 2017 року кількість снарядів, які використовувалися для обстрілів Авдіївки, оцінюється на рівні 15 тисяч одиниць. Ця кількість відповідає 14 вагонам, ущент наповненим боєприпасами», ‒ зазначає Зеркаль.
Леонід Поляков наголошує: стихійні, спонтанні обстріли з боку сепаратистів не роблять значного впливу на загальну ситуацію, але цілком можуть послужити приводом для її ескалації.
«У будь-якому випадку, всі інциденти необхідно ретельно фіксувати, вивчати, встановлювати причини й цілі. Хоча можливість широкомасштабного наступу росіян і сепаратистів на сході України є скоріше гіпотетичною, українці мають бути готовими до найгіршого сценарію. Авантюризм Кремля показує, що це може статись у будь-який момент», ‒ підсумовує він.
