Спеціально для Крим.Реалії
Не викликає сумнівів, що міжнародна складова є важливою у політиці щодо звільнення Криму від російської окупації. Міністерство закордонних справ визначає міжнародне невизнання анексії, продовження політики санкцій, а також притягнення РФ до відповідальності за порушення гуманітарного права та прав людини на окупованій території основними напрямками української міжнародної політики у кримському питанні. Понад 50% українців вважають, що повернення Криму в Україну можливе за умов або збереження, або посилення санкцій західних держав щодо Росії.
Наскільки цікавим та зрозумілим є Крим для західних аудиторій, і як з ними говорити на цю тему? Відповідь на це питання Міністерство інформаційної політики шукало під час фокус-групи з іноземними дипломатами, журналістами, науковцями та представниками міжнародних організацій, а також у консультаціях з українськими експертами-міжнародниками в рамках розробки Стратегії інформаційної реінтеграції Криму.
Як сприймають Крим на Заході?
Як українські, так і західні експерти відзначають, що тема Криму є не надто актуальною для західних ЗМІ та широкого загалу. Кількісний моніторинг згадування Криму в іноземних джерелах виявив, що тему Криму переважно висвітлюють російські ЗМІ, які мовлять в інших країнах мовою країн перебування. За словами іноземних експертів, тему Криму у контексті конфлікту між Росією та Україною майже повністю витіснили події на Донбасі. На Заході не визнають незаконної анексії, але Крим сприймають, як програну битву, принаймні до значних змін в Росії. За західними оцінками це трапиться не раніше, ніж через 20 років.
На Заході не визнають незаконної анексії, але Крим сприймають, як програну битву, принаймні до значних змін у Росії
Завдяки постійному повторенню простих пропагандистських меседжів з боку Росії, багато неправдивих уявлень щодо анексії, окупації та подій, що їм передували, закріпилися серед аудиторій, які цікавляться політикою. Так, Україну ще й досі іноді сприймають, як «фашистську державу». А люди, далекі від політики, не завжди навіть розрізняють Україну та Росію. На заході багато хто не уявляє, наскільки швидко відбулась окупація Криму, що між кульмінацією Революції гідності та незаконною анексією пройшов лише місяць. Нема, також, і розуміння, наскільки було багато брехні щодо загроз російськомовним громадянам з боку вигаданої хунти та націоналістів.
Людям важко збагнути, що ЗМІ можуть навмисно повідомляти брехню та спотворені факти, щоб формувати погляди
Концепція «інформаційної війни» у сенсі, використовуваному Росією, є мало зрозумілою для широких західних аудиторій. Люди, які не цікавляться цим регіоном, не знають, що інформаційна війна тут йде переважно у когнітивному вимірі – тобто за знання та уявлення про події. Багато хто не розуміє, що Росія не діє за західними стандартами, де мета ЗМІ доносити факти, а вже потім різні думки та погляди на події. Людям важко збагнути, що ЗМІ можуть навмисно повідомляти брехню та спотворені факти, щоб формувати погляди.
Серед простих маніпулятивних меседжів Росії, такий, що кримчани самі вирішили приєднатися до Росії, адже вони мають право на самовизначення. Це звучить логічно і дуже просто, тому легко сприймається обивателем. Разом з тим, за словами українських експертів, про добровільне приєднання Криму на заході говорять не лише через інформаційні маніпуляції Росії. Дуже часто доводиться стикатися із згадками опитування, яке було проведено соціологічною службою Gallup у квітні 2014 року. У цьому опитуванні 82, 8% мешканців Криму відповіли, що результати так званого референдуму відповідають поглядам кримчан.
Що треба доносити до західних аудиторій?
На думку іноземних експертів, українцям важливо пояснити Заходу мотивацію Росії у захопленні Криму. На їхню думку, важливо говорити, що окупація – це втілення стратегічного наміру створити загрозу для Європи. Путін, в першу чергу, мислить воєнними категоріями, отже, окупація Криму – не окрема історія, яку можна відкласти на потім. Росія намагається самоствердитися, встановити культурну гегемонію в регіоні. Путін не сприймає Україну, як незалежну країну. Її слабкість в момент окупації зробила її легкою здобиччю, що мотивувало російського Президента додатково. Путін також вважав, що зможе уникнути покарання за порушення міжнародного права, що Захід не зможе об'єднатися. Наявність покладів газу та нафти деякі учасники дискусії також відносили до мотивуючих факторів.
Дуже важливим є спростування російських міфів щодо анексії. На цьому наголошували, як українські, так і іноземні експерти. Важливо пояснити, що повноцінного референдуму в Криму не було, кримського народу, який має право на самовизначення, не існує. В Криму мешкають різні люди, більшість з яких мають російські корені. Кримські татари – єдині, хто має право на самовизначення в Криму. Українські експерти також наголошували, що при спростуванні російських міфів, важливо уникати повторення того, що говорить російська сторона, адже це закріплює в пам'яті її меседжі. Важливо формулювати та доносити власні наративи.
В Криму мешкають різні люди, більшість з яких мають російські корені. Кримські татари – єдині, хто має право на самовизначення в Криму
Людський вимір ситуації в Криму є важливим для західних аудиторій. У цьому сенсі необхідно говорити про порушення прав людини в Криму. І це стосуються не лише кримських татар, а етнічних українців. Якщо завданням є досягти широкої аудиторії, необхідно розповідати особисті історії життя звичайних людей в окупації, розміщувати фотографії, розповідати історії родичів тих, хто постраждав від окупації. Для впливу на бізнесменів, деякі з яких не розуміють, чому не можна вести бізнес у Криму, необхідні історії бізнесменів, які втратили там майно та бізнес. «Анексія – є лише красивим словом, яке використовується замість «крадіжка», ‒ зазначив один з учасників дискусії.
Іноземців також цікавить захист прав кримських татар та чітка відповідь на питання, що отримають кримські татари після звільнення від окупації
Західним аудиторіям також важливо розуміти, як в Україні бачать майбутнє Криму. Яким чином Україна збирається досягти звільнення Криму від окупації? Чи буде це військовий конфлікт, чи якісь юридичні маневри? Що буде з тими людьми, які живуть там, та прийняли анексію? Яким чином Україна буде відновлювати право власності? Чим майбутній Крим відрізнятиметься від того, що був? Іноземців також цікавить захист прав кримських татар та чітка відповідь на питання, що отримають кримські татари після звільнення від окупації.
Контрасти між Україною та Росією, на думку іноземних учасників, можуть бути додатковими аргументами на користь відновлення територіальної цілісності України. Україна є недосконалою, але вона проводить реформи та намагається стати краще. Росія прийшла до Криму і люди опинилися в тюрмі. Росія становить загрозу для регіону, і зараз Крим - частина загрози. В Україні він загрозою не буде. В Криму спостерігається економічний занепад, але в Україні він стане частиною економіки, яка зростає. В Україні ніколи не було конфлікту, а коли прийшла Росія, почався конфлікт. В Росії конфлікти були завжди.
Війна проти України почалась із Криму і не закінчиться, поки російські війська перебувають у Криму
Експерти також рекомендували вписувати питання Криму в дискусії, які відбуваються на глобальному рівні у контексті геополітичної боротьби та боротьби з цінності ЄС. Україну необхідно позиціонувати, як частину європейського наративу, як країну, яка протистоїть російському авторитаризму. Необхідно наголошувати, що війна проти України почалась з Криму і не закінчиться, поки російські війська перебувають у Криму. Посилатися на Гельсінський заключний акт. Можна використовувати і той факт, що Росія у багатьох країнах сприймається, як порушник та агресор, який втручаєтеся у демократичні процеси. Разом з тим, цей дискурс актуальний не в усіх країнах. В Італії, наприклад, до Росії ставляться переважно позитивно. Аргументом для бізнесменів може бути загроза, що в разі ескалації конфлікту, Крим може стати ціллю для НАТО.
Як українські, так і іноземні експерти говорили про важливість історичної тематики. На думку деяких українських експертів, інтерес до Криму для більш широкого європейського загалу починається з історії. Найбільш відомою, особливо в Британії та Франції, є Кримська війна. Публікуються також книги присвячені подіям Другої світової у Криму, питанням стародавньої історії. Разом з тим, іноземні експерти відмічали, що знання про Крим саме у контексті Кримської війни спрощує для РФ донесення сфальшованого меседжу, що Крим завжди був російським. Розширення історичних часових рамок сприйняття є необхідним.
Цільові групи
Серед цільових груп на заході, іноземні експерти виділили західний бізнес (особливо німецький), політиків, турецьку спільноту в Європі та тюркський світ загалом, українську та кримськотатарську діаспору, захисників прав людини. Вони також відзначили, що різна тематика є важливою для різних цільових груп. Так, наприклад, звичайних людей цікавлять особисті історії і те, як окупація вплинула на життя людей. До політиків важливо доносити інформацію про порушення міжнародного права, геополітичне значення незаконної анексії. Турецька спільнота та тюркський світ загалом, вірогідно, зацікавляться питанням прав кримських татар. Діаспора та захисники прав людини можуть стати партнерами у донесенні інформації щодо ситуації в Криму до більш широкої аудиторії.
Як доносити
Західні експерти критикували українську комунікацію, як занадто складну та академічну. На їхню думку, не можна втягуватися у довгі юридичні дебати. Меседжі мають бути простими та логічними. У людей нема часу на історичні лекції, нема часу на юридичні деталі. Наприклад, «референдум» можна порівнювати з організованими СРСР виборами у східній Європі в 1947 році. У комунікації важливо використовувати однакову термінологію. Необхідно створити щось на кшталт бренд буку, де розписано, що як називати.
«Референдум» можна порівнювати з організованими СРСР виборами у східній Європі в 1947 році
Важливо мати коло людей, які готові говорити та писати про Крим та Україну безкоштовно. Це може бути діаспора, яка буде виступати в університетах або на сторінках друкованих видань. Україна зараз переживає безпрецедентний навіть для Європи рівень мобілізації громадянського суспільства. Щоб капіталізувати це, український уряд міг би організувати школу громадянської журналістики в Україні за підтримки донорів. Це допоможе розповсюдженню українського досвіду, а також знань про Україну та Крим.
Максимально спростити доступ західних журналістів до Криму, щоб із Криму надходило якомога більше інформації
Серед інших рекомендацій: максимально спростити доступ західних журналістів до Криму, щоб з Криму надходило якомога більше інформації. У своїй інформаційній діяльності широко використовувати ті заяви, які роблять закордонні лідери та міжнародні організації, щоб боротьба за Крим не виглядала, як суто місцевий конфлікт.
Також, треба враховувати, що переважна більшість людей на заході отримують новини з соціальних мереж. Раніше основними джерелами новин були декілька великих ТБ станцій та публікацій, а зараз з'явилас велика кількість сайтів, які розповсюджують брехню. Це змінилося не за один день, але зараз маргінальні сайти мають доволі значний вплив, що значно ускладнює донесення інформації до цільових аудиторій.
Юлія Каздобіна, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, радник Міністра інформаційної політики
Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
