17 березня в селищі Чонгар, розташованому неподалік від адмінкордону з анексованим Кримом, відкрили телерадіовежу для мовлення українських телеканалів і радіостанцій на півострові. Радіомовлення в FM-діапазоні охопить Джанкойський і Красноперекопський райони, частково ‒ Сімферопольський район. На анексованому півострові можна буде почути «Українське радіо», «Херсон FM», радіо «Мейдан». Радіо Крим.Реалії приєднається до цього переліку трохи пізніше. Російська влада Криму неодноразово говорила, що має намір глушити українські теле- й радіопрограми.
Про старт українського мовлення в анексованому Криму журналіст і ведучий Віталій Портников говорив із керівником проекту Радіо Крим.Реалії Олександром Янковським і міністром інформаційної політики України Юрієм Стецем.
‒ Як Вам така історична іронія, Олександре? Радіо Свобода, зокрема Радіо Крим.Реалії, дійсно стає голосом свободи в окупованому Криму, як за радянських часів.
Янковський: Мені в голову прийшла та ж паралель. Я ще в дитинстві, в СРСР слухав Радіо Свобода, «Голос Америки», Deutsche Welle. Робив я це вночі, потайки, щоб ніхто з сусідів не почув. Імовірно, вони ховалися від нас точно так само. На заводі, де я проходив практику, робітники пошепки переповідали один одному те, що чули в закордонному радіо.
‒ Але ж зараз є Інтернет, де можна знайти будь-яку інформацію.
Якщо ЗМІ, як у Росії, майже всі підконтрольні державі, то виходить, що звичайний глядач почує й побачить тільки те, що потрібно державіОлександр Янковський
Янковський: Я вважаю, що це ілюзія. Інформаційний простір усе-таки контролюється ЗМІ, а якщо ЗМІ, як у Росії, майже всі підконтрольні державі, то виходить, що звичайний глядач почує й побачить тільки те, що потрібно державі. Цьому ж служать і заборони: нагадаю, для жителів Криму недоступні багато українських сайтів, тобто люди не можуть почитати новини з України з перших рук без спеціальних навичок для обходу блокувань.
‒ Як FM-мовлення допоможе прорвати цю блокаду?
Янковський: Дуже просто. Одна справа обходити блокування й добувати об'єктивну інформацію із заборонених у Росії сайтів і зовсім інша ‒ знайти її в першому-ліпшому радіоприймачі.
Шеф-редактор порталу detector.media ‒ Наталія Лігачова: «Багато в чому ми втратили Крим і свідомість його людей через помилкове, на мій погляд, рішення після «помаранчевої революції» ‒ українізації всього ефіру, зокрема й на Південному Сході. Дуже важливо було залишити російськомовні, але при цьому україноцентричні ЗМІ, оскільки багато людей відкинули наші ЗМІ через українську мову й переключилися на російські телеканали».
‒ Чи згодні Ви з такою оцінкою, Олександре?
Проблема, на мій погляд, була не в мові, а в змістіОлександр Янковський
Янковський: І так, і ні. Не думаю, що українізація ефіру в середині 2000-х була такою вже тотальною й агресивною. Так чи інакше, люди в Криму охоче дивилися російські телеканали, а з 2010 року, з приходом до влади Віктора Януковича, з ефіру почали витісняти не тільки українську мову, а й справді проукраїнський порядок денний. Так що проблема, на мій погляд, була не в мові, а в змісті.
‒ За три роки після анексії до Криму переїхали кілька десятків тисяч росіян. Як працювати з цією аудиторією?
Янковський: Так само, як і з кримчанами, ‒ просто розповідати правду про те, що відбувається на півострові. Коли людина бачить, наскільки реальність відрізняється від офіційної пропаганди, то мимоволі замислюється про те, що відбувається насправді. Ми лише допомагаємо в цьому.
Російський політолог ‒ Андрій Колесников: «Кримнаш» ‒ це логіка телевізора, логіка пропаганди, що стала константою. Ці погляди не змінюються. Якщо зараз прибрати Володимира Путіна з політичної системи, то я не думаю, що погляд людей на Крим зміниться. Півострів має для росіян символічне значення».
‒ Чи здатні росіяни «відпустити» Крим?
Янковський: 2014 року їм сказали по телевізору, що Крим російський, але це, як мені здається, оборотний процес. Оголосять, що він не потрібний, що його треба віддати Україні ‒ і громадське мислення перебудується в цю сторону.
‒ Запуск мовлення на Крим ‒ це проект винятково Міністерства інформаційної політики України, Юрію?
Ми зробили лише маленький крок на шляху до інформаційної реінтеграції Криму до складу УкраїниЮрій Стець
Стець: Це результат зусиль низки відомств, керівництва Херсонської області, а інвестор у проекту взагалі приватний. Так що всі заслуги приписати просто нікому. До того ж ми зробили лише маленький крок на шляху до інформаційної реінтеграції Криму до складу України.
‒ А Крим узагалі був інтегрований в інформаційний простір України до анексії?
Стець: Я вважаю, що Україні цілеспрямовано заважали по-справжньому прийти до Криму всі 23 роки після здобуття незалежності. Російські телеканали, російські видання домінували на півострові. Звісно, це зовсім не виправдання. Зараз ми намагаємося виправити помилки минулого. Незважаючи на те, що ресурси дуже обмежені, ми зобов'язані повернути Крим у всіх сенсах цього слова.
(Над текстової версією матеріалу працював Владислав Ленцев)
