Доступність посилання

Спеціально для Крим.Реалії

Звільнення анексованого українського півострова безпосередньо пов'язане із забезпеченням права кримських татар на самовизначення. Однією з його форм може бути закріплення на рівні українського законодавства за республікою статусу національно-територіальної автономії. В такому випадку Київ демонструє міжнародній громадськості, що корінний народ має намір жити в Україні. З іншого боку, ухвалення відповідних законів і поправок до Конституції позбавляє кримських колабораціоністів поля для маневру.

У парламенті України зареєстрували проект закону, що визначає статус кримськотатарського народу. Народний депутат Мустафа Джемілєв як один з авторів документа пояснив, що проект націлений на збереження національної ідентичності. Хоча найбільш докладно в проекті виписані статті, що стосуються організації системи влади оновленої республіки і квотного представництва корінного народу.

«Йдеться про переформатування Автономної Республіки Крим в національно-територіальну автономію. Прямо вказується ‒ Автономна Республіка в формі реалізації корінного народу Криму свого права на самовизначення в рамках української держави. Присутні доводи про те, що кримські татари є корінним народом, виписані заходи щодо збереження національної ідентичності кримськотатарського народу», ‒ пояснив Джемілєв.

У проекті кримські татари фігурують як корінний народ України, визнаються органи національного самоврядування ‒ система Курултай-Меджліс та місцеві меджліси. Окремо виписаний механізм квотного представництва у владній вертикалі: два місця у Верховній Раді України, 1/3 місць в республіканському парламенті, міських і райрадах, а також районних радах у містах. Кількість кримських татар-депутатів на місцях визначається залежно від процентного співвідношення корінного народу і представників інших національностей, які живуть на території громади.

Для реалізації зазначеного завдання проект закону передбачає створення окремого національного виборчого округу та Реєстру кримськотатарських виборців. У нього можуть бути вписані кримські татари та члени їхніх сімей незалежно від національності. Судячи з контексту, йдеться про змішані шлюби. Щоб у майбутньому не було юридичних колізій. Ініціаторами ухвалення документа виступили понад 20 народних депутатів України, серед них Рефат Чубаров, Георгій Логвинський, Дмитро Білоцерківець та інші.

Закон ставить крапку в дискусії, чий Крим. Крим є українським, оскільки кримські татари ‒ корінний народ півострова ‒ самовизначаються в складі унітарної української держави

Цей проект ‒ логічне продовження рішення Верховної Ради від 20 березня 2014 року щодо визнання кримських татар корінним народом півострова. У разі його ухвалення парламенту доведеться внести зміни до Конституції країни в частині визначення статусу АРК. Голова Меджлісу Рефат Чубаров уточнив, що процес створення відповідної робочої групи затягується. Він упевнений, що законопроект потрібно ухвалювати, не чекаючи змін до Конституції. «Просто певні статті, їх введення в дію будуть пов'язані з умовами. Одні будуть пов'язані з умовою деокупації, інші пов'язані із внесенням відповідних змін до Конституції України», ‒ зазначив Чубаров.

Політик упевнений, що закон про статус кримськотатарського народу допоможе Києву наблизити момент звільнення Криму та нівелює різні плани «оренди» його території. «У нашому випадку ухвалення цього закону дає Україні ключ, який відкриває будь-які перешкоди, оскільки там буде задіяний фактор відновлення прав корінного народу, зокрема його права на самовизначення на своїй землі. Так що цей закон ставить крапку в дискусії, чий Крим. Крим є українським, оскільки кримські татари ‒ корінний народ півострова ‒ самовизначаються в складі унітарної української держави», ‒ підкреслив Чубаров.

Кілька зауважень. Перше, право кримських татар на самовизначення гарантоване основоположними документами ООН. Кремль, провівши «референдум» в республіці, прикрився тим, що якийсь «народ Криму» скористався зазначеним правом і «возз'єднався» з Росією. Брехливість і правову неспроможність таких аргументів викривали вже безліч разів. У контексті захисту прав кримських татар варто нагадати, що право на самовизначення, виходячи з міжнародних норм, не можна трактувати лише як створення власної держави. Корінні народи можуть оголосити про самовизначення в рамках автономної республіки (краю або області) або взагалі відмовитися від національного суверенітету. Небажання будувати власну державу ‒ теж форма самовизначення.

Політична практика показує, що народ може повідомити про свої претензії на самовизначення через представницькі органи. Їх створення і функціонування гарантоване Декларацією ООН про права корінних народів. У випадку з кримськими татарами йдеться про національний з'їзд ‒ Курултай. В умовах окупації та політичних переслідувань на півострові організувати з'їзд поки неможливо. Якщо його захочуть провести, наприклад, на території Херсонщини, російська «влада» всіляко перешкоджатиме виїзду делегатів. Навіть якщо деякі учасники зможуть виїхати на захід, то на них заведуть кримінальні справи за «сепаратизм». Виходячи з політичної обстановки, зазначений законопроект може бути схвалений, але з деякими застереженнями: частина статей набуває чинності з моменту ухвалення, а частина ‒ вводиться в дію тільки після звільнення території Криму.

Законопроект може бути схвалений, але з деякими застереженнями: частина статей набуває чинності з моменту ухвалення, а частина ‒ вводиться в дію тільки після звільнення території Криму

Другий аспект. Захист інтересів кримських татар на рівні закону і Конституції завадить Кремлю та республіканській «владі» спекулювати на національних проблемах. І в Сімферополі це розуміють. Голова так званого «державного комітету» у справах національностей Заур Смирнов назвав ініціативу українських депутатів «шулерством», що показало, наскільки колабораціоністів дратує подібна перспектива. Раніше вони намагалися заманити співвітчизників на свою сторону, анонсуючи реєстрацію «національно-культурної автономії» (НКА) кримських татар. Її потенційний голова Ейваз Умеров обіцяв, що «автономію» створять до кінця минулого року, але все залишилося на рівні розмов.

Іронія в тому, що за російськими законами не можна створити на півострові НКА кримських татар. Подібні структури припускають об'єднання представників народу, які живуть за межами своїх республік. Наприклад, культурна автономія казанських татар у Москві. Тобто кримські колабораціоністи навіть заради піару не можуть зліпии паперову «автономію», а створені ними «громадські рухи» не мають підтримки серед співвітчизників.

У такій ситуації Смирнов і його однодумці розглядають будь-які кроки Києва щодо законодавчого закріплення прав кримських татар як політичний виклик, відповісти на який вони не можуть. Велика частина корінного народу не згодна з підсумками «референдуму» 2014 року, але боїться висловлювати свою думку відкрито. Ухвалення зазначеного закону дасть людям надію і продемонструє, що окупація рано чи пізно припиниться.

Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG