Доступність посилання

Підконтрольна Росії кримська влада та її прихильники відзначають третю річницю «референдуму», який призвів до російської анексії півострова й невизнання цієї території у світі. Крим.Реалії порівняли обіцянки трирічної давності, якими кримчан заманювали до Росії, з реальністю.

Навесні 2014 року «референдум» позиціонували як відправну точку та крок у нове життя, де більше не буде «як за України». В якості наслідків такого кроку його ініціатори перераховували економічне процвітання півострова, високий рівень життя кримчан та інші блага.

«Листи щастя»

На пропагандистську компанію в Криму, спрямовану на заклики «вирішити свою долю на референдумі», навесні 2014 року кинули всі інформаційні ресурси, доступні його ініціаторам. Окрім роликів на місцевих телеканалах, багато з яких на той момент уже контролювалися владою і проросійськими політиками, використовувались і листівки з «найсолодшими» обіцянками.

«Листи щастя», що з'являлись у поштових скриньках кримчан, журналісти зберегли до цього часу. Одна з них була створена партійцями «Русского единства» Сергія Аксьонова.

Вони обіцяли кримчанам зниження пенсійного віку й підвищення пенсій до середньороссійського рівня, тобто в 2-2,5 раза більше за українську, можливість продажу кримської продукції до сусідньої Росії без мита та проблем на кордоні, забезпечення цілорічної роботи кримських курортів за рахунок федеральних вливань, а також рівні права всім народам, які проживають у Криму.

«Десять гарантій для Криму» поширювали й від імені кримського парламенту.

Серед обіцяного: збереження всіх українських соцвиплат і пільг, паралельний обіг рубля та гривні в Криму, збереження банківських внесків, збереження земельних ділянок і нерухомості в приватній власності без додаткових підтверджень і перевірок, безкоштовні послуги охорони здоров'я, а також збереження вільного сполучення Криму з іншими областями України.

Окремо в парламентській листівці заспокоювали кримських підприємців: «Підприємці, немає приводу для занепокоєння. Всі правовстановлювальні документи кримських підприємств Росія визнає без утомливих процедур перереєстрації й ліцензування, й вони підлягатимуть заміні на російські лише через закінчення терміну їхньої дії. Росія вміє чекати, працюй спокійно!».

Із таким же порядком денним виступали з трибун проросійських мітингів Сергій Аксьонов і Володимир Константинов, яким згодом довірили керувати урядом і парламентом Криму, підконтрольними Росії. Крим.Реалії проаналізували, що ж з обіцяного збулося, і що собою являє Крим у його нинішньому статусі.

Гривні, рублі, медицина й зарплати

Після російської анексії Криму пішли з Криму українські банки ‒ разом із грошима вкладників

Обіцянка зберегти банківські внески кримчан збулася частково. Після російської анексії Криму пішли з Криму українські банки ‒ разом із грошима вкладників. Щоб отримати свої заощадження, жителям півострова пропонували їхати на материкову частину України. Підконтрольна Росії кримська влада, в свою чергу, закликала всіх звертатися до створеного російського Фонду захисту вкладників. Цей процес супроводжувався чергами та тривалими очікуваннями. Отримати свої внески багатьом дійсно вдалося, але без виплат за відсотками. Володарям заощаджень у сумах більш ніж 200 тисяч гривень гроші не повернули ‒ фонд із такими клієнтами не працював.

Наявність російського страхового поліса дійсно дає право на безкоштовне лікування. Але на практиці отримати його досить складно через величезні черги в лікарнях

Безкоштовна медицина в Криму теж має свої підводні камені. Наявність російського страхового поліса дійсно дає право на безкоштовне лікування. Але на практиці отримати його досить складно через величезні черги в лікарнях. Після переведення кримчан на російську систему медичного страхування розпочалися проблеми з наданням послуг «швидкої допомоги», яка тепер приїжджає на виклики тільки в екстрених випадках.

Мабуть, одним із найуспішніших прикладів виконання обіцянок у Криму можна назвати збереження українських соцвиплат і пільг. Пенсії на півострові дійсно збільшились у порівнянні з українськими в два-три рази. Їхній мінімальний розмір тут сьогодні становить вісім-дев'ять тисяч рублів (три-чотири тисячі гривень). Але разом із цим виникла обставина, про яку в період «референдуму» ніхто не говорив ‒ складна логістика й нестабільна економічна ситуація призвели до збільшення цін на товари й послуги. За три роки розцінки тут перегнали київські й московські та з'їдають левову частку виплат.

Ситуація з зарплатами в Криму ‒ ще більш сумна. За інформацією Росстату, середня зарплата на півострові становить 26 тисяч рублів проти 36 тисяч ‒ у регіонах сусідньої Росії.

Паралельний обіг рубля і гривні в Криму на практиці виявився можливим лише в перші два місяці перебування Криму в російських реаліях. Із 1 червня 2014 року підконтрольна Росії кримська влада повністю вивела українську гривню з обігу на півострові.

Бізнес і курорти

Кримських власників земельних ділянок і нерухомості, всупереч обіцянкам не вимагати додаткових підтверджень і перевірок, тепер зобов'язали перереєструвати їх у російських реєстрах. Ця ж норма торкнулась і підприємців, яких спочатку заспокоювали більше, ніж усіх інших. Їм не тільки довелося заново реєструвати свої підприємства і платити вже російські податки, багато хто втратив свої робочі місця і змушений був на колінах просити допомоги в Путіна.

Кримські курорти за три роки так і не змогли зробити цілорічними. Більше того, жителі сусідньої Росії, які приїжджають сюди на відпочинок, жахаються через рівень сервісу й високі ціни. Відповідно, конкурувати з російськими курортами на півострові теж не здатні.

Заводи-годувальники

Можливість продажу кримської продукції до сусідньої Росії без проблем на кордоні досить показово характеризує ситуація з агрохолдингом «Миронівський хлібопродукт» українського бізнесмена Юрія Косюка, який до російської анексії півострова десяток років працював у Криму. Після перереєстрації за російським законодавством він дійсно отримав можливість продавати продукцію до Росії без мита. Але не без проблем на кордоні, оскільки транспортування продукції через поромну переправу значно ускладнює процес і уповільнює його в часі.

Експерти відзначали, що через санкції та блокаду підстачання до Криму в підприємств агрохолдингу виникли проблеми з доставкою сировини й кормів, що призвело до скорочення тут поголів'я птиці й обсягів продукції, що випускається. Через три роки кримські активи бізнесмен продав.

У російських реаліях проблеми спіткали й інші великі бюджетотвірні підприємства. Наприклад, Кримський содовий завод українського бізнесмена Дмитра Фірташа, за інформацією «Центру журналістських розслідувань», втратив традиційні ринки збуту і 2015 рік завершив із майже мільярдним збитком.

Проблемною стала робота Керченського металургійного комплексу іншого українського бізнесмена Ріната Ахметова. Після анексії Криму тут теж виникли проблеми з сировиною, а через відсутність замовлень скоротилося виробництво. Співробітники скаржаться на низьку зарплату, на яку неможливо прожити. На початку березня завод був «націоналізований» підконтрольною Росії владою.

Банки, вода й електрика

Банківська система в Криму сьогодні базується на двох основних банках ‒ РНКБ і «Генбанк», що внесені до санкційних списків. Через це їхня діяльність замкнута всередині півострова й має легальні зв'язки тільки з сусідньою Росією. Для зовнішнього світу ці банки ізольовані.

Наразі проблема водопостачання вирішується бурінням свердловин і викачуванням залишків підземних вод

Упродовж трьох років російська влада так і не вирішили проблему водопостачання півострова. Після того, як українська влада припинила подачу дніпровської води до Північно-Кримського каналу, озвучувалися кілька варіантів вирішення проблеми: від будівництва на півострові заводу з опріснення морської води до прокладання водоводу до Криму з російської Кубані. Але жоден із них не був реалізований. Наразі проблема тут вирішується бурінням свердловин і викачуванням залишків підземних вод. Екологи третій рік б'ють на сполох, заявляючи про незворотні екологічні наслідки.

Невирішеною залишається і проблема енергозабезпечення. Незважаючи на заявлене приєднання Криму до чотирьох гілок енергомосту з Краснодарського краю, тут, як і раніше, зберігаються перебої з енергопостачанням і регулярно оприлюднюються графіки вимушених вимкнень.

Невизнана територія

Із 2014 року й до сьогодні Крим є невизнаною в світі територією через режим санкцій. Фактично він ізольований від зовнішнього світу. Винятком є маргінальні західні політики, які періодично з'являються на півострові на запрошення місцевої влади.

Українська влада визнала цю територію окупованою й припинила з Кримом транспортне сполучення.

Залізничний вокзал «Сімферополь», який до російської анексії Криму був тут основним транспортним вузлом, тепер порожній.

Після «націоналізації» підконтрольною Росії кримською владою тут ходять нечисленні потяги й електрички, які не виїжджають за межі півострова.

Аеропорт «Сімферополь» втратив свій міжнародний статус, оскільки повітряний простір над півостровом, за міжнародним законодавством, залишається українським і закритий для польотів із метою безпеки. Порушують цей режим тільки літаки російських авіакомпаній.

Годі й говорити про обіцяні рівні права кримчан. Протягом трьох років тут тривають переслідування активістів, журналістів і громадян, незгодних із російською анексією. За цей час, за підрахунками правозахисників, у Криму були незаконно позбавлені свободи і зникли безвісти понад двадцять осіб.

XS
SM
MD
LG